Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет. вказ-ки щодо лаб. робіт укр.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
78 Mб
Скачать

Порядок виконання роботи

1. Вивчити процес кристалізації за допомогою біологічного мікроскопу на наступних солях:

- хлористий алюміній - NH4Cl

- червона кров’яна сіль - K3Fe(CN)6

2. Після закінчення кристалізації краплі зарисувати її структуру з зазначенням різних зон кристалізації.

3. Пояснити утворення різних зон (великих, дрібних, направлених кристалів).

4. Вивчити будову стального зливка та зарисувати його макроструктуру в поздовжньому розрізі:

- розглянути механізм формування різних зон зливка;

  • розглянути залежність механічних властивостей різних зон зливка щодо структури;

  • у висновках показати взаємозв’язок структури металу і механічних властивостей, способи виливу та структуроутворення зливка.

Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

  • найменування роботи, мету й устаткування;

  • основні теоретичні відомості;

  • порядок проведення досліду;

  • рисунки структур;

  • висновки.

Контрольні питання.

  1. Як формуються центри кристалізації та що на цей процес впливає?

  2. Чому зі збільшенням ступеня переохолодження(при збільшенні швидкості охолодження) подрібнюється кристалічна структура металу?

  3. Яка причина формування стовбчастої структури металу?

  4. Яка структура має більш високі механічні властивості: з дрібним зерном, чи великим?

  5. Чому при кристалізації зливка спокійної сталі формується усадочна порожнина?

  6. Яких заходів вживають для концентрації усадочної порожнини в головній частині зливка?

  7. Що таке кристалізація ?

  8. Дати характеристику кристалічної будови.

  9. Які типи кристалічних решіток зустрічаються в металах ?

  10. З яких стадій складається механізм процесу кристалізації ?

  11. Дві форми кристалізації. Їхня сутність.

  12. Що таке теоретична температура кристалізації ?

  13. Що таке ступінь переохолодження ?

Література: [ ]

Лабораторна робота № 2 Тема: Аналіз діаграм стану подвійних сплавів

Мета роботи: вивчення основних типів діаграм стану подвійних систем, придбання практичних навичок вивчення перетворень, що протікають при кристалізації сплавів, аналіз отриманих даних і визначення можливості їхнього використання на практиці.

Загальні відомості

Знання діаграм стану різних систем, що характеризують перетворення в сплавах, і уміння аналізувати ці перетворення дозволяють оцінити властивості сплавів і в остаточному підсумку раціонально вибрати матеріал для тих чи інших виробів у залежності від пропонованих до них вимог.

Діаграми стану зображуються в координатах температура - вміст компонентів. Лінії, що з'єднують критичні точки аналогічних перетворень у системі, розмежовують області існування рівноважних фаз. Будь-яка точка на діаграмі визначає фазовий і хімічний склади сплаву, а також його структуру при даній температурі. Вертикальна лінія відповідає визначеному хімічному складу сплаву. У залежності від того, як взаємодіють компоненти сплавів між собою у твердому стані (володіють різною взаємною розчинністю й утворюють тверді розчини; утворюють евтектики чи хімічні сполуки), розрізняють кілька типів діаграм.

Розглянемо, наприклад, перетворення, що відбуваються в сплавах А1 - Са (рис. 2.1). Вище лінії ліквідус АВСDEF обидва компоненти знаходяться в рідкому стані й у будь-яких співвідношеннях необмежено розчиняються друг у другу. Нижче лінії солідус АМВNРQКЕН сплави системи знаходяться у твердому стані. Аналіз діаграми показує, що при затвердінні відбуваються наступні перетворення.

а, б, г, д – криві охолодження; в – діаграма стану

Рисунок 2.1 – Діаграма стану та криві охолодження сплавів системи Al – Ca (структурний аналіз)

1. Утворюється α-твердий розчин Са в Аl. Область існування твердого розчину - АМS1 прилягає до лінії чистого Аl. Точка М показує максимальну розчинність Са в Аl, точка S1 - мінімальну, лінія МS1 - обмеження розчинності Са в Аl. Отже, зі зниженням температури спостерігається зменшення розчинності Са в Аl відповідно до лінії МS1 Надлишковий кальцій, що не може бути розчинений у α-твердому розчині, виділяється при охолодженні нижче лінії МS1 у виді вторинних кристалів СаA13 на відміну від первинних СаA13, що утворюються при наявності рідкої фази в точці Р.

2. Утворюються хімічні сполуки СаА13 і СаА12, що кристалізуються з рідкого сплаву при температурах, що відповідають точці D, і точці Р при взаємодії рідкої фази і хімічної сполуки СаА12 (відповідально)

Перетворення, що протікає при постійній температурі, коли з двох фаз, одна з яких є рідкою, утворюється третя і усі фази в момент перетворення мають визначений склад, називається перитектичним і може бути записане у виді реакції

де символы С, Q, Р показуюють вміст компонен­тів у відповідних фазах.

У процесі перитектичного перетворення відповідно до правила фаз С = К– Ф+ 1 =2 – 3+ 1 =0. Застосування правила відрізків (конода СР) показує, що при перитектичному перетворенні маси взаїмодіючих фаз строго певні. У доперитектичних сплавах, розташованих лівішее точки Р, у надлишку залишається рідка фаза, що потім випробує всі перетворення, описані нижче для сплаву II. У заперитектичних сплавах, розташованих правіше точки Р, надлишкової є тверда фаза (у даному випадку СаА12). Хімічна сполука СаА12 є стійкою при нагріванні аж до температури плавлення (точка D). Хімічна сполука СаА13 хитлива і, будучи нагрітою до температури точки Р, розкладається на рідину і СаА12.

3. Формуються дві евтектики Е1 і Е2. Перша являє собою тонку механічну суміш кристалів α-твердого розчину і СаА13, що утвориться (при С = 0) з рідини по реакції

Друга евтектика являє собою тонку механічну суміш кристалів Са і СаА12 і утвориться по реакції

При цьому перетворенні, як і при першому евтектичному перетворенні, система нонваріантна (С = 0).

У ряді систем можлива подібна реакція, але суміш двох різних фаз утворюється не з рідини, а з твердого розчину. Така реакція називається евтектоїдною.

Розглянемо криві охолодження декількох сплавів (див. рис. 2.1) і проведемо їхній докладний структурний аналіз.

Сплав І. При охолодженні від точки 0 до точки 1 (див. рис. 2.1а) сплав знаходиться в рідкому стані (С = 2). При температурі t1, що відповідає точці 1, починається кристалізація сплаву. Конода аbс - відрізок ізотерми, проведений вліво і вправо від лінії сплаву до перетинання з лініями діаграми, де розташовані шукані фази чи структурні складові (див. рис. 2.1б). Вона показує, що це кристали α-твердого розчину (точка a коноди вказує на область α). Друга точка коноди с указує на наявність рідкої фази. Користуючись правилом відрізків, можна визначити масову частку (Q, %) співіснуючих фаз. Наприклад, при температурі t1 Qα = bс,/(ac)·100, Qр = bс,/(ac)·100. Отже, для визначення вмісту кожної з двох фаз необхідно узяти відношення довжини протилежачого від шуканої фази відрізка коноди до довжини всієї коноди. Проекції точок а і с на вісь концентрацій покажуть, який вміст компонентів у кожній з фаз (точка а - у α-твердому розчині, точка с - у рідкій частині сплаву).

При охолодженні сплаву І від t1 до t2 частка твердої фази росте, а рідкої - відповідно зменшується, що підтверджується правилом відрізків.

До моменту охолодження сплаву до t2 вміст компонентів в останніх порціях кристалів α-твердого розчину буде відповідати точці М, а в рідині - точці В. Як видно, рідина має евтектичний склад і тому вона кристалізується по першій евтектичній реакції (С = 0), що протікає при постійній температурі (t2 = t2'). Зі зникненням при t2' рідини первинна кристалізація закінчується, а від t2' до кімнатної температури протікає вторинна кристалізація сплаву (із твердої α-фази виділяється СаА13 ІІ).

Сплав ІІ. Від t0 до t1 (див. рис. 2.1б) йде охолодження рідкої фази, від t1 до t2 - виділення з рідини кристалів СаА13. Потім протікає евтектична реакція при постійній температурі (лінія МВ на рис. 2.1в) і рідка частина сплаву переходить у евтектику. Нижче t2' ніяких перетворень у кристалах СаА13 і в евтектиці не відбувається.

Сплав ІІІ. Від t0 до t1 (див. рис. 2.1г) йде охолодження рідкої фази, від t1 до t2 відбувається виділення з рідини кристалів СаА12. По досягненні температури, що відповідає лінії СР, протікає перитектична реакція (С = 0)

(избыточный).

Оскільки лінія сплаву ІІІ проходить правіше точки Р, тобто ближче до лінії СаА12, то в результаті перитектичного перетворення утвориться СаА13 і деяка частина СаА12 залишається в надлишку. Нижче t2 ніяких перетворень у сплаві не відбувається.

Кристалізацію сплаву ІV (див. рис. 2.1д) аналізують за аналогією з розглянутими вище сплавами.

Аналіз криві охолодження чистих компонентів А1, Са і хімічної сполуки СаА12 показує, що вони мають однаковий характер (площадку кристалізації в точках А, F і D відповідно) і відрізняються лише температурним рівнем площадки кристалізації. Таким чином, стійкі хімічні сполуки поводяться подібно компонентам сплаву і, прийнявши СаА12 умовно за компонент, діаграму А1 - Са (див. рис. 2.1в) можна розглядати як складену з двох самостійних діаграм А1 - СаА12 і СаА12 - Са. При цьому діаграма СаА12 - Са є, власне кажучи, елементарною діаграмою, коли обидва компоненти у твердому стані нерозчинні друг у другу й утворюють механічну суміш - евтектику. Діаграма А1 - СаА12 складається з частин елементарних діаграм стану з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані, з евтектичним і перитектичним перетвореннями.

На рис. 2.2 приведені результати фазового аналізу діаграми А1 - Са.

Рисунок 2.2 – Ліаграма стану сплавів системи Al – Ca (фазовий аналіз)

Фазовий склад сплавів у будь-якій області легко визначити за допомогою коноды, кінці якої вказують на рівноважні співіснуючі фази і вміст у них компонентів. Лінія ліквідус показує не тільки температуру початку кристалізації відповідних сплавів, але і вміст компонентів у рідкій фазі будь-якого сплаву в залежності від температури. Солідус визначає температуру закінчення кристалізації і вміст компонентів у твердій фазі, що кристалізується.

У випадку, якщо необхідно визначити масову частку структурних складових, наприклад, у сплаві ІV для температури t2 - евтектики і СаА12, проводять коноду fpk (див. рис. 2.1) до ліній, що відповідають складовим, і пользуються співвідношеннями (QСаА12 = рk/(fk)·100 і (QЕ2= рk/(fk)·100. Структурна складова сплаву має під мікроскопом своєрідний вид.