1. Основи організації бухгалтерського обліку

Одним з найбільш відповідальних етапів створення підприємства та забезпечення його ефективної діяльності є організація обліку. Керівництво підприємства повинно вести цілеспрямовану діяльність зі створення, постійного упорядкування й удосконалювання системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Організація бухгалтерського обліку - система умов і елементів побудови облікового процесу з метою одержання достовірної і своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням його ресурсів.

Організація обліку має бути раціональною, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах часу і засобів праці.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві згідно ст. 8.2. Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" несе власник чи уповноважена їм особа, що здійснює керівництво підприємством. Він зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, виконання всіма підрозділами (службами) і працівниками підприємства, що накопичують економічну інформацію, вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення і надання документів.

Завдання організації бухгалтерського обліку полягають у наступному:

забезпечити методологічно правильне відображення активів підприємства, власного капіталу, зобов'язань, господарських операцій і фінансових результатів діяльності підприємства на бухгалтерських рахунках;

упорядкувати обліковий процес, додати йому планомірний і цілеспрямований характер;

забезпечити ефективність обліку на основі раціонального документообороту, комп'ютеризації, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

На організацію бухгалтерського обліку впливає низка факторів:

- форма власності підприємства. Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку на підприємстві вирішує його власник або уповноважена особа.

- організаційна структура підприємства, особливості організації та технології виробництва. Організаційна структура підприємства впливає на взаємовідносини різних підрозділів підприємства з бухгалтерією, порядок документообороту, побудову системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації.

- інформаційні потреби керівництва підприємства для обґрунтування управлінських рішень. Система управлінського обліку, як складова бухгалтерського обліку, повинна забезпечити керівництво підприємства обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень.

- законодавчі і нормативні акти щодо здійснення підприємницької діяльності та обліку. Бухгалтерський облік повинен здійснюватися відповідно до чинних законів і інших нормативних документів, що регулюють підприємницьку діяльність та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.

Організація та ведення бухгалтерського обліку ґрунтуються на певних принципах. При цьому слід чітко розділяти принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та принципи організації обліку на підприємстві.

Принципи ведення бухгалтерського обліку є загальноприйнятими, запозиченими з міжнародних стандартів фінансової звітності та визначені в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність". Безумовно ці принципи впливають й на організацію обліку, оскільки облік на підприємстві повен бути побудований таким чином, щоб облікова і звітна інформація відповідала встановленим принципам:

• обачність - відповідно до якого методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Дотримання цього принципу сприятиме об'єктивному сприйняттю фінансових результатів, тому, розробляючи положення облікової політики підприємства, необхідно передбачити впровадження цього принципу в практику організації обліку;

• повне висвітлення - відповідно до цього принципу фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на його основі. Дієвість цього принципу повною мірою залежить від правильного підбора працівників бухгалтерії і раціонального розподілу між ними обов'язків. Важливе місце в дотриманні цього принципу займає організація внутрішньогосподарського контролю за повнотою і достовірністю висвітлення економічної інформації. Особам, що організують бухгалтерський облік і контроль за повнотою висвітлення інформації, слід в посадових інструкціях для працівників бухгалтерії передбачити ступінь відповідальності за порушення цього принципу;

- автономність - цей принцип стимулює широку ініціативу і самостійність бухгалтерського обліку і дозволяє кожному підприємству реєструвати себе як юридичну особу, що відділена від його власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства. Тобто всі активи, власний капітал і зобов'язання, що належать підприємству, але не є особистим майном власника, повинні обліковуватися, інформація про їхній рух повинна накопичуватися в регістрах обліку і відбиватися у фінансовій звітності. У цьому зв'язку при організації бухгалтерського обліку варто передбачити таку форму обліку, що буде сприяти принципу автономності інформації з метою аналізу фінансового стану юридичної особи;

- послідовність - цей принцип сприяє дотриманню постійного (щорічно) застосування підприємством обраної облікової політики. її зміна можлива лише у випадках, що передбачені національними положеннями (стандартами)

бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтованою і розкритою в Примітках до фінансової звітності. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з процесу формування положень Наказу про облікову політику, тому цей принцип повинен знайти своє відображення в даному наказі;

• безперервність - передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися. Відповідно до цього принципу встановлюються на підприємстві графіки виконання облікових робіт, у яких планується прийом нових первинних документів і обробка інформації, що у них міститься, відразу ж після припинення роботи зі старими документами;

• нарахування і відповідність доходів і витрат - відповідно до цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання таких доходів. При цьому доходи і витрати відбиваються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Цей принцип є вирішальним при організації управлінського обліку. Він регулює дотримання організаційних форм обліку, організації обліку доходів і витрат не тільки за елементами і видами діяльності, але і за окремими структурними підрозділами підприємства, організації й установи. Цей принцип стимулює збір і систематизацію необхідної інформації за ознаками, що необхідні для нарахування і відповідності доходів і витрат;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно їхній сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Особи, відповідальні за організацію бухгалтерського обліку, повинні передбачити процедури контролю за достовірністю інформації як за формою, так і за змістом. У посадових інструкціях необхідно позначити ступінь відповідальності за порушення цього принципу обліку;

- історична (фактична) собівартість - цей принцип визначає пріоритет оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання. При організації бухгалтерського обліку, необхідно розробити шляхів одержання об'єктивної інформації про витрати виробництва, прямі і непрямі витрати, про дані, що регулюють оцінку витрат або вартість придбаних необоротних і оборотних активів;

- єдиний грошовий вимірник - за цим принципом вимір і узагальнення всіх госдарських операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюється в єдиному грошовому вимірнику (гривні). При організації бухгалтерського обліку варто передбачити використання грошового вимірника для спільних підприємств, власники яких діють на території України і за її межами;

- періодичність - цей принцип допускає розподіл діяльності підприємства за певними періодами часу з метою визначення фінансового результату і складання фінансової звітності.

Вченими-теоретиками окремо від законодавчо встановлених принципів і бухгалтерського обліку виділені й принципи організації обліку, тобто базові положення, на підставі яких керівництво підприємств організують єдину систему обліку.

До основних принципів організації бухгалтерського обліку відносяться цілісність, всебічність, динамічність, пропорційність, адаптивність.

Цілісність припускає, що облік необхідно вести як єдине явище з урахуванням всіх об'єктів організації і всіх складових виробництва з моменту придбання запасів, виробництва, збереження готової продукції, реалізації і до моменту одержання прибутку (збитку).

Всебічність - в обліку необхідно враховувати усі внутрішні зв'язки, що виникають у процесі виробництва. Наприклад, необхідно організувати оформлення й облік передачі основних засобів з однієї ділянки на іншій, повернення невикористаних матеріалів.

Динамічність. Господарські операції й економіка в цілому постійно змінюються, що призводить до необхідності розробки нових підходів, прийомів до обліку. Наприклад, у сучасних умовах з'явився податковий облік, векселі, бартер, давальницька сировина. Система організації обліку повинна дозволяти, не ламаючи в цілому організації обліку, додавати зміни, тобто система повинна бути мобільною.

Пропорційність. Крім організації обліку, обліковий процес включає контроль і аналіз діяльності підприємства. Тому необхідно в обліковому процесі розподілити роботу однаково між усіма трьома складовими.

Таким чином, перераховані принципи свідчать про те, що:

1. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку кожного підприємства. Він є основою для формування показників фінансової, податкової, статистичної й інших видів звітності, що використовують грошовий вимірник.

2. Власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства й установчих документів несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення збору, накопичення і систематизації об'єктивної і неупередженої інформації і її зберігання в архіві протягом установленого терміну.

3. Підприємству надане право самостійно:

- обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів, порядку і способу реєстрації й узагальнення інформації в них;

• визначати облікову політику;

• розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, контролю, визначати права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- планувати і затверджувати правила (графіки) документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему бухгалтерських рахунків і субрахунків, розробляти регістри аналітичного обліку;

- виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення й інші структурні підрозділи, що повинні вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників у фінансову звітність головного підприємства.