23

ОБЛІК НА АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

ТЕМА 7

Лекція

План

7.1.Характеристика автотранспортних підприємств та особливості обліку в них

7.2.Оподаткування автотранспортних підприємств

7.3.Документальне оформлення автотранспортних перевезень

7.4.Калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) на автотранспорті

7.5.Облік активів на автотранспортних підприємствах

7.6.Облік доходів та витрат на автотранспортних підприємствах

Нормативна база

1. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ.

2. Податковий кодекс України. Електронний ресурс http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17/page.

3. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

4. Закон України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ.

5. Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності вла­сників транспортних засобів від 28.09.96 р. № 1175.

7. Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвер­джена наказом Міністерства статистики та Міністерства транспорту України від 07.08.96 р. № 228/253.

8. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363.

9. Методичні рекомендації по формуванню собівартості переве­зень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65.

10. Норми витрачання пального та мастильних матеріалів на авто­мобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.

11. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затвер­джені наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 р. № 420.

12. Типові норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціа­льного взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам ав­томобільного транспорту, затверджені наказом Комітету з нагляду за охороною праці України від 20.10.98 р. № 207.

13. Положення про робочий час та час відпочинку водіїв автомобі­лів, затверджене постановою Держкомпраці від 16.08.77 р. № 255/16.

14. Положення про форму і зміст розрахункових документів, за­тверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

15. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з на­дання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з переве­зення пасажирів та їх багажу на таксі), затверджені наказом Державно­го комітету України з питань регуляторної політики та підприємницт­ва, Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.11.2001 р. № 139/821.

16. Порядок установлення нормативів збору за забруднення на­вколишнього природного середовища і стягування цього збору», за­тверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303.

7.1.Характеристика автотранспортних підприємств та особливості обліку в них

Автомобільний транспорт (АТ) — це галузь транспорту, яка за­безпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами [1].

Автомобільний транспорт як транспортні засоби автотранспортних підприємств — це матеріальна основа виробничого процесу автотран­спортних підприємств, в якому переміщення вантажів є одночасно і виробничим процесом, і продукцією.

За КВЕД автомобільні перевезення належать до секції І:

• код 60.21.1 — діяльність автомобільного регулярного транспорту;

• код 60.23.0 — діяльність нерегулярного автомобільного транспорту;

• код 60.24.0 — діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Продукція автотранспорту вимірюється в тонно-кілометрах або па­сажиро-кілометрах.

Виробничі процеси автотранспортних підприємств (АТП) значно відрізняються від будь-яких інших підприємств. Діяльність АТ не пов’язана з сировиною. Предметом його праці є вантаж.

Функції автотранспортних підприємств:

• самостійне здійснення пасажирських і вантажних перевезень;

• сприяння роботі залізничного транспорту з вивезення вантажів зі станції;

• заміна у містах і приміських зонах іншого виду транспорту (рей­кового, гужового).

Види господарських операцій в АТП:

• експлуатаційні перевезення пасажирів і вантажів;

• гаражне обслуговування і зберігання рухомого складу, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, причепів та їх агрегатів;

• транспортно-експедиційне обслуговування;

• навантаження порожніх автомобілів;

• перегін нових автомобілів із заводів;

• утримання і експлуатація транспортних агрегатів станцій техніч­ного обслуговування вантажних автостанцій.

Основні складові елементи транспортного процесу на всіх підпри­ємствах незалежно від роду діяльності такі:

• навантаження вантажів або посадка пасажирів на рухомий склад у пунктах відправлення;

• переміщення вантажів і пасажирів дорогами між пунктами від­правлення їхнього призначення;

• розвантаження вантажів або висадка пасажирів у пунктах при­значення;

• технічне обслуговування транспортних засобів.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транс­порту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомо­більним транспортом, органами місцевого самоврядування економіч­ної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задово­лення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і ма­теріально-технічних ресурсах і транспортних засобах [1].

В АТП висуваються особливі вимоги до водіїв та автомобілів: обов’язкове проходження медичного огляду водіїв — не рідше ніж раз на 2 роки, а також щоденний огляд лікаря перед виїздом із гаража; ав­томобіль також щоденно перевіряється механіком перед виїздом, про що робиться відповідний запис у подорожньому листі автомобіля.

В АТП здійснюється нормування роботи водія згідно з [13] та нор­мування витрачання палива та автомобільних шин залежно від пори року, кількості жителів у місті, поворотів маршруту на дорозі, типу двигуна, маси автомобіля, наявності кондиціонера тощо згідно з нор­мами [10, 11].

Вантажо- та пасажироперевезення підлягають обов’язковому ліце­нзуванню відповідно до Закону [4]. Ліцензія на надання послуг з між­народних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобіль­ному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.

Перевізники зобов’язані проводити обов’язкове страхування циві­льної відповідальності власників транспортних засобів. Це передбаче­но Законом України [5] та Постановою Кабінету Міністрів України [6], де обумовлено, що об’єктом обов’язкового страхування цивільної від­повідальності є цивільна відповідальність власників транспортних за­собів за збиток, нанесений третім особам унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ці витрати включають до складу ви­трат і собівартості перевезень. До складу вартості квитка для переве­зення пасажирів включають витрати на обов’язкове страхування паса­жирів, які перераховують відповідним страховим компаніям.

Стандартизація на автомобільному транспорті забезпечує реалі­зацію єдиної науково-технічної політики, підвищення надійності, ком­фортності та безпечності транспортних засобів, якості робіт та послуг, захист інтересів споживачів і держави у питаннях безпеки перевезень для життя, здоров’я людей та майна осіб, охорони довкілля тощо.

Сертифікацію транспортних засобів, робіт, послуг на автомобіль­ному транспорті здійснюють з метою запобігання використанню транспортних засобів, надання робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров’я людей та довкілля, сприяння споживачам у свідомому виборі транспортних засобів, робіт, послуг, створення умов для участі суб’єктів господарювання в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві.