2.3 Травми щелепово-лицевої ділянки

Горицький В.М., Федько В.В., Гайдук Р.В., Мигаль Ю.М.

223. Під час боксу спортсмен одержав удар у фронтальну ділянку верхньої ще­лепи, внаслідок якого вибито два центральні різці. Лунки їх виповнені кров’яним згустком, стінки збережені, при пальпації слабоболючі. Який ме­тод лікування треба застосувати у цьому випадку?

1. Ушивання лунок кетгутом

2. Резекцію верхівки кореня 11 та 21 зубів

3. Реплантацію зубів

4. Гемісекцію коренів 11 та 21 зубів

5. Трансплантацію зубів

224. Батьки дитини 6 років звернулись до хірурга-стоматолога з приводу травми отриманої дитиною під час падіння. Об’єктивно: припухлість в ділянці верхньої губи. 51, 61 зуби рухомі – ІІ ступінь. Рентгенологічно: часткова резорбція коренів 51, 61 зубів. Який з перерахованих методів лікування показаний дитині?

1. Видалення зубів

2. Фіксація зубів гладкою шиною-скобою

3. Фіксація зубів зубо-ясенною шиною-капкою

4. Лігатурне зв’язування зубів

5. Спеціального лікування не потребує

225. Хворий С., 25 років, звернувся до стоматолога - хірурга через 6 годин після травми фронтальних зубів верхньої щелепи. Лікарем виявлено рухомість 11, 21, 22 зубів 1-го ступеня, перкусія їх болісна. На рентгенограмі - порушення цілості кореня 21 зуба у верхній треті. Результати ЕОД: 11-6 мА, 22-6 мА, 21-80 мА. Визначте подальшу тактику лікування?

1. Видалення 21 зуба, шинування фронтальних зубів

2. Пломбування кореневих каналів 11, 21, 22 зубів і їх шинування

3. Пломбування кореневого каналу 21 зуба, резекція верхівки кореня. Шинування фронтальних зубів

4. Спокій, фізіотерапевтичне лікування і динамічне спостереження

5. Шинування травмованих зубів і місцеве курс ін'єкцій лінкоміцину

226. Хлопчик віком 4 роки в результаті падіння отри­мав травму обличчя. Діагностовано повний вивих 52 зуба. Який метод лікування слід застосувати?

1. Реплантація попередньо депульпованого зуба та його фіксація

2. Реплантація зуба без попередньої трепанації та його фіксація

3. Резекція верхівки кореня, реплантація та фіксація зуба

4. Ревізія лунки зуба та ушиття її кетгутом

5. Реплантація депульпованого зуба з натягом без додаткової фіксації

227. У хворого П., 22 р., із двостороннім ментальним переломом нижньої щеле­пи спостерігається типове зміщення фрагментів. Що зумовлює зміщення центрального фрагменту донизу?

1. Тяга м’язів супрагіоїдної групи

2. Тяга крило видних м’язів

3. Тяга жувального і скроневого м’язів

4. Тяга мімічних м’язів

5. Власна вага нижньої щелепи

228. На етапі кваліфікованої допомоги лікарем стома­тологом оглянутий поранений з наскрізною вогне­пальною раною м’яких тканин лиця без ушкод­ження лицевого скелету та магістральних судин і нервових гілок. З метою профілактики раневої інфек­ції який з вказаних методів буде найбільш ефек­тивним на цьому етапі надання медичної допо­моги?

1. Довенне введення антибактеріальних препаратів

2. Дом’язеве введення вищої дози антибіотика

3. Промивання раневого каналу антисептиком

4. Рання хірургічна обробка рани

5. Інфільтрація тканин, оточуючих раневий канал розчинами антибіотиків.

229. На етапі спеціалізованої допомоги поступив хворий з комбінованим пошкодження Щ.Л.Д. В історії хвороби вказано на травму м’яких тканин лиця з пошкодженням лицевого скелету та велику дозу опромінення. З метою профілактики ускладнень, прояву синдрому взаємного обтяження вкажіть, в які допустимо сприятливі терміни необхідно провести первинне хірургічне лікування даного хворого?

1. Протягом перших 3-х годин

2. В перші 6 годин після опромінення

3. В період протягом 12 годин

4. В перші 48 годин від моменту травми

5. Після 72 годин

230. Стоматологом сільської лікарської амбулаторії діагностовано травматич­ний відкритий перелом кута нижньої щелепи зліва із зміщенням відла­мків. Який із перерахованих засобів необхідно застосувати для тимчасової (транспортної) іммобілізації фрагментів.

1. Шина-праща Ентіна

2. Шини Тігерштедта

3. Стандартні шини Васильєва

4. Шини Гунінга-Порта

5. Шини Вебера

231. Яка фіксація фрагментів нижньої щелепи показана при травматичному від­критому зламі кута нижньої щелепи зі зміщенням відламків?

1. Непрямим остеосинтезом за Блеком

2. Міжщелепове лігатурне зв’язування за Айві

3. Назубною гладкою шиною-скобою

4. Прямий остеосинтез

5. Шиною Гунінга-Порта

232. Хворий 65 років після ДТП потребує транспортування в лікувальний заклад в зв’язку з переломом верхньої щелепи, втратою свідомості. При огляді хворого виявлено відсутність значної кількості зубів на верхній щелепі, втрату прикусу. Який із методів тимчасової іммобілізації слід обрати?

1. Шину Помаранцевої-Урбанської

2. Підборідкову пращу

3. Фіксацію верхньої щелепи дерев’яним шпателем, кінці якого закріплені до склепіння черепа бинтом

4. Міжщелепне зв’язування зубів за Айві

5. Кругову бинтову пов’язку

233. Хворий 28 років, поступив на стаціонарне лікування у ЩЛХ в стані важкого алкогольного сп’яніння. Діагностовано двохсторонній ангулярний перелом нижньої щелепи без зміщення, усі зуби на щелепі збережені. Назвіть найраціональніший метод фіксації кісткових фрагментів нижньої щелепи у день поступлення?

1. Іммобілізація пращоподібною пов’язкою

2. Міжщелепове лігатурне зв’язування зубів по Айві

3. Накладання шини Тігерштедта із зачіпними петлями

4. Накладання індивідуальної шини, виготовленої лабораторно

5. Двухсторонній прямий остеосинтез нижньої щелепи

234. В якому з вказаних випадку може бути використана гладка шина-скоба?

1. При переломах альвеолярного відростка верхньої та нижньої щелепи, цент­ральному переломі нижньої щелепи

2. При переломі кута нижньої щелепи без зміщення уламків

3. При локалізації перелому в ділянці гілки нижньої щелепи

4. При переломі верхньої щелепи по нижньому типу

5. При будь-якій локалізації перелому щелеп без зміщення відламків

235. Яка назубна шина показана при переломі ниж­ньої щелепи в ділянці відсутніх зубів для запобігання зміщення відламків?

1. Зачіпною петлею

2. В вигляді скоби

3. В вигляді розпорочного згину

4. Похилою площиною

5. Репонуючою петлею

236. При якій з перерахованих клінічних ситуацій зуб з лінії перелому видаляти не потрібно?

1. При переломі коронкової частини зуба

2. При переломі кореня зуба

3. Якщо зуб є джерелом одонтогенної інфекції

4. Якщо зуб заважає репозиції відламків

5. Якщо зуб має ІІ-ІІІ ступінь рухомості

237. Які симптоми дозволяють диференціювати односторонній передній вивих нижньої щелепи від одностороннього зламу суглобового відростка нижньої щелепи?

1. Нижня щелепа зміщена в здорову сторону, рот напіввідкритий, губи змикаються

2. Інтенсивний біль при рухах щелепою.

3. Нижня щелепа зміщена в хвору сторону.

4. Відсутність прикусу.

5. При пальпації відсутність суглобової головки в суглобовій впадині.

238. У хворого з побутовою травмою обличчя виявлено зміщення підборіддя в ліву сторону: рот напіввід­кри­тий; губи змикати може; рухи нижньою щеле­пою можливі вниз. Допереду від козелка правого вуха западіння. Який попередній діагноз?

1. Правосторонній перелом із вивих головки суглобового па­рост­ка нижньої щелепи

2. Правосторонній задній вивих нижньої щелепи

3. Правосторонній злам тіла нижньої щелепи

4. Правосторонній передній вивих нижньої щелепи

5. Правосторонній злам суглобового паростка ниж­ньої щелепи та злам тіла нижньої щелепи зліва

239. Хворий С., 32 років, звернувся до стоматолога-хірурга з приводу двобічного вивиху нижньої щелепи. Для вправлення вивиху лікар натиснув вказівними пальцями на виступаючі (при вивиху) в пересінок рота вінцеві відростки нижньої щелепи в напрямку назад і донизу. У хворого виникло больове відчуття і через кілька секунд відбулось вправлення щелепи. Який метод було використано?

1. Метод Блехмана

2. Метод Гіпократа

3. Метод Гіпократа-Ходоровича

4. Метод Попеску

5. Метод Берше

240. Яка лікарська тактика є профілактикою повторного вивиху нижньої ще­лепи після його вправлення?

1. Зафіксувати нижню щелепи на 4-5 днів за допомогою тім’янно-підборідко­вої пращі

2. Призначити активну механотерапію

3. Призначити фізіотерапію (УВЧ, електорофорез з медичною жовчю)

4. Міжщелепова іммобілізація нижню щелепу на 10 днів

5. Призначити щадячий режим харчування без іммобілізації нижньої щелепи

241. Під час фізичних вправ на перекладині хворий вда­­рив­ся підборіддям, відчув різкий біль. До лікаря звернувся на 4-й день зі скаргами на біль в ді­­лян­ці висково-нижньощелепових суглобів, за­бруд­нене відкривання роту та жування. Об’єк­тив­но: тризм І ступеню, прикус не порушений, при вве­денні мізинців в слуховий прохід не від­чу­ва­ється руху суглобових головок з обох боків. Що можна діагностувати у хворого?

1. Двосторонній злам суглобових відростків

2. Двосторонній артрит

3. Двосторонній задній вивих нижньої щелепи

4. Двосторонній передній вивих нижньої щелепи

5. Забій висково-нижньощелепових суглобів

242. У хлопчика 8 р. при об’єктивному обстеженні виявлено вкорочення нижньої третини обличчя. Підборіддя та кінчик носа зміщені вліво. Ліва вушна раковина розташована дещо нижче від правої. Обмежене відкривання рота. Виражений симптом девіації. Ізольована травма якої локалізації спричинила розвиток даної деформації?

1. Злам суглобового відростка нижньої щелепи зліва

2. Злам виличної кістки справа

3. Злам виличної дуги зліва

4. Злам верхньої щелепи за нижнім тілом

5. Злам суглобового відростка верхньої щелепи справа

243. На протязі якого часу необхідно утримувати міжщелепову фіксацію після операції остеосинтезу кістковим швом кута нижньої щелепи?

1. 6-8 днів

2. 10 днів

3. 14-16 днів

4. 21 день

5. Додаткова фіксація не потрібна

244. У хворого середнього віку, який перебуває на стаціонарному лікуванні з діагнозом: „Двосторон­ній злам кутів нижньої щелепи”, застосована між щелепова фіксація назубними шинами. Коли слід призначити в комплексному лікуванні вправи лікувальної фізкультури для вольової напруги жувальних м’язів?

1. Одразу після іммобілізації

2. Безпосередньо перед зняттям між щелепової гумової тяги

3. На 7-й день після іммобілізації

4. На 13-й день після іммобілізації

5. Тільки після зняття назубних шин

245. Хворий поступив на стаціонарне лікування у щелепно-лицеве відділення зі скаргами на болі нижньої щелепи в ділянці підборіддя, припухлість нижньої губи, наявність слідів крові у слині, затруднене вживання їжі. З анамнезу захворювання відомо, що 2 дні тому отримав удар кулаком в обличчя. Відмітив різкий біль в ділянці передніх зубів на нижній щелепі, виділення крові з рота. Свідомості не втрачав, нудоту, блювоту заперечував, до лікаря не звертався, думав, що це просто забій щелепи. Вищесказані скарги змусили хворого звернутися до лікаря. При внутрішньоротовому огляді виявлено, що зубні ряди повні, зуби інтактні. Між 41 і 31 незначний розрив слизової ясен. При натисненні на зуби нижньої щелепи – виявляється патологічна рухомість кісткових фрагментів разом з зубами. Rtg-логічно визначається пряма лінія зламу, яка починається від краю альвеолярного паростка між 41 і 31 зубами і закінчується по нижньому краю щелепи. Верхівки коренів 41 і 31 зубів знаходяться в кістці, не контактують з лінією зламу. Поставте діагноз і виберіть оптимальний вид фіксації уламків?

1. Травматичний відкритий центральний злам нижньої щелепи. (Побутова травма). Фіксація уламків – гладка шина-скоба

2. Злам альвеолярного паростка нижньої щелепи в ділянці 41 і 31 зубів. Метод фіксації – пластмасова шина-капа

3. Вивих 41 і 31 зубів. Метод фіксації – гладка шина-скоба

4. Відкритий ментальний злам нижньої щелепи. Метод фіксації – шини Тігерштедта

5. Травматичний відкритий центральний злам нижньої щелепи. Метод фіксації – остеосинтез відламків поліамідною ниткою

246. У хворого 55 років злам тіла нижньої щелепи, повна адентія. В ділянці зламу інтерпозиція тканин. Яке лікування буде найефективнішим?

1. Остеосинтез з використанням титанових пласти­нок

2. Остеосинтез по Малишеву

3. Остеосинтез по Гоцко

4. Іммобілізація з використанням шини Порта

5. Іммобілізація з використанням пращевидної по­в’яз­ки

247. В ЩЛХ доставлений хворий після автомобільної травми. При огляді лице асиметричне, забій, гематоми ментальної ділянки, відсутній 33 зуб. Прикус порушений незначно. На рентгенограмі – лінія зламу по осі лунки 33 зуба. Який метод іммобілізації слід застосовувати для лікування хворого?

1. Міжщелепова лігатурна фіксація по Айві

2. Шини із зачіпними гачками на міжщелепових еластичних тягах

3. Внутріротовий остеосинтез

4. Фіксація гладкою шиною-скобою

5. Фіксація шиною з розпіркою

248. Хворий 65 років скерований у відділ ЩЛХ зі скаргами на болюче відкривання рота. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок припухлості підщелепоівої ділянки зліва. Пальпаторно симптом „сходинки” в ділянці тіла нижньої щелепи зліва по її нижньому краю. Повна вторинна адентія обох щелеп. Яку шину доцільно використати при лікуванні такого хворого?

1. Шина Порта

2. Шина Васильєва

3. Шина Тігерштедта

4. Шина Вебера

5. Шина Ванкевич

249. У хворого 40 років після кульового поранення лівосторонній злам тіла нижньої щелепи з різким зміщенням, дефект кістки, відсутні моляри і пре моляри в даній ділянці. Який метод лікування Ви оберете?

1. Остеосинтез по Гоцко

2. Лабораторне виготовлення шин.

3. Наясенна шина

4. Однощелепна назубна шина-скоба з похилою площиною

5. Апаратний метод лікування

250. Як часто необхідно замінювати міжщелепову гумову тягу при лікуванні хворого з травматичним переломом нижньої щелепи, якому застосовано бі­максилярні назубні шини із зачіпними петлями?

1. 1 раз в 5-6 днів

2. 1 раз в день

3. 1 раз в 2 дні

4. 1 раз в 7-8 днів

5. 1 раз в 9-10 днів

251. Яке харчування необхідно призначити хворому з переломом нижньої ще­лепи після репозиції й фіксації відламків назубними шинами та гумовою тя­гою?

1. Дієта щелепна друга

2. Дієта щелепна перша

3. Ентеральне харчування

4. Парентеральне харчування

5. Дієта загальна № 15

252. При госпіталізації скарги хворого на розпираючий біль в ділянці тіла ни­жньої щелепи справа, оніміння нижньої губи, загальну слабість, утруднене відкривання рота, температуру тіла (38,8°С). З анамнезу: в районній стомат­поліклініці тиждень тому діагностовано відкритий травматичний злам тіла нижньої щелепи з незначним зміщенням. Надана допомога – проведено ши­нування. Консервативне лікування не проводилось. Об’єктивно: порожнина рота не санована, хронічний періодонтит 17, 28, 36. Міжщелепова фіксація шинами із зачіпними петлями. Слизова в ділянці зламу пошкоджена, муфто­подібно потовщена з вираженою гіперемією та інфільтрацією, покрита фіб­риновим нальотом. Зуби в ділянці зламу рухомі (I-II ступеня). На Rtg-грамі - лінія зламу між 47, 48, висота сходинки – 1,5мм. Своєчасне застосування в ком­плексному лікуванні якого препарату могло би попередити даний стан хворого?

1. Лінкоміцин

2. Гентаміцин

3. Пеніцилін

4. Метилурацил

5. Бісептол

253. У 42-річного чоловіка діагностовано травматичний перелом верхньої щелепи. При пальпації м’яких тканин середньої зони обличчя – симптом крепітації. Чим зумовлена підшкірна крепітація?

1. Розвитком гнильно-некротичного запалення

2. Уламковим переломом

3. Попаданням повітря в підшкірну клітковину

4. Пошкодженням верхньощелепової пазухи

5. Постравматичним набряком м’яких тканин середньої зони обличчя

254. Хворий 30 років доставлений у відділення ЩЛХ з приводу травми отриманої внаслідок удару копи­том коня. Об’єктивно: у хворого головний біль, за­па­мо­рочення, нудота, кровотеча з носа, вух та роту, видовжене обличчя. Симптом окулярів з обох боків, відсутні фронтальні зуби, прикус і відкри­вання роту не порушені. Що можна діагностувати у даного хворого?

1. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For І

2. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For ІІ

3. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For III

4. Злам виличних кісток

5. Злам кісток носа

255. Хворий 25 років отримав травму обличчя. Клінічна картина: значний набряк м’яких тканин лівої половини обличчя, крововилив в склеру лівого ока, крепітація в ділянці кісток носа. Пальпаторно: рухомість верхньої щелепи, при її перкусії – тімпаніт. Рентгенологічно: відмічаємо лінію зламу через нижній край орбіти з обох боків по вилично-криловодному шву, який проходить за бугор верхньої щелепи. Встановіть діагноз даному хворому?

1. Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІ

2. Перелом верхньої щелепи за Le Fort І

3. Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІІ

4. Перелом лівої суглобової кістки

5. Перелом кісток носа

256. Хворий 40 років госпіталізований в стаціонар ЩЛХ відділення з діагнозом: Перелом верхньої щелепи за Le Fort II (суборбітальний). Який з перерахованих симптомів не характерний для даного перелому?

1. Синдром Венсана

2. Синдром „Тріснутого глечика”

3. Синдром „Герена”

4. Синдром „Окулярів”

5. Синдром „Сходинки”

257. У юнака 20 років госпіталізоівного з приводу перелома верхньої щелепи за Ле Фор ІІ, запідозрили виникнення гематоми ретробульбарного простору. Які з симптомів підтверджують цей діагноз?

1. Екзофтальм, порушення зору

2. Сльозотеча

3. Носова лікворея

4. Носова кровотеча

5. Втрата чутливості верхньої губи

258. У хворого із травмою щелепово-лицевої ділянки під час місцевого огляду виявлено різну величину зіниць. Про що свідчить даний симптом?

1. Перелом верхньої щелепи

2. Перелом кісток носа

3. Черепно-мозкову травму

4. Перелом виличних кісток

5. Пошкодження І-ї гілки трійчастого нерва

259. У хлопчика, який впав з дерева, виявлено постравматичний набряк м’яких тканин середньої зони обличчя із ціанотичним забарвленням шкіри, позитив­ний симптом окулярів та носової хустинки. Порушення цілості по нижньому та латеральному краю очниці та вилицево-альвеолярному гребеню не виявлено. Прикус не порушений. Який по­передній діагноз найбільш вірний?

1. Травматичний злам решітчастої кістки та кісток носа

2. Травматичний злам верхньої щелепи за Ле-Фор II

3. Травматичний злам виличних кісток

4. Травматичний злам кісток носа

5. Травматичний злам кісток носа та верхньої щелепи за нижнім типом

260. При якому переломі кісток лицевого скелету може виникнути лікворея?

1. Злам верхньої щелепи по верхньому типу

2. Злам верхньої щелепи по середньому типу

3. Злам верхньої щелепи по нижньому типу

4. Злам суглобового відростка нижньої щелепи

5. Злам виличної дуги

261. Хворий Р. 42 р. одержав травму внаслідок автоаварії. Відмічалась втрата свідомості до 40 хв.. При огляді: загальний стан середньої важкості, обличчя асиметричне за рахунок припухлості м’яких тканин носа та верхньої губи. При пальпації визначається патологічна рухомість кісток носа та альвеолярного відростка верхньої щелепи в межах 12,11,21,22 зубів. Хворому надано невідкладну допомогу з приводу перелому кісток носа та альвеолярного відростка верхньої щелепи. Через 48 годин у хворого з’явились крововиливи в клітковину повік очей в межах кругового м’язу ока. Яке захворювання не було вчасно діагностовано у даного хворого?

1. Струс головного мозку

2. Перелом кісток орбіти

3. Перелом верхньої щелепи за верхнім типом

4. Перелом верхньої щелепи за середнім типом

5. Перелом основи черепа

262. У хворого, В. 19 років, внаслідок бійки виник перелом вилицевої кістки зі зміщенням і носовою кровотечею. Що є причиною такої кровотечі?