2. Фактори ризику насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Фактори, що впливають на жорстоке поводження з дитиною:

1. Фактори ризику, пов'язані з особистісними й характерологічними особливостями агресорів та станом їх здоров'я:

• занижений рівень самооцінки;

• невпевненість у собі та власних силах;

• стреси і фрустрації;

• агресивність;

• прагнення до домінування;

- підвищений рівень дратівливості;

- перекручене уявлення про виховання дітей;

- перебільшення цінності фізичних покарань (наприклад, для деяких батьків

саме такий стиль спілкування з дітьми є взірцевим);

• власний негативний досвід дитинства, пов'язаний з насильством. Люди,

що в дитинстві зазнавали фізичного або ж емоційного насильства, значно

частіше схильні до жорстокості;

• нереалістично високий рівень очікувань у відношенні до дитини;

• невиправдані батьківські очікування, пов'язані з фізичними вадами дитини,

її статтю, інтелектуальними здібностями тощо;

• невміння та педагогічна безграмотність щодо взаємодії з дітьми під час

їх вікових криз, наприклад, із підлітками.

• алкоголізм або наркоманія одного або обох батьків. У таких сім'ях

навіть якщо не фізичному, то психологічному стану дитини однозначно

завдається шкода. Статус батьків низький, грошей немає, дитина

обділена, що є ознакою економічного насильства - нехтування потребами

дитини. У таких випадках сам спосіб життя є фактором насильства.

Незважаючи на подібне, часто існує сильна емоційна прихильність дитини

до таких батьків;

• розумова відсталість батьків відкладає величезний відбиток на особистість дитини. У США існує модель виведення дитини з такої сім'ї, але, звичайно, кожен випадок розглядається окремо;

- психічні захворювання батьків (шизофренія, депресивні захворювання) -порушення емоційної сфери, за яких людина не здатна нормально емоційно контактувати з оточуючими, у тому числі - з дитиною. Психіатричний діагноз нерівноцінний позбавленню батьківських прав, однак такі батьки потребують суттєвої психологічної, соціальної та соціально-педагогічної підтримки.

2. Фактори ризику, пов'язані з особливостями дитини:

• гіперкінетичний синдром, надмірна рухливість, знижені здібності концентрації уваги. Така поведінки "виснажує" дорослого і він визначає фізичне покарання як єдино можливе, натомість фізичні покарання погіршують проблему;

• фізичні і психологічні відхилення у дитини. Діти з фізичними або розумовими вадами частіше за інших стають жертвами насильства та жорстокого поводження як з боку інших дітей, так і з боку дорослих, працівників освіти, батьків тощо.

3. Наслідки насильства для дитини

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми призводить до найрізнома­нітніших наслідків, але поєднує їх одне - завдана шкода здоров'ю дитини чи небезпека для її життя. Негативними наслідками для здоров'я є: втрата чи погіршення функції якого-небудь органу, розвиток захворювання, порушення фізичного чи психічного розвитку. Наслідками фізичного насильства є синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів - печінки, селезінки, нирок та ін. Потрібен час, щоб вилікувати ці ушкодження, але ще більше часу й зу­силь потрібно для того, щоб залікувати сердечні рані, психіку дитини, що пост­раждала від побоїв.

Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого поводження і неуважного ставлення до дітей.

До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювота, головні болі, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається в маленьких дітей, яких беруть за плечі й сильно трясуть. Окрім зазначених ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків відносяться також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть виявлятися у вигляді порушення, прагнення кудись бігти, сховатися, або у ви­гляді глибокої загальмованості, зовнішньої байдужності. Однак, в обох випад­ках дитина охоплена найгострішим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної збитко­вості, неповноцінності.

Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяються порушення фізичного і психічного розвитку дитини, різні соматичні захворю­вання, особистісні й емоційні порушення, соціальні наслідки.

Порушення фізичного і психічного розвитку

У більшості дітей, що живуть у родинах, де застосовуються важкі фізичні покарання, а лайка на адресу дитини є "методами виховання", чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків-алкоголіків, спостерігаються

ознаки затримки фізичного та нервово-психічного розвитку. Закор­донні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

Діти, що зазнавали жорстокого ставлення до себе, часто відстають у зрості, масі чи і в тому і в іншому від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, вони значно гірше встигають у школі, ніж їхні одно­літки. У таких дітей часто спостерігаються погані звички: ссання пальців, ку­сання нігтів, розгойдування, заняття мастурбацією. Та й зовні діти, що живуть в умовах нехтування їхніми інтересами, фізичними й емоційними потребами, ви­глядають по-іншому, ніж діти, що живуть у нормальних умовах: у них припухлі, “заспані” очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайність в одязі, інші ознаки гігієнічної занедбаності - педикульоз, висипки, поганий запах від одягу і тіла.

Захворювання можуть носити специфічний для окремого виду насильства характер: наприклад, при фізичному насильстві маються ушкодження частин тіла і внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток. При сексу­альному насильстві можуть бути інфекції, що передаються статевим шляхом: інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, ВІЛ, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі зі статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки та піхви, випадання прямої кишки.

Незалежно від виду і характеру насильства в дітей можуть спостерігатися різні захворювання, що належать до психосоматичних: ожиріння чи, навпаки, різка втрата ваги, що обумовлено порушеннями апетиту. При психологічному насильстві нерідко бувають шкірні висипки, алергійна патологія, виразка шлун­ка, при сексуальному насильстві - нічим не пояснений (якщо ніяких захворю­вань органів черевної порожнини і малого таза не виявляється) біль унизу жи­вота. Часто в дітей розвиваються такі нервово-психічні захворювання, як тики, заїкуватість, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), деякі діти повторно потрапляють у відділення невідкладної допомоги з приводу випадко­вих травм, отруєнь.