23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)

...На стороні його королівської величності – від Дніпра, що під Києвом, і через весь той край до Путивльського рубежу ніякого міста чи містечка, ні волості у володінні... від нинішнього часу і дня належати не буде... А внизу по Дніпру (земля), що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути в послушенстві під охороною і під високою рукою обох великих государів... Місто Київ... на сторону... Речі Посполитої має бути відданий... через два роки, від нинішнього договору рахуючи...

Хрестоматія з історії Української

РСР. – К., 1970. – С. 61.

24./ З «вічного миру» між росією і польщею

(1686 р.)

...Договорилися ми і постановили, що всієї Малої Росії цієі сторони Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їх царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їх царської величності на вічні часи; ...а за Дніпром-рікою Київ має залишатися також на стороні їх царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запорога, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їх царської величності...

...А що... між нами виникло утруднення про ті розорені міста і місця, які від містечка Стаєк, вниз Дніпра по ріку Тясмин (лежать), а саме: Ржищів, Трехтемирів, Канів, Люшни, Сокольня, Черкаси, Боровиця, Бужин, Вороньків, Крилов і Чигирин... тоді, царської величності ближні бояри і думні люди, погоджено цю статтю так обміркували і постановили, що ці міста залишатися мають пустими, так, як вони тепер є...

Хрестоматія з історії Української

РСР. – К., 1970. – С. 61.

Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.

XVIII ст. в історії України – час надій та сподівань, час складних і героїчних рішень та мужніх вчинків. Межа XVII та XVIII ст. стала зламним моментом в історичному розвитку. Це було обумовлено подіями Північної війни.

Документи розділу висвітлюють події в Україні, пов'язані з активною та цілеспрямованою політикою гетьмана І. Мазепи. Політична концепція Мазепи, його плани, складна дипломатична ситуація навколо України викладені в Зверненні І. Мазепи до козаків (документ 1).

«Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана», – говорить народна мудрість. Йдеться про рівноцінність та величність двох славетних гетьманів України. Про особистість Івана Мазепи свідчить лист французького дипломата Жана Балюза (документ 2). Вибір, який зробив І. Мазепа, відгукнувся надією та трагедією всього XVIII ст. для України. У цей час відбувався навальний наступ на автономію, що мав на меті перетворення її на звичайну провінцію Російської імперії. У цьому, зокрема, полягали функції Малоросійської колегії (документ 4).

Завдяки вміщеним у розділі документам можна ознайомитись з політичними ідеями П. Орлика, які лягли в основу першої у Європі конституції (документ 6). Конституція Орлика і «Вивід прав України», що був написаний для захисту національно-державних прав України перед європейськими урядами, подаються в хрестоматії.

Одна з найцікавіших відомих характеристик гетьмана П. Орлика належить французькому дипломату де Монті, яку він виклав у листі з Варшави до прем'єра міністрів, що його привіз до Парижа Григорій Орлик (документ 8).

Результатом постійного протистояння Гетьманщини та Царського уряду у XVIII ст. часто були взаємні компроміси та поступки. Однак за часів Катерини II політичне протистояння завершилося ліквідацією Запорозької Січі, скасуванням автономії України. Було остаточно знищено суспільно-політичну систему, що склалася внаслідок Української національної революції ХVІІ ст. (документи 12-14).