Перегляд норм праці

Важливим аспектом управління нормуванням праці є перегляд норм.

На більшості підприємств в України, нажаль нині нормування праці вкрай занедбано. За відомих об’єктивних і суб'єктивних причин на них знижено рівень економічної роботи, скорочено служби нормування й організації праці, послаблено роботу щодо зниження трудомісткості продукції. Ллє така ситуація не може тривати нескінченно.

Показники, які характеризують стан нормування праці на підприємстві:

• середній коефіцієнт виконання норм за аналізованою сукупністю робітників (%);

• поділ робітників за середнім коефіцієнтом виконання норм виробітку;

• частка працівників, праця яких нормується (у тому числі за групою робітників і службовців);

• загальна кількість норм, що застосовуються;

• питома вага технічно обгрунтованих норм у цілому і за групами працівників;

• частка норм, розрахованих за міжгалузевими і галузевими нормативами;

• частота перегляду норм;

• економія від зниження трудомісткості продукції в результаті удосконалення нормування праці.

Нині найбільше значення мас середній коефіцієнт виконання норм робітниками-відрядниками. Він визначається при виготовленні однорідної продукції за однією з двох наступних формул:

Квн=Оф/Нвир

Квн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку

Оф – фактичний обсяг продукції виробленої за період

Нвир – норма виробітку

Квн=Нчас/Тф

де Нчас - норма часу;

Тф - фактична трудомісткість операції (одиниці роботи).

Робочий час. Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу

Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із установлення найдоцільніших режимів праці й відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими.

Змінний режим праці й відпочинку визначає тривалість змін, час їх почату і закінчення, тривалість і час початку і закінчення перерв у роботі;

Добовий режим праці й відпочинку включає кількість змін (циклів) за лобу.

Тижневий режим праці й відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів за тиждень, роботу у вихідні чи святкові дні, порядок чергування змін.

Місячний режим праці й відпочинку визначає кількість робочих і неробочих днів у даному місяці, кількість працівни­ків, які отримують відпустки, тривалість основних і додатко­вих відпусток.

Для обліку тривалості робочою дня застосовуються по­казники його фактичної і нормальної тривалості. Фактична тривалість робочого дня характеризується часом роботи одною працюючого за день (зміну), включаючи понаднормові години і виключаючи години простоїв. Вона розрахо­вується діленням відпрацьованих за певний період людино-годин на відпрацьовані людино-дні. Нормальна тривалість робочого дня визначаться кількістю годин роботи, встанов­леною законом для даної групи працівників.

Коефіцієнт використання робочого часу розраховуєть­ся діленням фактичної тривалості робочого дня на нормаль­ну. Чим ближчий він до 1, тим вищий рівень організації і дисципліни праці на даному підприємстві.