- •Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •Особливості методології економічних досліджень.
- •Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.
- •Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •Наука як суспільний інститут.
- •Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •Погляди і.Лакатоша на закономірності розвитку науки
- •Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •Складники (елементи) наукової діяльності.
- •Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.
- •26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.
- •27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
- •28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.
- •36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
- •41.Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.
- •75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.
- •77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.
- •78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.
- •79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.
- •92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.
- •93. Наукове передбачення на основі гіпотез.
- •95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз
- •96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні
- •97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.
- •98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі
- •99. Кластерний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
- •30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.
68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
Методи експертних оцінок набули широкого використання в економічних дослідженнях та у сфері менеджменту. Це пояснюється складністю багатьох проблем, впливом людського фактора, слабкою формалізацією досліджуваних процесів, відсутністю надійного експериментального та нормативного інструментарію. Ключовим моментом в таких умовах виступає експертиза – думка, ідея, рішення, оцінка, які ґрунтуються на цінному досвіді спеціалістів-експертів та методології якісної оцінки отриманих результатів.
Висновки експертів – це документ, в якому фіксується хід дослідження та його підсумки. діяльність експертів має відбуватися за певними принципами: формування схеми дослідження з чітко визначеними цілями, ідеями, оцінками, при цьому допускається їх коригування; здійснення кількісного та якісного аналізу експертних висновків з виділенням головних, актуальних думок; забезпечення незалежності експертів щодо оцінки ситуації; цілеспрямованість експертів; підбір експертів високої кваліфікації; наявність методології та алгоритму проведення експертизи.
Ідеологія роботи експертів полягає у визначенні значущості виробничих та управлінських факторів, що впливають на ефективність функціонування об’єкта управління, на засадах присвоєння цим факторам рангових оцінок у межах встановлених шкал. Це є методи вагових коефіцієнтів, або простого ранжування. Менеджери-дослідки досить часто користуються методами індивідуальних експертних оцінок, а саме: метод «інтерв’ю», «запитання-відповідь; аналітичні доповідні записки; метод написання сценарію.
Значного поширення в галузях економіки та сис-х управління набув метод експериментування. Сутність його полягає у створенні необхідних для дослідження умов діяльності суб’єктів господарювання з метою виявлення факторів, причин виникнення певних явищ та врахування їх у подальшій д-ті. проведення будь-якого експерименту передбачає обґрунтування гіпотези, масштабу експерименту, умов його проведення, необхідних ресурсів, принципів ор-ї та очікуваних результатів. Одним з методів експериментування є ділова гра як засіб навчання, розвитку здібностей та навичок приймати управлінські рішення, виявлення та розвиток творчих здібностей, нестандартного мислення, прагнення самореалізації. визначальною функцією ділової гри є дослідницька функція, що виявляється в процесі експерименту. Ідеологія ділової гри полягає у створ. групи персоналу, яку розбивають на кілька підгруп і надають їм певні управлінські ролі. Метод експериментування є ефективним інструментом дослідження для пояснення сутності незрозумілих ситуацій, пошуку нових рішень, передбачення майбутнього,обґрунтування об’єктивних тенденцій розвитку економіки.
69. Рівні методології наукових досліджень за критерієм результату: теоретичний та емпіричний.
За критерієм результату виділяють такі рівні методології наукових досліджень теоретичний та емпіричний. Теоретичному рівню дослідження відповідають філософські методи, до яких входять принципи діалектики: принцип руху, зміни, розвитку, що конкретизувався у так званому принципі історизму. Він отримав назву історичного методу, що вимагає розглядати кожну існуючу систему як таку, що у своєму розвитку проходить ряд етапів: виникнення, становлення, розвиненого функціонування, перетворення в інший якісний стан. Інші принципи взаємозв'язку, причинності явищ також відіграють важливу роль в наукових дослідженнях.
Теоретичний рівень
аксіоматичніїть
евристичність
креативність
несуперечтвіаш доведення — спростування суджень
закон тотожності (А=А)
закон виключення третього
закон достатності підстави
До емпіричного рівня наукового дослідження відносять ті конкретно наукові методи, які безпосередньо пов'язані з практикою. Вони поділяються на дві групи: міждисциплінарні і спеціальні. Міждисциплінарні застосовуються в декількох близьких між собою дисциплінах - це експедиційний або польовий (анкетування або опитування); статистичний та методи обробки статистичної інформації, як от розрахунок "коефіцієнта кореляції" та "регресійний аналіз"; картографічний метод; метод екстраполяції передбачає, що на основі статистичних даних досліджуються закономірності економічних явищ і припускається, що ці закономірності будуть дійсні і на майбутнє.
Емпіричний рівень
спостереження,
порівняння,
вимірювання,