1.1.2. Каменевідбірні машини
Зернова маса, як правило, засмічена грудочками ґрунту, щебенем, галькою та іншими грудкуватими домішками мінерального походження. Такі домішки не можна відокремити від зерна в сепараторах і аспіраторах, якщо вони мають приблизно однакові із зерном розміри. їх видаляють каменевідбірними машинами.
За принципом роботи та конструктивними параметрами каменевідбірні машини поділяють на три групи: вібропневматичні, вібраційні дискові та гідравлічні.
У вібропневматичних машинах використовується дія на зернову суміш висхідного повітряного потоку та змінних за значенням і напрямком сил тертя при коливаннях ситової поверхні вібростола. В сукупності ці чинники зумовлюють розшарування («самосортування») зернової суміші за насипною щільністю. Зерно, яке має в два-три рази меншу насипну щільність, ніж мінеральні домішки, спливає вгору, набуває властивості «плинності», сходить самопливом із робочої поверхні вібростола навіть тоді, коли кут нахилу її буде меншим від кута тертя зерна по столу. Мінеральна домішка концентрується на поверхні вібростола, коливальними рухами проштовхується по його поверхні вгору до вихідного рукава.
У вібраційних дискових машинах аеродинамічний чинник не використовують, тому процес самосортування зернової суміші відбувається менш інтенсивно, габаритні розміри і матеріаломісткість їх більші порівняно з вібропневматичними машинами однакової продуктивності.
У гідравлічних машинах (зернові мийні машини) мінеральні домішки виділяються (осаджуються) у воді.
На млинах і крупорушках сільськогосподарського призначення найпоширенішими є вібропневматичні каменевідбірні машини (рис. 3).
Машина працює наступним чином. При надходженні зерна з приймальної коробки 11 на розвантажувальне сито 13 і сито вібростола 5 воно продувається висхідним повітряним потоком, який створюється пневмотранспортом. Мінеральні домішки, що мають більшу насипну щільність, ніж зерно, осідають на ситову поверхню вібростола і під дією спрямованих коливальних рухів посуваються вгору, виводяться через рукав 7. Зерно, що має меншу насипну щільність, ніж домішки, під впливом повітряного потоку спливає вгору, самосортується і рухається вниз по похилій поверхні сита до вихідного рукава 15. Легка домішка разом із повітрям виводиться пневмотранспортною системою через клапан 10.
Розміри сита вібростола розраховують за формулами за дещо зменшених значень питомих навантажень, а саме: qв= 800...1100 кг/(год∙м); qF= 1200... 1600 кг/(год∙м2). Кут нахилу вібростола беруть α = 5...8°, кут напрямку коливань — β = 30...40°, амплітуду коливань — 2...3 мм. Кінематичний режим вібростола визначають згідно з п. 1.1.
Швидкість висхідного потоку повітря u, м/с, у напрямку, перпендикулярному до площини вібростола, залежить від швидкості витання зерна V (див. табл. 1.):
1 — рама вібростола; 2 — інерційний вібратор; З — сито № 1; 4 — дека; 5 — амортизатори; 6 — регулювальний пристрій; 7, 15— рукав; 8, 12— заслінки; 9 — кришка вібростола; 10 — клапан; 11 — приймальна коробка; 13 — розвантажувальне сито; 14 — корпус
Потужність для приведення в дію вібростола на гумових амортизаторах витрачається переважно на подолання сил внутрішнього опору (дисипацію енергії) в амортизаторах. У першому наближенні закон коливального руху вібростола можна вважати гармонічним, залежність внутрішньої сили опору від швидкості коливань — лінійною.