- •Тема. “Вчення про інфекцію. Інфекційний процес”
- •1. Патогенний або умовно-патогенний збудник
- •2. Сприйнятливий мікроорганізм
- •3.Певні, у тому числі й соціальні, умови навколишнього середовища.
- •Властивості токсинів
- •За ступенем зв’язування з бактеріальною клітиною екзотоксини поділяють на три класи:
- •Джерела інфекції:
- •Форми інфекцій та їхня класифікація
- •Форми інфекцій та їхня класифікація
- •Форми інфекції
- •Бактеріємія
- •Сепсис – найважча форма генералізованої інфекції
- •Виділяють дві форми сепсису
- •Мікробіологічна та імунологічна характеристика періодів інфекційних захворювань
Тема. “Вчення про інфекцію. Інфекційний процес”
Зміст
Інфекція (інфекційний процес) – це процес, що історично склався, біологічний динамічний процес взаємодії чутливого макроорганізму з патогенним (заразним) мікроорганізмом у певних умовах навколишнього, а для людини і соціального середовища, що спрямований на підтримку постійності внутрішнього середовища (гомеостазу).
Крайнім проявом інфекційного процесу є інфекційне захворювання.
Для розвитку інфекційного процесу обов'язковими є три компоненти:
1. Патогенний або умовно-патогенний збудник
2. Сприйнятливий мікроорганізм
3.Певні, у тому числі й соціальні, умови навколишнього середовища.
Властивості мікроорганізму,які зумовлюють виникнення інфекційного процесу :
патогенність, вірулентність, агресивність, токсичність.
Патогенність мікроорганізмів – видова, генетично - детермінована ознака мікроорганізму, яка залежить як від властивостей мікроорганізму так і від факторів захисту організму - хазяїна.
Розрізняють: патогенні, умовно-патогенні,непатогенні мікроби.
Патогенність – особлива якість мікроорганізму, яка надає йому здатності викликати інфекційний процес і захворювання.
Вірулентність – ступінь патогенності даного штаму мікроорганізму.
Одиниці вірулентності: DLM – мінімальна смертельна доза (найменша кількість мікробів або їх токсинів, яка викликає загибель 90-95% чутливих тварин. DCL – найменша доза, яка викликає смерть 100% взятих у дослід тварин. Найбільш об’єктивною, точною і прийнятою в лабораторних дослідженнях є LD50 – доза, що вбиває половину заражених тварин.
Основні фактори патогенності та вірулентності : адгезивність, колонізація, інвазивність, агресивність, токсиноутворення, стійкість мікроорганізму до дії клітинних і гуморальних механізмів захисту мікроорганізму.
Пусковий механізм інфекційного процесу – адгезивність, тобто здатність мікроорганізму прикріплюватися на поверхні клітин макроорганізму.
Адгезини або фактори колонізації : ворсинки(фімбрії або пілі), спеціалізовані білки, ліпополісахариди, тейхоєві кислоти,капсульні полісахариди і поліпептиди.
Агресивність – здатність мікробів жити, розмножуватися, розповсюджуватися в організмі і протистояти факторам резистентності макроорганізму.
Інвазивність - здатність мікроорганізмів проникати і розповсюджуватись у макроорганізмі.
Ферменти інвазії (ферменти патогенності):
1.гіалуронідаза
2.нейрамінідаза
3.фібринолізин
4.плазмокоагулаза
5.колагеназа
6.лецитиназа
7.дезоксирибонуклеаза
8.лейкоцидини
9.уреаза
Захист мікроорганізмів від дії різних факторів організму господаря – наявність капсул, мікрокапсул, слизових чохлів.
Токсини – найважливіший фактор патогенності
/ \
екзотоксини ендотоксини
(виділяєтья мікробом під час його (виділяється лише під час руйнування бактеріальних
життєдіяльності) клітин)