4.2. Методи оцінювання економічної безпеки на мікрорівні

 

Зазначимо, що для вимірювання стану економічної безпеки країни застосовують такі наукові методи: моніторингу основних соціально-економічних показників і співставлення їх з граничними значеннями, що мають бути не менші за загальносвітові; експертного оцінювання; аналізу й обробки сценаріїв; оптимізації; теоретико-ігрові; багатовимірного статистичного аналізу; теорії штучних нейронних мереж. Більшість з них можуть бути застосованими для оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва не лише на макро-, але й мезорівні ієрархії управління економікою. Зокрема, моніторинг основних соціально-економічних показників передбачає збір інформації за переліком показників, які можуть бути використані під час дослідження економічної безпеки підприємництва.

Такий перелік може включати показники ресурсного потенціалу і можливостей його розвитку; рівня ефективності використання ресурсів, капіталу та праці і його відповідності рівню в найбільш розвинутих і передових країнах, а також рівню, за якого загрози зовнішнього та внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоспроможності економіки; цілісності території та економічного простору; суверенітету, незалежності і можливості протистояння зовнішнім загрозам. Відповідно це показники: рівня забезпеченості підприємств ресурсним, науковим і виробничо-технічним потенціалом; ресурсозабезпеченість виробництва; знос матеріально-технічної бази; ліквідності та платоспроможності; рівня злочинності щодо суб’єктів підприємництва; рівня сформованості системи забезпечення належного рівня комерційної таємниці та фізичної безпеки майна і персоналу суб’єктів підприємницької діяльності; ефективності фінансово-господарської діяльності; часток прибуткових та діючих підприємств; рівня ефективності використання суб’єктами підприємницької діяльності ресурсного забезпечення; витратомісткості виробництва; конкурентоспроможності продукції (послуг); динаміки обсягів господарської діяльності та кількості діючих суб’єктів господарювання; галузевої структури та динаміки обсягів виробництва і реалізації продукції у базових галузях економіки; рівня інвестиційної та інноваційної активності; динаміки експортного потенціалу економіки; стабільності законодавства у сфері підприємництва, динаміки кількості  дискримінаційних дій з боку адміністративних органів державної влади щодо суб’єктів підприємницької діяльності, рівня розвитку інфраструктури підтримки та безпеки підприємництва.

Незважаючи на доволі широкий перелік методів дослідження економічної безпеки підприємництва вважаємо, що існує специфіка та доцільність їх застосування під час вивчення цієї категорії на різних рівнях ієрархії управління економікою, яку в узагальненому вигляді наведемо в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Особливості застосування методів оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою

Метод дослідження	Пріоритети та особливості застосування
	на макрорівні	на мезорівні	на мікрорівні
1	2	3	4
Моніторинг соціально-економічних показників	Аналіз показників ділової активності населення, ставлення до підприєм-ницької діяльності, розвитку підприємництва	Оцінювання показників розвитку підприємництва за регіонами країни та у територіально-галузевому аспекті	Аналіз обсягів господар-ської діяльності підпри-ємства, її ефективності, зокрема з точки зору рівня задоволення попиту споживачів
Експертного оцінювання	Виявлення якісних характеристик рівня економічної безпеки, коефіцієнтів вагомості показників, формування рейтингу країн за рівнем безпеки підприємництва	Ранжування регіонів за рівнем сприятливості бізнес-середовища, оцінювання якісних характеристик економічної безпеки підприємництва	Визначення вагомості функціональних складників; експертне оцінювання конкурентних позицій, життєздатності суб’єкта первинної ланки економіки
Аналізу й обробки сценаріїв	Прогнозування ефективності рішень органів державного управління  з точки зору впливу на економічну безпеку підприємництва	Моделювання впливу рішень місцевих орга-нів державного управ-ління на розвиток підприємництва регіону та зміцнення його економічної безпеки	Обґрунтування оптима-льного співвідношення ресурсного забезпечення та потенціалу для досягнення належної життєздатності і фінансової стійкості суб’єкта господарювання
Оптимізації	Розробка багатокритеріальної оптимізаційної моделі прийняття органами державного управління найбільш оптимального з точки зору економічної безпеки підприємництва рішень	Моделювання найбільш оптимального та раціонального рішення влади щодо галузево-територіального розвитку економіки в цілях забезпечення його економічної безпеки	Обґрунтування найбільш оптимального співвідношення ресурсного забезпечення та потенціалу для максимізації прибутку, обсягів господарської діяльності, мінімізації витрат

Продовження табл. 4.5

1	2	3	4
Теоретико-ігрові	Моделювання у ігровій формі впливу конфліктних та діалектичних рішень органів державного управління на рівень економічної безпеки підприємництва	Прогнозування (в ігровій формі) впливу заходів органів влади на розвиток та економічну безпеку підприємництва	Оцінювання впливу обрання того, чи іншого варіанту розвитку підприємства у неперед-бачуваному та мінливому зовнішньому середовищі та використання ним ресурс-ного забезпечення на його життєздатність і ефектив-ність функціонування
Багато- вимірного статистич-ного аналізу	Визначення кореляційної, регресійної залежності між показниками соціально-економічного розвитку та рівнем економічної безпеки підприємництва; екстраполяція тенденцій їх розвитку на майбутнє	Групування регіонів країни та галузей (секторів економіки), окремих територій за рівнем економічної безпеки підприємництва	Визначення залежності між показниками функціонування підприємства та рівнем його економічної безпеки, прогнозування тенденцій розвитку головних показників функціонування підприємства
Теорії штучних нейронних мереж	Моделювання складних нелінійних залежностей між економічною безпекою підприємництва та різнохарактерними показниками соціального, економічного, історичного розвитку тощо	Моделювання складних залежностей економічної безпеки підприємництва та ресурсного потенціалу регіону тощо	Виявлення складних нелінійних залежностей між характеристиками економічної безпеки підприємства та показниками зовнішнього середовища його функціонування

 

Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/

Так, експертні методи під час оцінювання рівня безпеки підприємництва доцільно використовувати з метою врахування показників, за якими можна більшою мірою робити якісні висновки, а також для отримання інтегральної оцінки різнорозмірних показників (через обґрунтування коефіцієнтів вагомості окремих часткових функціональних складників безпеки), які використовуються при інтегральному оцінюванні. Таке оцінювання проводиться шляхом формування рейтингів країн за рівнем сформованості сприятливого економічного середовища для ведення підприємницької діяльності (наприклад, рейтинг країн, який пропонує Світовий банк).

Експертне оцінювання може використовуватись для формування рейтингу регіонів країни за рівнем економічно безпечного з погляду ведення підприємницької діяльності середовища. На рівні окремого суб’єкта господарської діяльності експертне оцінювання доцільно використовувати для визначення рівня вагомості компонент економічної безпеки, визначення рівня конкурентоспроможності продукції (послуг) та/чи життєздатності підприємства загалом.

Метод аналізу і обробки сценаріїв дозволяє проводити багатоваріантний ситуаційний аналіз системи економічної безпеки підприємництва на основі прогнозування ймовірних варіантів розвитку ситуації. Доцільно здійснювати розрахунки в межах цього методу з використанням засобів економіко-математичного моделювання. Необхідно зазначити, що застосування цього методу дозволяє прогнозувати ефективність та наслідки впливу рішень органів державного управління, приймати найбільш оптимальні з можливих рішень.

Зауважимо, що метод оптимізації використовується при аналітичному описі досліджуваних процесів, для синтезу одного з обраних критеріїв безпеки підприємництва. На мікрорівні ієрархії управління застосування цього методу передбачає формування (з використанням методів економіко-математичного моделювання) такого варіанта розвитку подій (поєднання ресурсного забезпечення та напрямів і умов його використання), за якого досягається найбільш бажаний результат за тим критерієм економічної безпеки підприємництва, який обрано.

Теоретико-ігрові методи використовуються для аналізу багатосторонніх конфліктних ситуацій з урахуванням їх взаємовпливу. За використання цього методу реальні очікуванні процеси та їх розвиток моделюються в ігровій формі.

Потрібно зазначити, що методи багатовимірного статистичного аналізу (кореляційний, регресійний, коінтеграційний, компонентний, факторний, кластерний, аналіз часових рядів та ін.) дозволяють обчислювати характеристики динаміки розвитку показників економічної безпеки підприємництва, які ґрунтуються на закономірностях зміни статистичних даних в минулому та екстраполяції тенденцій їх змін на майбутнє. На наш погляд, обрання цих методів основою методологічного забезпечення роботи з оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва є чи не найбільш прийнятним та доцільним. Така думка базується на тому, що категорія економічної безпеки підприємництва є поліфакторною (залежить від значної кількості чинників та їх груп), розвивається в історичному аспекті, залежить як від кількісних, так і якісних факторів, а також непорівнюваних між собою показників.

За допомогою методів стохастичного факторного аналізу виявляються латентні фактори, які впливають на економічну безпеку підприємства. Такі фактори апріорно визначити неможливо, лише апостеріорно, на основі методу факторного аналізу. Основну ідею факторного аналізу можна сформулювати в заміні значного масиву взаємнокорельованих показників на меншу кількість некорельованих між собою агрегованих факторів. Така процедура виявлення головних компонент називається редукцією ознакового простору.

Основною метою кластерного аналізу є виділення у вихідних багатомірних даних такі однорідні підмножини, щоб об’єкти усередині груп були схожі відповідно до мети дослідження один на одного, а об’єкти з різних груп – не схожі. Під «подібністю» розуміється близькість об’єктів у багатомірному просторі ознак, і тоді задача зводиться до виділення в цьому просторі природних скупчень («грон») об’єктів, які вважаються однорідними групами, тобто кластерами. Основним суб’єктивним моментом при проведенні кластерного аналізу є визначення кількості кластерів дослідником, а не системою.

При проведенні кластерного аналізу основне завдання полягає у визначенні відстані між об’єктами в кластері та між кластерами. При проведенні аналізу цих методів доцільно використовувати евклідові відстані між підприємствами в кластері та метод Варда як спосіб обґрунтування відстані між кластерами, тому що саме такий набір методів дозволяє провести найрівномірніше клатеризацію підприємств за рівнем їх економічної безпеки.

Методи кластерного аналізу дозволять провести градацію рівнів економічної безпеки підприємства. Також за допомогою кластерного аналізу можна виконати кластеризацію підприємств за критерієм їх економічної безпеки. Якщо виконати кластеризацію підприємств за декілька періодів, то можна визначити стійкість градації рівнів економічної безпеки досліджуваних підприємств.

За допомогою методів регресійного аналізу можна визначити силу та напрям впливу основних факторів на зміну стану економічної безпеки підприємства (формула (4.12)).

,              (4.12)

де, y – значення рівня економічної безпеки підприємства;

b_i – параметри рівняння регресії, які визначаються за допомогою методу найменших квадратів;

х_і – фактори забезпечення економічної безпеки підприємства;

ε – випадкова величина.

Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/

Економетрична модель дозволяє найкращим чином дослідити реально-існуючі закономірності і взаємозв’язки між показниками системи забезпечення економічної безпеки підприємства. У якості факторів-аргументів при проведенні оцінювання економічної безпеки підприємства доцільно обирати показники окремих складових, за допомогою стохастичного факторного аналізу. При дослідженні процесів забезпечення економічної безпеки підприємства в якості результативного показника може виступати інтегральний показник економічної безпеки підприємства.

Ефективним інструментом досягнення високого рівня економічної безпеки є вчасне врахування загальних порівняльних тенденції розвитку результативного показника підприємства, виділення його циклічної, сезонної та випадкової складових.

Усі без виключення системи, в т. ч. і підприємства, розвиваються циклічно. Урахування попередніх, поточних та прогнозних циклічних коливань результативного показника економічної безпеки підприємства дозволить своєчасно ввести технологічні та технічні інновації, підвищити кваліфікацію персоналу, підвищити якість продукції, яка випускається, розрахувати необхідну для ринку кількість продукції, що дозволить підприємству підготуватись до етапу спаду. Інформація про сезонні коливання результативного показника дозволить запровадити стратегію диверсифікації для підвищення рівня економічної безпеки підприємства саме протягом його непродуктивних сезоні.

У будь-якому процесі, або явищі є випадкова складова, врахування якої в загальній тенденції функціонування або розвитку підприємства дозволить йому динамічно та з високим ступенем гнучкості адаптуватись до змін зовнішнього середовища, що надзвичайно важливо при дослідженні процесів економічної безпеки підприємства. Усі наведені складові можливо виділити на основі побудови мультиплікативної моделі декомпозиції динамічного ряду результативного показника економічної безпеки підприємства (формула (4.13)).

                        (4.13)

Використання при дослідженні економічної безпеки підприємства такої моделі дозволить визначити силу та напрям впливу інтегральних показників економічної безпеки підприємства за попередні періоди на її інтегральний показник у поточному році. Це дасть змогу менеджменту підприємства визначитися з основними помилками в управлінні його економічною безпекою, тобто ті заходи, що здійснювались в тих періодах, протягом яких визначено максимально негативну силу впливу факторів, не застосовувати в майбутній періодах як малоефективні, а розробляти нові комплекси заходів щодо управління економічною безпекою підприємства.

При побудові багатофакторної регресійної економіко-математичної моделі дослідження проводиться протягом декількох десятків спостережень, отже, можна стверджувати про стійкість напряму та сили впливу факторів на інтегральний показник економічної безпеки підприємства (формула (4.14)).

.      (4.14)

де l – лаг, що вказує тривалість запізнювання найбільшого впливу х-фактора на рівень економічної безпеки;

К₁, К₂ – число членів авторегресійної моделі для факторів х₁ і х₂ відповідно.

Основною відмінністю лагової економіко-математичної моделі від інших моделей регресійного типу є можливість дослідження сили на напряму впливу факторів на результативний показник з кроком «запізнення», тобто виявлення впливу факторів не тільки в поточному періоді, а й в попередніх періодах. Таку модель можна використовувати при дослідженні процесів зміни економічної безпеки підприємства. Ці процеси можна інтерпретувати як процеси нарощування або виснаження потенціалу підприємства щодо досягнення високого рівня економічної безпеки.

Додамо також, що враховуючи значні можливості щодо моделювання складних нелінійних залежностей та подолання проблеми різнорозмірності під час оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва, доцільно використовувати методи теорії штучних нейронних мереж.

Однією з переваг використання методів штучних нейронних мереж є синтез лінійних та нелінійних моделей. Побудова багатошарового «нейронного персептрона» допоможе досліднику перевірити правильність проведеної кластеризації підприємств. При проведенні кластеризації за допомогою цього способу в систему включаються як кількісні, так і якісні дані, тобто формується матриця вихідних даних таким чином: матриця вихідних показників досліджуваних підприємств формується відповідно до визначених апріорно рівнів їх економічної безпеки. Методи теорії штучних нейронних мереж доцільно використовувати при прогнозуванні потрапляння підприємства до кластера за рівнем економічної безпеки в майбутньому.

Варто також зазначити, що під час оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва доцільно застосовувати як класичні, так і сучасні методи – еврестичного та ситуаційного, компаративного політичного і економічного аналізу, логіко-структурного моделювання, стратегічного аналізу і прогнозування. Проте ці методи є скоріше доповненням до базових (наведених вище). Так, методи еврестичного та ситуаційного, компаративного політичного і економічного аналізу варто застосовувати для узагальнення результатів моніторингу соціально-економічних показників; методи логіко-структурного моделювання, стратегічного аналізу і прогнозування дозволяють узагальнити результати методів експертних оцінювань, багатовимірних статистичних досліджень у вигляді, наприклад, документів програмно-цільового характеру.

Проведений аналіз методичного забезпечення оцінки рівня економічної безпеки підприємництва виявив існування значної кількості методичних розробок, пов’язаних з формуванням комплексу моделей, підходів та методів її оцінки. Зокрема, наведені в економічній літературі методи характеризуються такими недоліками: не враховують одночасно внутрішніх та зовнішніх загроз; недостатньо повно висвітлюють процедури вибору найбільш значущих по­казників безпеки, питання форму­вання нормованого комплексного оцінювання рівня економічної безпеки, діагнос­тики загроз; не прогнозують ймовірність настання загроз та рівня життєздатності підприємства; стосуються оцінювання рівня безпеки розрізнено на різних рівнях ієрархії управління.

Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов http://dipplus.com.ua/