- •Розділ 1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Тема 1. Бжд - як категорія.
- •Тема 2. Небезпека. Ризик - як оцінка небезпеки.
- •Тема 3. Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою «здоров'я людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •Тема 4. Психологічні особливості людини
- •Тема 5. Раціональні умови життєдіяльності людини.
- •Тема 6. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •Тема 7 Природні небезпеки
- •Тема 8 Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Тема9 Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •Тема 10 Небезпека електричного струму
- •Тема 11 Небезпека хімічних речовин
- •Клас нхр за принципом вибіркової токсичності
- •Тема 12 Соціальні та політичні небезпеки
- •Тема 13 Комбіновані небезпеки
- •Тема 14 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків.
- •Тема 15 Надання першої долі карської допомоги потерпілому.
- •Переохолодження
- •Тема 16. Управління та нагляд за системою безпеки життєдіяльності.
- •Кабінет Міністрів України
- •Кабінет міністрів україни
Тема 3. Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою «здоров'я людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
Гомеостаз, гомеостазіс - відносна динамічна постійність внутрішнього середовища (крові, лімфи) і стійкість основних фізіологічних функцій (дихання, терморегуляції і т. д.) організму людини і тварин. Регуляторні механізми, які підтримують фізіологічний стан чи властивості кліток, органів і систем цілісного організму на оптимальному рівні, називаються гомеостатичними.
З точки зору хімічної біофізики гомеостаз - це стан, при якому всі процеси, відповідні за енергетичні перетворення в організмі, знаходяться в динамічній рівновазі. Цей стан має найбільшу стійкість.
Одним із головних завдань БЖД є визначення рівня і шляхів впливу різних небезпек на організм людини.
Аналізатор - сукупність взаємодіючих утворень периферійної та центральної нервової систем, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі так і в середині самого організму.
Структура аналізатора:
рецептор;
чутливі нейрони;
ділянка кори головного мозку.
Види аналізаторів у людини:
руховий;
зоровий;
слуховий;
смаковий;
нюховий;
шкірний;
вестибулярний;
вісцеральний.
Зоровий аналізатор у житті людини відіграє першорядну роль. Більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор.
Шкіряний, або тактильний, аналізатор відіграє безумовно виняткову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людині цілісного сприйняття навколишнього середовища.
Аналізатор внутрішніх органів, або вісцеральний аналізатор, відіграє надзвичайно важливу роль у здоров'ї і житті людини. Цей аналізатор визначає небезпеки прихованого характеру.
Властивості аналізаторів:
надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників;
наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі;
чутливості до подразника;
спроможність до адаптації;
спроможність зберігати відчуття після припинення дії подразника;
перебування у постійній взаємодії один з одним.
Розрізняють такі основні види рецепторів:
механорецептори, що сприймають механічну енергію: до них належать рецептори слухової, вестибулярної, рухової, частково вісцеральної чутливості;
хеморецептори - нюховий, смаковий;
терморецептори, що мають шкірний аналізатор;
фоторецептори - зоровий аналізатор та інші види.
Cпроможність до адаптації - це здатність пристосування рівня своєї чутливості до подразників.
Тема 4. Психологічні особливості людини
Риси людини - стійкі особливості поведінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво впливають на життєдіяльність людини і ії безпеку.
Інтелект у загальному розумінні - це мислитель ні здібності людини.
Відповідальність - поняття, яке відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємин вимог.
Риси особистості
Високі оцінки |
Низькі оцінки |
Товариськість |
Замкненість |
Розум |
Низький інтелект |
Емоційна стійкість |
Емоційна нестійкість |
Настійливість |
Покірність |
Експресивність |
Витриманість |
Висока сумлінність |
Низька сумлінність |
Сміливість |
Боязкість |
Ніжність |
Суворість |
Підозрілість |
Довірливість |
Мрійність |
Практичність |
Проникливість |
Наївність |
Тривожність |
Впевненість у собі |
Радикалізм |
Консерватизм |
Самостійність |
Залежність від групи |
Високий самоконтроль поведінки |
Низький самоконтроль поведінки |
Напруженість |
Розслабленість |
Характер - сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки.
Класифікація характеру за ставленням до певних аспектів діяльності:
до праці;
до інших людей, колективу, суспільства;
до самого себе;
до речей.
Якості людини - ті її властивості, які по-різному виявляються залежно від умов, ситуацій.
Здібності - психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам`ять, увага, мислення.
Відчуття - основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.
Сприйняття - відображення у свідомості людини предметів, як цілісних образів при їхній й безпосередній дії на органи чуття.
Сприйняття поділяються на види за кількома ознаками:
за провідним аналізатором;
за формою існування матерії;
за активністю.
Пам'ять - здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід, знання.
Існують такі види пам'яті:
генетична пам'ять;
набута пам'ять;
миттєва;
короткочасна;
довготривала.
рухова пам'ять (професійні, спортивні навички);
зорова та слухова пам'ять;
емоційна пам'ять;
символічна;
словесна;
логічна.
професійна.
Мислення - найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованості діяльності людини, що направлена на абстрактне узагальнення пізнання явищ навколишнього світу.
Мислення складається з таких розумових операцій:
аналіз;
синтез;
узагальнення;
абстракція;
конкретизація.
Увага - спрямованість та зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня інтелектуальної та рухової активності.
Увагу характеризують:
концентрація
стійкість
розподіл
переключення
обсяг
Емоції - психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх та внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.
Емоційні стани:
афект
власне емоції
почуття
настрій
стрес
Власне емоції поділяються на:
первинні
страх, тривога, радість, гнів;
вторинні
образа, провина, заздрість, злорадство;
позитивні
натхнення, ентузіазм, успіх, впевненість;
негативні
лють, переляк, страх, горе.
Темперамент – це сукупність рис, які визначають нашу індивідуальність, в основі яких лежить відповідний тип нервової системи.
Є чотирі типи темпераменту:
Характеристика |
сила |
рухливість |
врівноваженість |
Холеричний |
+ |
+ |
- |
Сангвінічний |
+ |
+ |
+ |
Флегматичний |
+ |
- |
+ |
Меланхолічний |
- |
+ |
- |