23

ТЕМА 4

ЛЕКЦІЯ 3

ОБЛІК У БУДІВНИЦТВІ

План

3.1. Характеристика галузі та особливості обліку

3.2. Особливості витрат будівельних організацій

3.3. Визнання доходів і витрат за період виконання будівельного контракту

3.4. Облік доходів будівельних організацій та розрахунків із замовниками

3.5. Особливості обліку будівельних матеріалів

Нормативна база

1. Загальні умови укладання і виконання договорів підряду в капі­тальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Міністерства фінансів України від

2001. р. № 205.

3. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно- монтажних робіт, затверджені наказом Держбуду України від 16.02.2004 р. № 30.

4. Наказ Держкомстату та Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.06.2002 р. № 237/5 «Про затвер­дження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

5. Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174.

6. Лист ДПАУ від 18.02.2011 р. №4686/7/16-1517 «Про податок на додану вартість»

1. Характеристика галузі та особливості обліку

Будівництво [1] — це спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання мон­тажних робіт (секція Р за КВЕД).

Об’єкт будівництва — сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Підгалузі будівництва:

• житлове;

• промислове;

• транспортне;

• сільськогосподарське;

• культурно-побутове та ін.

Будівництво здійснює підрядник (будівельно-монтажна організа­ція) на кошти замовника.

Підрядник — юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх за­мовникові.

Замовник [1] — учасник контракту, який визначає умови складан­ня контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником.

Взаємовідносини між ними регулюються договорами на весь тер­мін будівництва.

Будівельний контракт [2] — договір про будівництво.

Форма контракту, порядок його укладання регулюються Постано­вою [1].

Замовник виконує такі функції:

• здійснює фінансування будівництва;

• визначає умови укладання підрядного контракту;

• здійснює контроль за ходом будівництва;

• приймає завершені об’єкти;

• здійснює розрахунки з підрядниками тощо.

Замовник може здійснювати будівництво господарським, підряд­ним або змішаним способом.

Традиційна форма генпідрядних відносин полягає в наступному:

Замовник вирішує організаційні питання відведення земельної ді­лянки, отримання дозволу на будівництво, здійснює підготовку до укладання будівельного контракту тощо. Для виконання проектно- пошукових робіт замовник залучає спеціалізовану проектну організа­цію. Виконання будівельних робіт доручає підряднику.

Генеральний підрядник: виконує загальні будівельні роботи влас­ними силами; виконання спеціальних робіт доручає субпідрядникам.

Будівництво об’єктів здійснюється згідно із затвердженою докуме­нтацією.

Підрядник здійснює будівництво згідно з законодавчо встановле­ними нормами: ДБН, СНІП, ГОСТ, ДСТУ.

Згідно з Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687 (ст. 17) з 2008 року підлягає ліцензуванню господар­ська діяльність із створення об’єктів архітектури, яка включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію і капітальний ремонт.

Оподаткування у будівництві здійснюється згідно з законодавст­вом. Особливос-ті:

Роботи за операціями з виконання будівельно-монтажних робіт у будівництві доступного житла та житла, яке будується за держкошти, звільняються від ПДВ (пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу).

Доступне житло — це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону від 25.12.2008 р. №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»). Також встановлено перелік умов, які мають бути дотримані при будівництві доступного житла та яким має відповідати житло, що належить до категорії доступного житла.

Застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від обкладення ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла, встановлену пп. 197.15 ст. 197 р. V Податкового кодексу, мають право лише ті госпсуб’єкти — платники ПДВ, які є забудовниками та визначені виконавцями регіональної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла у відповідному регіоні (вказані у паспорті такої програми) і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи. При цьому земельні ділянки, на яких здійснюється таке будівництво, мають бути включені до відповідного переліку. А саме: будівництво має відповідати всім вимогам щодо фінансування, технічних та інших умов, визначених як Законом №800, так і нормативно-правовими актами для виконання цього Закону.

Інші госпсуб’єкти — платники ПДВ, які виконують роботи для забезпечення будівництва доступного житла за договорами субпідряду з виконавцями регіональної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла, не мають права на використання пільги з оподаткування та надають послуги виконавцям з нарахуванням ПДВ за повною ставкою за загальновстановленими правилами.

При формуванні податкового кредиту платники ПДВ, які отримали право застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від обкладення ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла, встановлену пп. 197.15 ст. 197 р. V Податкового кодексу, повинні враховувати статтю 198 Кодексу, п. 198.4 якої визначено, що у разі коли платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника, а також статтю 199 Кодексу, якою встановлено правила пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту.

Операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності на готове новозбудоване житло першому власнику такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва.

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Враховуючи вищезазначене, операцією з першого постачання житла вважатиметься операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) першому власнику такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій.

Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. При цьому вартість такого житла визначається виходячи зі звичайних цін.

Операції з поставки послуг зі спорудження житла за рахунок замовника (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за правилом першої події, встановленим пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до пункту 198.4 статті 198 Кодексу, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Отже, операцією з першого постачання доступного житла і житла, що будується із залученням державних коштів, вважатиметься операція з передачі права власності (оформлення правоустановчих документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до першого його власника.

Якщо платник придбаває/виготовляє товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту платника (п. 198.4 ст. 198 ПКУ).

Тож підрядні організації, які залучені замовником (Управлінням капітального будівництва та розвитку) до будівництва об’єктів житла, що будується за державні кошти, не повинні нараховувати ПДВ на виконані ними будівельно-монтажні роботи з такого будівництва згідно з п. 197.15 ст. 197 ПКУ.

Податковий кредит за витратами, пов’язаними з виконанням таких робіт, цими організаціями не формується (п. 198.4 ст. 198 ПКУ).

Операції з першого постачання житла, що будується за державні кошти, які здійснюватимуться Управлінням капітального будівництва та розвитку, також звільнятимуться від оподаткування. При цьому Управління не матиме права на податковий кредит за витратами, понесеними у зв’язку зі здійсненням таких операцій.

Якщо Управлінням чи підрядними організаціями одночасно здійснюються операції, що звільняються від оподаткування, та операції, які оподатковуються на загальних підставах, то відповідно до ст. 199 ПКУ Управління або підрядні організації мають право віднести до податкового кредиту лише частку сплаченого (нарахованого) податку під час придбання або виготовлення товарів/послуг, що відповідає частці їх використання в оподатковуваних операціях, з відповідним проведенням щорічного перерахунку податкового кредиту.

  Особливості будівництва і обліку в ньому настільки значні, що це призвело до прийняття галузевого стандарту — П(С)БО18 «Будівельні контракти»:

1. Тривалість виробничих циклів зумовлює велику питому вагу незавершеного виробництва і особливі умови розрахунків із замовни­ками — оплата, зазвичай, здійснюється за виконані етапи робіт, вар­тість яких визначається згідно з П(С)БО 18; будівельні організації не­рідко вимушені залучати позикові кошти у зв’язку з повільним оборотом власних коштів.

2. Об’єкти будівництва непорушні, немає переміщення об’єктів до покупця, але мають місце витрати на переміщення будівельних машин

і механізмів до об’єкта будівництва, на спорудження тимчасових (не­титульних) споруд.

3. Будівельні організації, як правило, до початку робіт знають кон­кретного замовника, з яким укладають договір, від якого отримують кошти на будівництво і який приймає об’єкт на місці після закінчення будівництва. Це зумовило необхідність обліку витрат і доходів у розрі­зі будівельних контрактів; особливості такого обліку розкриті в П(С)БО 18.

4. Будівельні ділянки розкидані по великій території, перебувають на значній відстані від керівництва, їх місце постійно змінюється, що послаблює контроль за виконанням робіт, зберіганням матеріалів.

5. Наявність допоміжних виробництв, різноманітність видів робіт (монтажні, штукатурні, оздоблювальні, санітарно-технічні, електроте­хнічні тощо) та їх різна трудомісткість ускладнюють первинний та аналітичний облік.

6. Об’єкти будівництва знаходяться просто неба, кліматичні умови призводять до матеріальних втрат внаслідок дії дощу, морозу, снігу, вітру.

Специфічні рахунки для обліку в будівництві:

113 «Тимчасові (нетитульні) споруди»;

238. «Незавершені будівельні контракти»;

239. «Проміжні рахунки»,

а також

703. «Дохід про реалізації робіт і послуг»;

903. «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;

912 «Загальновиробничі витрати».

Проміжні рахунки — рахунки за виконані роботи за будівельним контрактом, передані замовнику для оплати.

Специфічними первинними документами в будівництві [4] є:

Жу­рнал обліку виконаних робіт (форма № КБ-6);

Акт приймання викона­них підрядних робіт за формою № КБ-2в;

Довідка про вар­тість виконаних підрядних робіт та витрати, форма № КБ-3.

Акт за формою № КБ-2в складається для визначення вартості ви­конаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за них на основі журналу КБ-6. Акт складається щомісячно при виконанні буді­вельною організацією робіт із залученням бюджетних коштів або кош­тів підприємств державної форми власності. Довідка КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і прове­дення розрахунків за них з підприємствами, незалежно від форми вла­сності цих підприємств та джерел фінансування підрядних робіт. У ра­зі складання акта КБ-2в у довідці вартість виконаних підрядних робіт за період з початку року визначається як сума вартості робіт згідно з актами за попередні періоди.

Облік грошових коштів, оплати праці, основних засобів тощо ве­деться, як і в інших галузях.

Методи нарахування амортизації основних засобів будівельні орга­нізації обирають, як правило, різні для різних груп основних засобів; частіше прямолінійний і, для деяких видів будівельних машин, вироб­ничий.

Є певні особливості в обліку будівельних матеріалів, найбільші особливості — в обліку доходів, витрат, розрахунків із замовниками.