Лекція 5 формування у молодших школярів англомовної комунікативної компетенції в аудіюванні та говорінні

1. Методика навчання аудіювання в початкових класах: мета, зміст, технологія навчання

2. Навчання молодших школярів говоріння: цілі, зміст, шляхи навчання діалогічного та монологічного мовлення

1. Навчання молодших школярів аудіювання: цілі, зміст, технологія навчання

А складає основу спілкування, з нього починається оволодіння усною комунікацією, оскільки А – це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. З точки зору психофізіології воно трактується як перцептивна розумова мнемічна діяльність.

ЦІЛІ навчання А – формування аудитивної компетенції на елементарному рівні:

1) розуміння мовлення в дещо уповільненому темпі, ретельно артикульоване, з довгими паузами;

2) розуміння інструкцій, простих вказівок;

3) розуміння основного змісту прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному мовному матеріалі, з опорою на зорову наочність.

Виділяють два види А:

• А з повним розумінням

• А основного змісту прослуханого тексту.

Для початкового етапу навчання приоритетним є А з основним розумінням.

ЗМІСТ навчання А складається з лінгвістичного, психологічного та методичного компонентів.

Лінгвістичний компонент А включає:

1. мовний матеріал (одиниці мови – фонеми, морфеми, слова, фразеологічні сполучення, мікро- та макротексти, організовані за формально-семантичною ознакою; увага зосереджена на відпрацюванні одиниць мови: учні навчаються розрізняти звуки ізольовано та у словосполученнях, розрізняти кількісні та якісні характеристики звуків, ритм, наголос та інтонацію, а також їхні комунікативні функції);

2. мовленнєвий матеріал (одиниці мовлення – ситуативно обумовлені висловлювання різного обсягу (від мовленнєвого зразка до текстів різного характеру), в яких елементи мови організовані за семантико-комунікативною ознакою).

Розвиток вміння розуміти на слух починається не з одиниць мови, а з мовленнєвих одиниць, з сприймання учнями висловлювань учителя в умовах класу, а саме: привітання Good morning, Good afternoon; знайомства I am yor teacher of English. Му пате іs ... .

Перевірка розуміння здійснюється шляхом запитання учнів: And what is your name?. Відповідь учня, який називає лише своє ім'я, доводить, що він розуміє питання. Питання задається багатьом учням, в наслідок чого формується розуміння ланцюжка звуків цього змісту, сформульованого АМ, т.б. мовленнєвої одиниці, яка виконує певну комунікативну функцію. Таким чином, забезпечується багаторазове сприймання та мимовільне запам'ятовування цієї одиниці мовлення, оскільки увага учнів зосереджена на комунікативному завданні – знайомстві учителя з класом.

Психологічний компонент – доведення сприймання та розуміння іншомовного мовлення на слух до рівня навичок і вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, що обслуговують цей вид МД.

Відомо, що навчання учнів А як мовленнєвого вміння забезпечується високим рівнем cформованості фонетичних, лексичних і граматичних навичок.

Розвиток уміння активно переробляти сприйняте на слух усне мовлення пов'язане з формуванням наступних вмінь:

1. передбачати зміст;

2. виділяти головне:

3. знаходити другорядні деталі;

4. установлювати причинно-наслідкові зв'язки;

5. зосереджувати увагу на діях і характеристиках персонажів;

6. визначати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту.

Робота над механізмами А передбачає

• розвиток мовленнєвого слуху,

• уваги

• аудитивної пам'яті (утримання в пам'яті все більш довгі звукові ланцюжки),

• осмислення (розуміння різних категорій смислової інформації, а саме: родової, часової категорій, категорій місця та причини),

• ймовірного прогнозування.

Осмислення почутого пов'язане з функціонуванням механізму ймовірного прогнозування або механізму антиципації. З метою формування механізму антиципації необхідно навчити молодшого школяра користуватися ситуацією, контекстом, мовною здогадкою і всіма факторами, які забезпечують йому розуміння почутого. Від учня вимагається вміти переключати увагу з мовної форми на зміст та вміти долати перешкоди. Якщо дитина не навчена долати труднощі, вона буде фантазувати, домислювати, а не здійснювати смислове прогнозування.

Таким чином, навчання молодших школярів А як виду МД відбувається на двох рівнях: на рівні навичок і на рівні вмінь.

Формування А на рівні навичок відбувається при накопиченні слів і мовленнєвих зразків ІМ,

на рівні вмінь – при безпосередньому спілкуванні вчителя з класом та при використанні спеціальних текстів або озвучених діафільмів з метою отримання інформації або виконання певного комунікативного завдання, а також під час взаємодії, взаєморозуміння, коли учні слухають один одного.

Методологічний компонент змісту навчання А – навчання школярів прийомів учіння при оволодінні А іншомовного мовлення на слух. Успішне формування А компетенції залежить від формування таких навчальних умінь:

1) уміння уважно та зосереджено слухати вчителя, диктора, товариша, оскільки відволікання слухача при сприйманні іншомовного мовлення веде до втрати його смислу.

2) уміння використовувати опори. В акті спілкування вербальні засоби займають 35%, решта реалізується за рахунок невербальних засобів. Тому необхідно навчити учнів співвідносити прослухане з конкретною ситуацією мовлення, із зоровим сприйманням цієї ситуації, під якою мається на увазі предметна наочність, жести, міміка мовців та ін., а не графічна форма почутого повідомлення.

Вчитель має попереджати намагання учнів перекладати на РМ при сприйманні повідомлені ІМ, оскільки переклад уповільнює і навіть гальмує формування вміння розуміти іншомовне мовлення на слух.

3. уміння користуватися звукозаписом та відеозаписом.

В сучасній методиці пропонується навчити учнів вилучати інформацію з аудіотексту шляхом формування у них вміння користуватися наступним алгоритмом А:

1. виділяти назву тексту та особу, яка розповідає;

2. вказати діючих осіб і події;

3. висловити власне ставлення до почутого.

Оволодіння цим алгоритмом А має підготовити молодших школярів до успішної самостійної роботи зі звуковими технічними засобами.