5.3 Промислова санітарія

5.3.1 Шкідливі речовини, які зустрічаються у лабораторії

В процесі проведення дослідження використовувався ряд шкідливих речовин, перелік і характеристики яких (токсичність, ГДК, клас небезпеки) представлені в таблиці 5.2 [34]

Таблиця 5.2 - Характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на виробництві

Речовина	Токсичність	ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки
Хлор вапняний	Подразнення шкіри та слизових оболонок.	1	2
Фенол	Впливає на органи дихання, травлення та кровообігу, а також на шкірні покрови.	1	2
Натрій щавлевокислий Nа2С2O4	Впливає на органи дихання, слизові оболонки, шкірні покрови.	1	2

5.3.2 Метеорологічні умови

Робота людини, котра проводить експериментальні дослідження, проводиться сидячи і стоячи, не вимагаючи фізичної напруги або підняття і перенесення вантажів, тому відноситься до категорії Iб. Для проведення експериментальних досліджень вибираються допустимі параметри мікроклімату, що надані в таблиці 5.3 [36,37].

Таблиця 5.3 - Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для холодного та теплого періоду року

Період року	Категорія робіт по енерговитратах	Температура,^0 С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с (не більш)
Холод-ний	I б	Допустимі
		20 – 24	75	0,2
		Оптимальні
		21 – 23	40 - 60	0,1
Теплий		Допустимі
		21 – 28	65	0,1 - 0,3
		Оптимальні
		22 - 24	40 - 60	0,2

5.3.3 Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату у приміщенні дослідницької лабораторії функціонують системи вентиляції і опалювання.

У приміщенні передбачене застосування штучної вентиляції – загально-обмінної, приточно-витяжної та місцевої витяжної. У якості місцевої витяжної вентиляції передбачені витяжні шафи. У приміщенні лабораторії центральне водяне опалювання [38].

5.3.4 Освітлення

В лабораторії використовується природне бічне й штучне загальне освітлення. Приміщення освітлюється однотипними світильниками, рівномірно розташованими над поверхнею - ЛСПО 01-2x18-001. Джерела штучного освітлення люмінесцентні лампи ЛБ – 2.

Найменший розмір об'єкту розрізнення від 0,3 до 0,5 мм, тому зорові роботи, що виконуються на робочому місці, відносяться до ІІІ розряду, підрозряду "б" згідно ДБН В.2.5-28-2006 [39].

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості - КПО %. Нормоване значення КПО, е_N, для будинків, розташованих у різних районах, визначається за формулою:

е_N=е_н ^. m_N, %

де е_н = 1,2 %– значення КПО при природному бічному освітленні і розряді зорових робіт ІІІ б;

m_N = 0,90– коефіцієнт світлового клімату;

N – номер групи забезпеченості природним світлом (світлові прорізи у зовнішніх стінах будинків виходять на північ).

е_N =1,2 ^. 0,9 =1,08%

Вибрані значення вказаних параметрів та нормативне значення мінімальної освітленості внесені в таблицю 4.4.

Таблиця 5.4 - Характеристика освітлення.

Найменування приміщення	Площа підлоги, м^2	Розряд зорової роботи	Освітлення
			природне		Штучне
			Вид освітлення	КПО, %	Нормована освітленість, Е, лк
Аналітична лабораторія	45	IІІ-б	сумісне	1,08	300

Розрахунок природного освітлення (визначення площі світлових отворів)

Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить:

де e_н^{,,V, V} — нормоване значення КПО;

S_п — площа підлоги приміщення, м²; S_п = 45;

_в — світлова характеристика вікон; А = 4,14 м; В = 4,51 м; А / В = 0,918; h₁ = Н - 0,8 - 0,2 = 3 - 1 = 2 м; В / h₁ = 2,255. Згідно з вищенаведеними даними _в = 17,49 (див. табл. Д1.6, ст. 90, [40]);

К_б — коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючи­ми будинками; К_б = 1 (див. табл. Д1.8, ст. 91, [40]);

К_з — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації, скління і залежить від концентрації шкідливостей у повітряному середовищі робочої зони та розта­шування світлопропускаючого матеріалу; К_з = 1,2 (див. табл. Д1.9, ст. 91, [40]);

_з — загальний коефіцієнт світлопропускання, визначений за формулою:

_з = ₁ · ₂ · ₃ · ₄ ,

де ₁ — коефіцієнт, що враховує втрати світла у світлопропускаю-чому матеріалі; ₁ = 0,8 (див. табл. Д1.4, ст. 89, [40]);

₂ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в плетіннях світло­вих прорізів; ₂ = 0,7 (див. табл. Д1.4, ст. 89, [40]);

₃ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструк­ціях; ₃ = 1 (див. табл. Д1.4, ст. 89, [40]);

₄ — коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; ₄ = 1 (див. табл. Д1.5, ст. 89, [40]);

_з = 0,8 · 0,7 · 1 ·1 = 0,56;

r₁ — коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення і підстильного шару, прилягаючого до будинку. Відстань розрахункової точки від зовнішньої стіни l = В - 1 = 4,51 - 1 = 3,51 м; l / В = 0,778. Приймаю, що середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін та підлоги ρ_сз = 0,5. Звідси, за допомогою методу інтерполяції, знаходжу r₁ : r₁ = 2,0208 (див. табл. Д1.7, ст. 90, [40]).

= 9,0135 м²

Таким чином, визначена нами в результаті розрахунку необхідна площа світлових отворів (9,0135 м²)

5.3.5 Шум

Основним джерелом шуму є робота електродвигунів вентиляційних систем та термостата.

Допустимий рівень шуму для аналітичних і вимірювальних робіт в лабораторії не перевищує 65 дБ(А), згідно ГОСТ 12.1.003-83* [38], що забезпечено звукоізоляцією устаткування згідно ГОСТ 12.1.029-80 [39].

5.3.6 Водопостачання і каналізація

Аналітична лабораторія оснащена системами внутрішнього водопроводу (господарсько-питна, протипожежна). Джерелом водопостачання є міський водопровід. В лабораторії функціонують господарсько-побутова та зливна каналізації.