МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ Львівський національний університет ветеринарної медицини
та біотехнологія імені С.З.Гжицького
Кафедра фармакології та токсикології
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
На тему: Види шипшини, її лікарська рослинна сировина, використання.
Виконала:
Студентка І курсу, 3 п/групи, ФВМ
TRINITI
Львів – 2011р.
План
Шипшина та її види.
Шипшина собача:
а) ботанічна характеристика;
б) лікарська сировина та хімічний склад;
в) дія і застосування шипшини;
г) спосiб застосування шипшини;
Шипшина корична:
а) ботанічна характеристика;
б) лікарська сировина та хімічний склад;
в) застосування шипшини;
Шипшина зморшкувата і яблунева:
а) ботанічна характеристика;
б) поширення, заготівля і зберігання, хімічний склад;
в) фармакологічні властивості і використання;
Шипшина голчаста:
а) ботанічна характеристика;
б) збирання та сушіння;
Шипшини та її види.
Шипшина — дикорослий вид рослин з роду роза, родини трояндових (розових). В Україні відомо близько 50 видів. Плоди деяких видів (зокрема коричної) містять багато вітаміну С, цукор, каротин тощо.
В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше трапляються:
Шипшина собача (Rosa canina L.) Шипшина собача росте на всій території України на схилах, узліссях, уздовж доріг та на пустищах як бур'ян.
Шипшина корична (R. cinnamomea L.) Поширена на Поліссі і в Лісостепу. Кущ з сизувато-зеленими часто опушеними листками й характерним яблуневим запахом пагонів.
Шипшина зморшкувата (R. rugosa Thunb.) Кущ з опушеними шипами і виразно зморшкуватими листками, поширений переважно в культурі.
Шипшина яблунева (R. pomifera Herrm.) Відзначається темно-рожевими пелюстками, округлими пурпуровими плодами (до 3 см завдовжки), поширена по чагарникових заростях, кам'янистих відслоненнях і на пісках лісостепової частини України.
Шипшина голчаста (Rosa acicularis Lindl) росте у лісовій і степовій зонах,
угорах (до альпійського поясу), зазвичай, на лісових галявинах, у заростях чагарників, на берегах річок, струмків, вологих і степових луках, на схилах і кам'янистих розсипах.
Шипшина собача:
а) ботанічна характеристика
Шипшина – кущ з довгим, прямим чи пониклим стеблом, досягає до 4 м завдовжки, вкритий численними твердими колючими шипами. Листки шипшини непарноперисті, з 5-7 яйцеподiбними, гостро зубчастими по краю листочками, опушені зісподу, з прилистками, зрослими з черешками. Квiтки шипшини звичайно розмiщенi по кiлькa на верхівці гілок, рожеві і дрібні, білого кольору. Віночок 5-пелюстковий, чашечка 5- листкова, не опадаюча, тичинки численні. Плід шипшини - м'ясистий, яскраво-червоний, порожнистий, всередині з численними волосками і багатьма жовтуватими і твердими насінинами. Рослина цвіте у травні–червні.
Шипшина трапляється по краях полів, доріг, на луках, у лісах, серед чагарників і по гірських місцях.
Фото шипишини собачої.
Фото шипишини собачої.
Шипшина собача:
б) лікарська сировина та хімічний склад
Плід шипшини – Fructus Rosae (Fructus Cinosbati).
Плоди шипшини збирають за кілька днів до повного їх достигання, коли стануть яскраво-червоними і твердими – у вересні–жовтні. Сушать швидко в сушарці при температурі до 100 С. Це зберігає вміст вітаміну С і запобігає шкідливому впливу ферментів. Сушіння плодів шипшини можна здійснювати у затінку, але при цьому втратиться частка вмісту вітамінів. Висушений плід має оранжево-червоне чи темно-червоне забарвлення і кисло-терпкий на смак Запаху нема. Зберігають у темному, провітрюваному і сухому місці.
Плоди шипшини містять дубильні речовини (2-3%), інвернтний цукор (10-14%), цукрозу (близько 2,5%), пектин (до 11%), лимонну і яблучну кислоти, ванілін (сліди), ефірну олію, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, ізоквецитрин, рутин), нікотинову кислоту, вітамін С (0,5%), вітамін В1, В2, К, Р, каротин, лікопан, фосфор, кальцій, калій, магній тощо.
Шипшина собача:
в) дія і застосування шипшини
Завдяки багатому вмісту вітамінів і флавоноїдів плоди шипшини мають різнобічну дію. Виявляють діуретичну, кровоспинну і в’язку дію.
Плоди шипшини знижують вміст холестерину у крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах.
У плодах шипшини наявні вci вiтамiни - С, Р, В, Е, К і каротин. Вони активiзують ензимну систему, посилюють регенерацiю тканин, синтез гормонів і впливають благотворно на вуглеводний обмiн та проникнiсть судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкостi капiлярiв, допомагає використанню аскорбінової кислоти органiзмом.
Biтамін К бере участь в творенні протромбiну i впливає на нормальне зсiдання крові. Інші вітамiни мають важливi фізіологічні функцiї. Плоди шипшини дiють сприятливо при авiтамiнозi та як змiцнювальний засiб у реконвалесцентний період.
Плоди шипшини використовують при затримці рідини в організмі, піску і каменях в сечових шляхах, жовчно-кам’яній хворобi, амфодонтозi, маткових кровотечах, виснаженнi органiзму, при атеросклерозі, як засiб, що пiдвищує опірні сили органiзму в боротьбi проти місцевої чи загальної інфекції та інтоксикаціїх (скарлатина, дифтерія, пневмонія, кашлюк тощо), при повільнозагоюваних ранах, для нормального зростання кісток при переломах, при зниженнi секреторної діяльності шлунка, для полiпшення кровотворної функції кісткового мозку та обміну речовин в органiзмi.
Плоди шипшини використовують і для лікування бронхіальної астми завдяки зменшенню фібриногену і глобулінів, кiлькiсть яких збільшується при надходженнi в органiзм сухих білків. При катаракті зменшений вміст вітаміну С у склерi, отже, застосування чаю з шипшини корисне. Iстотний ефект спостерігається i при деяких iнших очних захворюваннях – геморагiчний атеніт, крововиливи в скловидне тіло тощо.
Народна медицина рекомендує плоди шипшини (шипшинове борошно – по 1 ч.л. після їди) при альбумії, дiабетi, кашлюку, важкій уринi, втомі, дизентерiї, бешисi, кровохарканні, ряснiй менструації, випадiннi прямої кишки, при слiзливостi очей (промивання вiдваром) та iн.
Шипшина собача:
г) спосiб застосування шипшини
Внутрiшньо плоди шипшини застосовують у формi вiдвару. 2 ст.л. оплоднiв (гiпантiїв) шипшини заливають 400 г окропу. Попередньо настоюють 6-7 год. Варять 3 хв. Пiсля процiджування вiдвар шипшини приймають тричi на день по 120 г пiсля їди.
В'яжуча дiя шипшини досягається вiдваром з усього плода з насiнням. Лiкування шипшиновим чаєм триває 2-3 мiсяцi кiлька разiв на рік – залежно вiд складностi захворювань.
Щоб запобiгти розпаду вітаміну С, варто чай випивати одразу ж після приготування. Корисна лiкарська форма – шипшинове вино. Готується iз 500 г поодрiбнених сухих плодiв шипшини або з 1 кг свiжих плодiв, 500 г цукру i 5 л води. Настоюють протягом 6 днiв. Отриману рiдину п'ють замість води.
Шипшина корична:
а) ботанічна характеристика
Багаторічний кущ 100—150 см заввишки, з ло-зиноподібними гілками і численними колючками. Існує багато видів і різновидностей шипшини, найбагатша на вітамін С шипшина корична (Rosa cinnamomea L.). Листки непарноперисті, з 5—7 довгасто-еліптичними або довгасто-яйцевидними гостропил-частими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п'ятипелюсткові, пелюстки блідо- або темно-червоні, широкояйценидні. Плід — несправжня ягода з численними горішковидними сім'янками всередині. Плоди м'ясисті, зверху гладенькі, всередині волосисті, оранжеві або червоні, приємні на смак, містять у собі яблучну й цитринову кислоти, флавоноїди, ванілін, бетулін, ізокверцитрин, лікопін, цукор, дубильні речовини, каротеноїди, ксантофіл, пектини, вітаміни (до 1,7%) С, А, В2, Е, К і Р; в сім'янках — летку і жирну олії. Цвіте у травні— червні, ягоди достигають у жовтні.