2.4 Доброякісні, злоякісні пухлини та пухлиноподібні стани щелепово-лицевої ділянки

Огоновський Р.З., Нетлюх А.В., Чегринець С.В.

305. Лікарем-стоматологом на амбулаторному прийомі у хворого М., 59 р., виявлена виразка на альвеолярному відростку. Яке обстеження лікар має провести першочергово?

1. Взяти мазок-зішкраб для цитологічного дослідження

2. Скерувати на Rtg-графію нижньої щелепи

3. Провести ексцизійну біопсію

4. Скерувати на загальний та біохімічний аналіз крові

5. Призначити імунологічне обстеження

306. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скарга мою на наявність болючої виразки на слизовій щоки зліва. Виразка спостерігається біля півроку, має тенденцію до збільшення. Об’єктивно: виразка округлої форма з щільною основою та підритими краями, до 2 см в діаметрі, вкрита некротичними тканинами, що легко знімаються. Поверхня виразки кровоточить при доторкання, дно нагадує грануляційну тканину. Який метод дослідження рекомендовано провести для встановлення діагнозу?

1. Інцизійну біопсію

2. Ексцизійну біопсію

3. Пункційну біопсію

4. Аспіраційну біопсію

5. Тепловізорне дослідження

307. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргами на наявність довготривалої (до півроку) виразки на нижній губі. Виразка має тенденцію до збільшення. Для встановлення діагнозу, лікарем було зроблено інфільтраційну анестезію, знято некротичні тканини із виразкової поверхні, висічено кусочок тканини із центру виразки, зафіксовано у 10% нейтральному формаліні, дано скерування у патоморфологічну лабораторію. Які дії лікаря на Ваш погляд були неправильними?

1. Зафіксувати препарат у 40 % формаліні

2. Необхідно було висікти всю виразково змінену тканину

3. Непотрібно було робити знеболення

4. Необхідно було висікти препарат на межі здорової та патологічно зміненої тканини

5. Непотрібно було знімати некротично змінені тканини із поверхні виразки

308. Від яких зубів верхньої щелепи наступає деформація кортикальної пласти­нки з піднебінної сторони при радикулярних кістах?

1. Центральних різців

2. Бокових різців

3. Іклів

4. Премолярів

5. Третіх молярів

309. У хворого М. 32 р., на основі рентгенологічного обстеження діагностовано радикулярну кісту в ділянці нижніх центральних різців. В яку сторону можливий її ріст?

1. У язикову сторону

2. У вестибулярну сторону

3. У вестибулярно-оральному напрямку

4. У товщу щелепи

5. Не має характерного напрямку

310. З якої тканини формується внутрішня вистилка оболонки радикулярної кісти?

1. Сполучної

2. Остеоїдної

3. Хрящової

4. Епітеліальна

5. Жирової

311. Про що свідчить симптом Рунге-Дюпюітрена?

1. Про стоншення кісткової стінки над кістою

2. Про відсутність кістки над кістою

3. Про деформацію альвеолярного відростка

4. Про дивергенцію коренів зубів

5. Про появу ознак нагноєння кісти

312. При обстеженні дитини 8 років лікарі встановили попередні діагнози „фолікулярна кіста” та „кістозна форма адамангіоми”. Який з вказаних симптомів свідчить на користь фолікулярної кісти?

1. Наявність зубного фолікула в кістозному дефекті

2. Асиметрія щелепи

3. Симптом „Пергаментного хрусту”

4. Наявність кристалів холестерину в пунктаті

5. Рухомість зубів

313. При клінічному та рентгенологічному обстеженні у хворого діагностовано радикулярну кісту верхньої щелепи, яка проросла у гайморову пазуху. Яке лікування потрібно провести?

1. Цистотомія

2. Цистектомія з резекцією верхівки кореня причинного зуба

3. Оро-антральна цистектомія з видаленням причинного зуба

4. Видалення причинного зуба, медикаментозне лікування

5. Резекція верхівки кореня причинного зуба, медикаментозне лікування

314. Під час операції цистектомії резековано верхівку кореня „причинного” 22 зуба. Виявлено недо­стат­ні виповнення його порожнини цементом. Для попередження рецидиву захворювання проведено ретроградне пломбування верхньої частини коре­ня. Який матеріал для цього використовується?

1. Амальгама

2. Срібний штифт

3. Фосфат-цемент

4. Гутаперчевий штифт

5. Гідрокись кальцію

315. У хворого 59 років після видалення великої радикулярної кісти нижньої щелепи утворився значний дефект кісткової тканини. Які профілактичні за­ходи слід застосовувати для попередження вираженої атрофії альвеолярного відростка?

1. Забезпечення виповнення кісткової рани кров’яним згустком

2. Виповнення кісткового дефекту остеотропним антибіотиком

3. Заповнення кісткового дефекту трансплантаційним остеотропним матеріа­лом

4. Виповнення кісткового дефекту гемостатичною губкою

5. Виповнення кісткового дефекту йодоформною турундою

316. У хворого 50 років планується операція видалення радикулярної кісти зна­чних розмірів в ділянці тіла нижньої щелепи. Які профілактичні заходи слід застосувати для попередження патологічного зламу нижньої щелепи?

1. Виготовлення та фіксацію назубної дротяної шини на нижній щелепі

2. Провести між щелепове лігатурне зв’язування зубів

3. Зафіксувати нижню щелепу пращевидною пов’язкою

4. Виготовити та зафіксувати шину Ванкевича

5. Зафіксувати на кістці нижньої щелепи апарат Рудька

317. При огляді хворого виявлено деформацію альвеолярного відростка верх­ньої щелепи в межах 22,24 зубів. 23 зуб відсутній. Перехідна складка в межах цих зубів згладжена, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, при пальпа­ції щільної консистенції, не болюча. На прицільній рентгенограмі 22, 24 зубів відмічається деструкція кісткової тканини округлої форми з чіткими рівними границями, де віалізується коронка зуба. Поставте ді­агноз?

1. Глобуломаксилярна кіста

2. Фолікулярна кіста

3. Радикулярна кіста

4. Носоальвеолярна кіста

5. Одонтома

318. У хворого 20 років асиметрія обличчя за рахунок пухлини верхньої губи зліва. Шкіра над нею синюшного відтінку, позитивний симптом “стиснення” і “наповнення”. Який найімовірніший діагноз?

1. Кавернозна гемангіома

2. Гілчаста гемангіома

3. Капілярна гемангіома

4. Лімфангіома

5. Пігментна пляма

319. Під час мікроскопічного дослідження видаленої пух­лини щоки виявлено, що вона складається із зрілої сполучної та жирової тканини. Для якої пухлини характерна така гістологічна будова?

1. Твердої фіброми

2. Ангіофіброми

3. Десмоїдної фіброми

4. М’якої фіброми

5. Гістіоцитоми

320. Вкажіть пухлину кісткової тканини, що в процесі свого розвитку продукує слиз?

1. Фіброма

2. Остеома

3. Остеоїд-остеома

4. Хондрома

5. Міксома

321. Під час проведення пункційної біопсії новоутвору тіла нижньої щелепи зліва, отримано кашоподібний вміст. Для якого новоутвору це характерно?

1. Радикулярної кісти

2. Остеобластокластоми

3. Адамантиноми

4. Холестеатоми

5. Еозифільної гранульоми

322. У хворого запідозрено адамантиному нижньої щелепи. Який із допоміж­них методів дасть найвірогідніше підтвердження діагнозу?

1. Інцізійна біопсія + рентгенографія

2. Рентгенографія

3. Пункція з наступним цитологічним дослідженням пунктату

4. Комп’ютерна томографія

5. Термографія

323. Хворий звернувся зі скаргами на наявність пухли­ни на нижній щелепі зліва, яку зауважив 2 роки тому. При внутрішньоротовому обстеженні на тілі нижньої щелепи зліва виявлено пухлину круглої форми, щільної консистенції з чіткими границями, не рухома, не болюча. На рентгенограмі нижньої ще­лепи в боковій проекції відмічається інтенсивне вогнище затемнення з чіт­кими та рівними грани­цями розміром 0,2х0,7 см, а на периферії вузька смуж­ка просвітлення шириною до 1 мм. Який но­во­­утвір відповідає даному опи­санню?

1. Остеома

2. Одонтома

3. Остеоїд-остеома

4. Фолікулярна кіста

5. Хондрома

324. Яка рентгенологічна картина твердої одонтоми?

1. Чітка обмежена гомогенна тінь щільності коронки із світлою смужкою навкруги

2. Чітка тінь булавовидної форми в періапікальній ділянці, що зливається з верхівкою кореня зуба

3. Розрідження кісткової тканини у вигляді порожнини, у яку проникає ко­рінь зуба

4. Розрідження кісткової тканини з чіткими межами, на фоні якого контрасту­ється коронка зуба

5. Деструкція кісткової тканини дифузного характеру без чітких меж з ділян­ками розрідження та ущільнення

325. Під час оперативного втручання з приводу адамантіноми нижньої щелепи дефект замістили методом реплантаційної аутоостеопластики. Який трансплантат застосували для цього?

1. Фрагмент ребра хворого

2. Проварений фрагмент нижньої щелепи уражений пухлиною

3. Трансплантат з гребеня здухвинної кістки хворого

4. Кістковою тканиною взятою у трупа

5. Кістковою тканиною тваринного походження

326. Який патологічний процес лежить в основі виникнення остеобластоклас­томи?

1. Порушення ендокринної регуляції

2. Патологія сполучної тканини

3. Порушення остеонної будови кістки

4. Порушення функції остеобластів та остеокластів

5. Травма кістки

327. З якої тканини пародонту розвивається банальний епулід?

1. З внутрішньокісткових судин

2. З слизової оболонки альвеолярного відростка

3. З кісткової тканини

4. З окістя

5. З тканини періодонту

328. Які слинові залози найчастіше уражаються змішаною пухлиною?

1. Під’язикові слинові залози

2. Підщелепові слинові залози

3. Привушні слинові залози

4. Слинові залози нижньої губи

5. Слинові залози піднебіння

329. Який новоутвір найчастіше вражає великі слинові залози?

1. Аденокарцинома

2. Мономорфна аденома

3. Мукоепідермоїдна пухлина

4. Ціліндрома

5. Поліморфна аденома

330. Який метод обстеження найінформативніший при діагностиці змішаних пухлин слинних залоз?