Облік дебіторської заборгованості
План
Визначення та види дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.
Облік векселів отриманих.
Інша дебіторська заборгованість.
Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.
Оглавление
Визначення та види дебіторської заборгованості 2
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 3
Облік векселів отриманих 7
Визначення та види дебіторської заборгованості
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).
Згідно з П(С)БО 10 дебітори це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість це сума Дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.
Дебіторська заборгованість поділяється на:
безнадійну;
сумнівну;
дійсну.
Визначення цих видів дебіторської заборгованості буде надане нижче. Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:
дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
векселі отримані;
дебіторську заборгованість за розрахунками;
іншу поточну дебіторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.
Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", який має два субрахунки:
361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";
362 "Розрахунки з іноземними покупцями".
За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.
Продаж товарів, робіт або послуг відображається записом:
Дебет 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
Кредит 70 "Доходи від реалізації"
На суму ПДВ:
Дебет 70 "Доходи від реалізації"
Кредит 641 "Розрахунки за податками"
(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")
Одночасно відображається собівартість реалізованих товарів, робіт або послуг:
Дебет 90 "Собівартість реалізації"
Кредит 26 "Готова продукція"
Кредит 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"
Кредит 28 "Товари"
За кредитом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається погашення дебіторської заборгованості.
Якщо дебіторська заборгованість погашається грошовими коштами, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу, складається запис:
Дебет 30 "Каса"
Дебет 31 "Рахунки в банках"
Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
Погашення дебіторської заборгованості взаємозарахуванням відображається таким записом:
Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" або
Дебет 68 "Розрахунки за іншими операціями"
Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" тощо.
При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.
Сумнівний борг це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визнати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визнання доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.
Величину цих втрат можливо визначити на основі аналізу даних підприємства за попередні роки про фактичні втрати від неповернення дебіторської заборгованості. З іншого боку, сума дебіторської заборгованості не є реальною, доки вона не скоригована на величину сумнівних боргів.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. За чистою реалізаційною вартістю поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку Балансу.
Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості здійснюється шляхом нарахування резерву сумнівних боргів.
П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" передбачає два методи нарахування резерву сумнівних боргів:
виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Використання першого методу передбачає аналіз платоспроможності кожного дебітора.
При використанні методу класифікації (періодизації) дебіторська заборгованість групується за строками її непогашення. Якщо покупець прострочив строк оплати, то є ймовірність того, що заборгованість може бути не погашена. Чим більший строк несплати, тим більша вірогідність несплати. Для кожної групи встановлюється прогнозний коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні періоди. Як правило, коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.
Наприклад, для дебіторської заборгованості зі строком прострочення платежу від 1 до ЗО днів (табл. 4.5) коефіцієнт сумнівності 4 %, а для дебіторської заборгованості зі строком прострочення від ЗО до 60 днів коефіцієнт сумнівності становить уже 10 %.
Це означає, що чим "старша" дебіторська заборгованість, тим більша вірогідність її непогашення і тим більшу суму резерву сумнівних боргів треба нарахувати.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи. У наведеному вище прикладі для дебіторської заборгованості зі строком прострочення платежу 1 ЗО днів резерв сумнівних боргів становитиме 72 грн. (1 800 х 0,04).
Приклад 4.10. Станом на 31.12.2000 р. підприємство "Титан" має дебіторську заборгованість у сумі 16 300 грн. Необхідно розрахувати резерв сумнівних боргів шляхом групування дебіторської заборгованості за строками її непогашенім.
Таблиця 4.5