70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.

Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні поєднується в одному з рівнів методології наукових досліджень, а саме – в теоретичному.

Аксіоматичність — спосіб побудови наукової теорії, при якому в основу теорії кладуться деякі вихідні положення, що їх називають аксіомами теорії, а всі інші положення теорії випливають як логічні наслідки аксіом.

Евристичність полягає на основі створення інформаційно-пізнавальної суперечності між теоретично можливим способом вирішення проблеми і неможливістю застосувати його практично. Евристичні методи дозволяють пришвидшити процес вирішення задачі. Значний інтерес до їх дослідження виник у зв'язку з можливістю вирішення ряду задач (розпізнавання об'єктів, доведення теорем і т. д.), в яких людина не може дати точний алгоритм вирішення з допомогою технічних засобів. Метою Евристичності є побудова моделей процесу вирішення якої-небудь нової задачі.

Креат́ивність — новітній термін, яким окреслюються творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора. Отже, застосування креативного підходу в економічному дослідженні є однією з бажаних складових.

71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні

. Несуперечливість доведення – якість правильного логічного мислення, яка свідчить, що в міркуванні, доведенні, теорії немає логічно протилежних чи суперечливих думок про один і той самий предмет, узятий в один і той самий час і в одному й тому самому відношенні. Це означає, що в даному міркуванні, доведенні, теорії не можна одночасно вивести судження (чи висловлювання) і його заперечення. 2) Властивість формальної системи, що відповідає інтуїтивній вимозі, щоб ніяка формула, яку можна витлумачити як логічно абсурдне чи змістово суперечливе твердження, не була вивідною. Розробка засобів доказу Н. наукових теорій є важливою проблемою сучасної логіки і центральним завданням в обгрунтуванні основ науки. Два протилежних судження не можуть бути істинними в один і той же час і в одному і тому ж відношенні

Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування суттєві ознаки і уникати несуттєвих.

Закон достатньої підстави: Кожна вірна думка може бути доведеною або: Для того, щоб вважатися вірним, всяке положення має бути доведеним

Будь-яке судження, висловлено про що-небудь, є або істинним або хибним. Тому воно може бути взяте за істину тільки після того, як ми переконаємося у його істинності.

Закон виключеного третього: Два суперечливих судження не можуть бути одночасно хибними і одночасно істинними. Одне з них істинне, а інше – хибне. Третє судження виключене (істинним є лише А або не-А, третього не існує) або: З двох заперечувальних суджень, які знаходяться у протиріччі одне істинне, інше – неістинне, а третього не існує

72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні.

Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці.

На відміну від спостереження, активний метод дослідження експеримент вимагає постановки, при якій дослідник підбирає систему, яку збирається дослідити й організовує умови, при яких проходитиме дослід.

При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів.

Методи спостереження:

1. Польове (у реальних умовах) і лабораторне (у штучно створених умовах).

2. Пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (за результатами подій, що відбулися).

3. Відкрите й приховане.

4. Структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану).

5. Людське (спостерігач — людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

Порівняння - метод наукового дослідження, пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об'єктами.

Порівняння в науково-правовому дослідженні – це визначення відмінностей та схожостей однорідних або близьких за найбільш важливими рисами та суттєвими ознаками предметів. Використовуючи порівняння, науковець отримує необхідну для досліджень інформацію щодо об’єкту як безпосередньо в результаті порівняння (первинна інформація), так і в результаті оброблення первинних даних (вторинна або похідна інформація).

Вимірювання — пізнавальний процес визначення числового значення вимірюваної величини, а також дія, спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом.