- •Т. В. Кузнець
- •Гриф подано Міністерством освіти і науки України Лист № 14 / 18 – г – 954 від 18.06.07
- •Isbn 966-594-955-1
- •І. Структура програми навчальної дисципліни
- •До кінця хvііі ст.” опис предмета навчальної дисципліни
- •Іі. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 11. Боротьба за „галицьку спадщину” Литви, Польщі та Угорщини (1325 – 1350-ті роки).
- •Змістовий модуль 3. Становище українських земель в другій половині хіv – хvі ст.
- •Тема 12. Визволення України з-під влади Золотої Орди та встановлення в ній удільного устрою династією Ольгердовичів (1362 – 1470 рр.).
- •Тема 13. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі та Литви (хіv – хvі ст.).
- •Тема 14. Слобожанщина, Галичина, Північна Буковина, Закарпаття і Крим в хіv–хvі ст.
- •Змістовий модуль 4. Феномен козацтва в історії України в першій половині хvіі ст.
- •Тема 15. Козацтво України (середина хv – хvі ст.)
- •Тема 16. Конфесійна ситуація в хіv – хvі ст. Відродження та піднесення культури в хіv – хvі ст.
- •Змістовий модуль 5.
- •Змістовий модуль 6. Національно-визвольна революція та воєнні дії 1648-1676 рр.
- •Тема 20. Україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •Тема 21. Визвольний 1648 рік і створення нової Української держави.
- •Тема 22. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1649 – 1654 рр.)
- •Тема 23. Війна за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •Тема 24. Геополітичні вектори діяльності козацької старшини. Руїна (1660-1676 рр.)
- •Змістовий модуль 7. Стабілізація внутрішнього становища України і спроби Гетьманщини добитися незалежності чи зберегти автономію в складі Російської імперії
- •Тема 25. Становище України наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •Тема 26. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині хvіі ст.
- •Тема 27. Культура другої половини хvіі ст.
- •Тема 30. Діяльність уряду п.Орлика в екзилі (1710-1714 рр.)
- •Тема 31. Посилення наступу царизму на права Гетьманщини.
- •Тема 32. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727 – 1764 рр.)
- •Змістовий модуль 9. Остаточна інкорпорація окремих українських земель до складу Російської імперії
- •Тема 33. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764 – 1799 рр.)
- •Тема 34. Нова Запорозька Січ 1734-1775 рр. Нові козацькі військово-політичні утворення наприкінці хvііі ст.
- •Тема 35. Історична доля Криму, Північного Причорномор‘я, Приазов‘я, Правобережної України та Західної Волині.
- •Змістовий модуль 10. Соціально-економічне та національне становище українських земель у хvііі ст.
- •Тема 36. Соціально-економічний розвиток у хvііі ст.
- •Тема 37. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •Тема 38. Еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •Тема 39. Культура України.
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •IV. Теми семінарсьКих занять
- •До кінця хvііі ст.” (для заочного відділення)
- •Теми семінарсьКих занять
- •V. Завдання для самостійної роботи
- •Ііі. Структура залікового кредиту дисципліни (для заочного відділення) (і і іі семестри)
- •Структура залікового кредиту дисципліни (ііі семестр)
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.” (для студентів заочного відділення)
- •Vі. Навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Форми контролю знань студентів і оцінювання
- •Vіі. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Оцінювання студентів з навчальної дисципліни
- •І і іі семестри
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни „Історія України з найдавніших часів до кінця хvііі ст.”
- •Матеріали для семінарських занять
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 2
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 3
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •(80-І рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни
- •Література:
- •Семінар № 6
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 7
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 9-10
- •Та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 11
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінар № 12
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 13-14 "козацтво україни (середина хv-хvі ст.)"
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 15
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 16
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 17
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 18
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 19
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Література:
- •Семінари № 20-21
- •Основна хронологія:
- •Періодизація Української національної революції:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 22-23
- •Молодої республіки (1654-1660 рр.)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 24
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 25-26
- •Старшини (1660-1676)”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 27-28
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 29
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 30
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Іі курс
- •Основна хронологія
- •Література:
- •Семінари № 2-3
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 4-5
- •Та поступова втрата її автономії”
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 6-7
- •Реферати:
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 8
- •Література:
- •Семінар № 9
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 10-11
- •Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”
- •Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінари № 12-13
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Семінар № 14
- •Основна хронологія:
- •Опорні поняття та терміни:
- •Література:
- •Теми рефератів з історії україни і курс
- •Теми рефератів з історії україни
- •Питання для повторення курсу «історія україни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.» іі курс
- •Хрестоматія1* розділ і. Найдавніші часи. Початок людської цивілізації на території україни
- •1./ Геродот2 про скіфію
- •2./ Життя і звичаї скіфів (V ст. Д. Н. Є.)
- •3./ Прокопій кесарійський10 про війну з готами
- •4./ Розселення слов'ян, їхні заняття та побут
- •Розділ II східнослов'янська держава київська русь (VI cт. – перша половина XIII cm.)
- •3./ «Повість временних літ» про заснування києва і княжіння кия
- •4./ Княжіння аскольда і діра в києві та рюрика в новгороді
- •5./ Похід олега на київ. Перенесення олегом столиці з новгорода до києва (882 р.)
- •6./ Княжіння олега в києві і приєднання древлян, сіверян, уличів, радимичів й тиверців до київської русі
- •7./ Договір київського князя олега з греками
- •8./ Історичний портрет князя олега
- •9./ Початок княжіння ігоря рюриковича в києві і похід його проти древлян
- •10./ Повстання древлян і вбивство князя ігоря
- •11./ Похід київського князя святослава на греків
- •12./ Початок князювання володимира у києві
- •13./ Походи київського князя володимира
- •14./ Вибір володимиром віри
- •15./ Похід володимира на корсунь. Охрещення володимира
- •16./ Хрещення русі (988 р.)
- •17./ Заходи князя володимира з розвитку освіти
- •18./ Будівнича діяльність володимира
- •19./ Перемога володимира над печенігами. Закладення переяслава
- •20./ Похід ярослава на святополка і початок його князювання в києві
- •21./ Діяльність київського князя ярослава мудрого щодо поширення освіти в київській русі
- •11./ Розгром ярославом мудрим печенігів під києвом (1036 р.)
- •23./ Смерть ярослава мудрого і його заповіт. Поділ київської русі
- •24./ Міжусобна війна князів ізяслава, святослава і всеволода ярославичів проти князя полоцького всеслава брячиславича
- •25./ Напад половців на руську землю. Перемога святослава над половцями
- •26./ Розбрат між ярославичами
- •27./ Напади половців на київ і переяславщину. Перемога половців князями – київськимсвятополком і переяславським володимиром мономахом (1096 р.)
- •28./ З'їзд князів у любечі щодо міжкнязівських відносин (1097 р.)
- •29./ Княжий з'їзд в долобську. Боротьба з половцями
- •30./ Спільний похід дружин руських князів на половців. Перша літописна згадка назви «україна»
- •31./ Навала татаро-монгольських завойовників на київську русь (1238 р.)
- •32./ Героїчна боротьба киян проти татаро-монгольських завойовників
- •33./ Поїздка князя данила романовича до хана батия
- •34./ Із «поучення дітям» володимира мономаха
- •35./ Із «слова о полку ігоревім»
- •36./ Костянтин багрянородний26 про печенігів і русів
- •37./ З «книги країн» (X ст.)
- •38./ З «книги дорогоцінних скарбів» абу-алі ахмеда ібн-омар ібн-даста (30-ті pp. X ст.)
- •Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва
- •1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
- •2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.
- •3./ Кревська унія 1385 р. Та її мотиви
- •4./ З грамоти польського короля сигізмунда і м. Львову (1525 р.)
- •5./ З рішення люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання польщі і литви в одну державу – річ посполиту
- •Обрання короля
- •7./ З постанови польського сейму 1590 р. Про роздавання земель в україні магнатам і шляхті
- •8./ Про захоплення польськими магнатами українських земель в другій половині XVI ст.
- •9./ З листа брацлавської шляхти королю стефану баторію (1576 р.)
- •10./ Про становище селян україни в першій половині XVII ст.
- •11./ Характеристика української шляхти першої половини XVII ст.
- •12./ Із записок іноземного дипломата с. Герберштайна про україну (початок XVI ст.)
- •13./ Відомості про україну дипломата литовського великокнязівського двору м. Литвина (середина XVI ст.)
- •14./ Про звичаї запорозького низового товариства
- •15./ Військові ради запорозьких козаків та поділ угідь
- •16./ Про закони запорозьких козаків у малоросії та злочини, які вони вважали за найгірші
- •17./ Легенда про походження запорожців
- •18./ Чумаки і запорозька сторожа у степу
- •19./ Про початок турецько-татарської агресії в українські землі
- •20./ Дмитро байда-вишневецький в боротьбі проти турок і татар
- •21./ Невільницький торг у кафі
- •22./ Про славетного гетьмана п. Конашевича-сагайдачного
- •23./ Із народної думи про марусю богуславку
- •24./ Про боротьбу повсталих селян і козаків на чолі з с. Наливайком проти польсько-шляхетських військ у 1596 р.
- •25./ Із промови волинського українського шляхтича л. Деревинського на варшавському сеймі про національний гніт в україні (1620 р.)
- •26./ Про хотинську битву (1621 р.)
- •27./ Із куруківської угоди між представниками польського уряду і запорозькими козаками (1625 р.)
- •28./ З ординації 1638 р.
- •29./ Про видання біблії князем костянтином острозьким
- •30./ Про київського митрополита п. Могилу
- •31./ Про шкільну освіту в козацькі часи
- •Розділ IV. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Руїна
- •3./ З універсалу б. Хмельницького із закликом до українського народу до повстання (1648 р.)
- •4./ З листа б. Хмельницького до коронного великого гетьмана м. Потоцького з викладом причин переходу на запорожжя
- •5./ З літопису гадяцького полковника г. Грабянки
- •6./ З листа богдана хмельницького до царя
- •Олексія михайловича з повідомленням
- •Про перемоги козаків
- •Над польсько-шляхетськими військами
- •7./ Про розгром польського війська під пилявцями (1648 р.)
- •8./ Б. Хмельницький у києві
- •9./ З вимог запорозького війська, переданих королю яну казиміру (1649 р.)
- •10./ Намір б. Хмельницького довести визвольну війну до переможного кінця (1649 р.)
- •11./ • Із зборівського договору (1649 p.).
- •12./ З білоцерківського трактату (1651 р.)
- •13./ Про розгром польського війська під батогом (1652 р.)
- •14./ Із статей б. Хмельницького (1654 р.)
- •15./ Із рішення земського собору 1 жовтня 1654 р.
- •16./ Павло алепський про освіту в україні в XVII ст. (1654 p.)
- •17./ З листа богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про союз зі швецією (1657 р.)
- •18./ Універсал богдана хмельницького про висилку на допомогу юрію ракоці козацького війська (1656 р.)
- •19./ Лист богдана хмельницького до князя трансільванії юрія ракоці про дружбу (1656 р.)
- •20./ З листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава про дружбу (1656 р.)
- •21./ Зі статті м. Грушевського «250 літ»
- •22./ Із гадяцького трактату (1658 р.)
- •23./ З андрусівського мирного договору (1667 р.)
- •24./ З «вічного миру» між росією і польщею
- •Розділ V. Соціально-економічний та політичний розвиток україни у XVIII ст.
- •1./ Із звернення і. Мазепи до війська і народу (1708 р.)
- •2./ З листа французького дипломата жана балюза (1704 р.)
- •3./ Із спогадів вейге67 (і пол. XVIII ст.)
- •4./ Указ петра і про утворення малоросійської колегії (1722 р.)
- •5./ З опису запорозької січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •6./ З угоди та конституції п. Орлика (1712 р.)
- •7 З «виводу прав україни» п. Орлика (1712 р.)
- •8./ Із листа французького дипломата де монті (9 листопада 1729 р.)
- •9./ З універсалу гетьмана к. Розумовського про обмеження права переходу селян на лівобережній україні (1760 р.)
- •10./ З указу катерини II про остаточне закріпачення селян на лівобережній і слобідській україні (1783 р.)
- •11./ З постанови катерини II князю о. О. Вяземському при вступі його на посаду генерал-губернатора (1764 р.)
- •12./ З указу катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення малоросійської колегії (1764 р.)
- •13./ З таємної настанови катерини II п. О. Рум'янцеву під час призначення його малоросійським генерал-губернатором (1764 р.)
- •14./ З маніфесту катерини II про ліквідацію запорозької січі (1775 р.)
- •Т. В. Кузнець історія уКраїни з найдавніших часів до кінця хvііі ст.
Реферати:
Гетьман І. Брюховецький.
Гетьман П. Тетеря.
Гетьман П. Дорошенко.
Гетьман Д. Многогрішний.
Гетьман І. Самойлович.
Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:
У відповіді на перше питання необхідно підкреслити, що з укладенням Слободищенського трактату увиразнюється поділ Української держави між Польщею та Росією. Проти політики Юрія Хмельницького виступили Ніжинський, Чернігівський і Переяславський полки. У 1661-1662 рр. гетьман здійснював походи на Лівобережжя з метою придушення цих виступів і приєднання Лівобережної України. Та вони були безуспішними і навесні 1662 р. на козацькій раді у Козельці (біля Переяслава) наказним гетьманом Лівобережної України став Я. Сомко. Між прихильниками обох гетьманів розпочалася боротьба. І у січні 1663 р., відчуваючи власну неспроможність опанувати ситуацією, Ю. Хмельницький зрікся влади і постригся у ченці під іменем Гедеона.
З 1660 р. повноважним представником польського короля Яна ІІ Казимира при Ю. Хмельницькому був Павло Тетеря. Віддаючи булаву, Ю. Хмельницький вказав на П. Тетерю як свого наступника. Ставши гетьманом, П. Тетеря прагнув об’єднання Правобережної і Лівобережної України під єдиною владою. Для здійснення свого задуму він намагався перетягнути на свій бік наказного лівобережного гетьмана Я. Сомка, згуртувати навколо себе старшинську верхівку, пробував заручитися підтримкою Польщі. Та його зв’язки з Польщею відштовхували від нього козацтво і народні маси. Провалився і організований ним спільний похід з королем Янам Каземиром і татарами на Лівобережжя.
У другому питанні доцільно розповісти про т. зв. Чорну раду, що була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України 17-18 червня 1663 р. на околиці міста Ніжина. Проведенню ради передувала гостра боротьба міжстаршинських угрупувань, які висунули своїх кандидатів – ніжинського полковника Василя Золотаренка та наказного гетьмана Якими Сомка. Запорозький кошовий Іван Брюховецький спровокував гострі суперечки і при підтримці царського представника Д. Великоганіна був «вигукнутий» гетьманом.
Відразу після обрання гетьманом І. Брюховецький уклав з Московською державою Батуринські статті (листопад 1663 р.), які містили нові поступки царському уряду. Він першим з українських гетьманів поїхав до Москви і перебуваючи там у вересні-жовтні 1665 р. отримав титул боярина.
У Москві 11 жовтня 1665 р. гетьман І. Брюховецький підписав договір, який відомий як Московські статті. Ними підтверджувались привілеї козацької старшини і в той же час посилювалась адміністративна й фінансова залежність гетьмансько-старшинської адміністрації від царизму. Зберігалося право обрання гетьмана, але після цього він мав їхати до Москви на затвердження. Московські військові гарнізони мали бути, окрім раніше визначених міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгород-Сіверському, Острі, Каневі, Гадячі, Кодаку та на Запоріжжі. Царські воєводи, окрім військових справ, отримували право втручатися і в місцеві справи: збирати у царську казну податки із міщан та селян, грошові збори з винних оренд, податі з торгових людей. Царські війська, розквартировані в Україні, мали забезпечуватися хлібом з місцевих ресурсів. Київський митрополит призначався з Москви, тобто підлягав московському патріархові. З мешканців міст і сіл, окрім козаків, стягувались податки у царську казну, а територія оголошувалась володінням московських самодержавців. Гетьман не мав права надавати містам самоврядування, а магдебурзьке право надавалося царською жалуваною грамотою.
Під Московськими статтями гетьман І. Брюховецький поставив такий підпис: «Великого государя, Вашої Царської Пресвітлої Величності холоп, я, гетьман Іван Брюховецький, вірного Вашої Царської Пресвітлої Величності війська Запорозького замість всього війська Запорозького, підписую своєю рукою». Такий підпис якнайяскравіше засвідчував залежність України від Москви, у яку поставила свою державу козацька старшина з І. Брюховецьким на чолі.
Третє питання має являти собою детальну розповідь про гетьмана Правобережної України Павла Тетерю. Стратегічною метою гетьманування була соборність України, об’єднання Правобережної і Лівобережної України під єдиною владою. Та пропольська орієнтація гетьмана П. Тетері спричинила невдоволення його гетьмануванням. Відчуваючи можливість змови проти себе, П. Тетеря добивається ув’язнення Ю. Хмельницького, митрополита Й. Тукальського, полковника Г. Гуляницького, а також суду над І. Виговським. Після розколу в стані правобережної старшини на тлі наростаючого народного повстання активізуються всі сили і партії (татари, запорожці з І. Сірком, повстанці В. Дрозденка, бунтівний полковник С. Опара, Лівобережний гетьман І. Брюховецький). За таких обставин П. Тетеря в червні 1665 р., прихопивши клейноди і військову казну, утік до Польщі.
Готуючи відповідь на четверте питання, потрібно ознайомитись з біографічними даними про Петра Дорофійовича Дорошенка (1627-1698 рр.). У 1663-1664 роках він обіймав посаду генерального осавула у гетьмана П. Тетері, а у 1665 р. був черкаським полковником. У 1665 р., розправившись з претендентами на гетьманську владу (С. Опарою, В. Дрозденком та ін.), став гетьманом Правобережної України.
Слідуючи до поставленої мети – об’єднання обох частин України – гетьман П. Дорошенко випробував усі можливі політичні комбінації: лояльність щодо Польщі; війна з Польщею в союзі з кримськими татарами; протекторат Туреччини; угода з лівобережним гетьманом І. Брюховецьким; звернення за допомогою до Росії. Укріпивши свої позиції на початку літа 1668 р., він разом з І. Брюховецьким взяв участь в антимосковському повстанні. Біля Опішні в момент з’єднання військ обох гетьманів Лівобережні козаки вбили І. Брюховецького і Петро Дорошенко був проголошений гетьманом всієї України.
Та наступні події примусили П. Дорошенка повернутись на Правобережжя. Потрібно було боронитися від наступу польських військ і від нового претендента на гетьманство Петра Суховія. На початку 1669 р. Дорошенко за допомогою запорожців І. Сірка розбив П. Суховія. Тут же змушений був почати боротьбу із ставлеником Польщі М. Ханенком. Восени 1669 р. гетьман П. Дорошенко уклав союзний договір з Туреччиною, і відразу розпочалася війна з Польщею, яка завершилася укладанням Бучацького мирного договору (1672 р.), з яким Польща зрікалась претензій на Правобережну Україну.
У боротьбу за Правобережну Україну вступила Росія. Гетьманом усієї України було проголошено І. Самойловича. У червні 1674 р. козацькі полки під орудою І. Самойловича і російська армія під командуванням Г. Ромодановського перейшли Дніпро і обложили Чигирин. Втручання турецьких військ врятувало Дорошенка, але його авторитет падав. Безчинства турків викликали справедливий гнів у місцевого населення. Зневірившись у своїй правоті і своїх подальших можливостях продовжувати боротьбу, гетьман П. Дорошенко восени 1676 р. віддав гетьманські клейноди. Після зречення Дорошенко оселився в Сосниці на Чернігівщині, а потім був вивезений на почесне заслання до Москви, у 1679-1682 рр. був воєводою у В’ятці, а потім жив у подарованому царем селі Ярополчі під Москвою.
З падінням П. Дорошенка пов’язане закінчення національно-визвольної війни, так як Лівобережна Україна остаточно потрапила під владу московських царів, а на Правобережній Україні польською владою ліквідувались українські державні інституції.
Відповідь на п’яте питання – це характеристика гетьманування Дем’яна Многогрішного (1621-1703 рр.).Після викладу біографічних даних потрібно детальніше розповісти про те, що Д. Многогрішний підтримав антимосковський виступ І. Брюховецького і після падіння останнього в середині 1668 р. перейшов на службу до П. Дорошенка. Обіймав посаду генерального осавула. Повертаючись на Правобережжя, Дорошенко призначив Многрішного наказним гетьманом Лівобережної України.
У грудні 1668 р. на старшинській раді в Новгороді-Сіверському Д. Многрішний був обраний гетьманом, а на початку березня 1669 р. на раді у Глухові це обрання було підтверджене.
Як новообраний гетьман Лівобережної України, Д. Многогрішний 16 березня 1669 р. уклав у м. Глухові договір з представниками московського уряду – Глухівські статті. Вони складалися із 27 пунктів і розпочалися із заяви про збереження «прав і вольностей», підтверджених за Богдана Хмельницького. За цим договором, царські воєводи із залогами були залишені лише в п’ятьох містах – Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі. Їм заборонялося втручання у справи місцевої адміністрації. Суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Були заборонені постої російського війська в козацьких дворах, давалась амністія полоненим росіянами українцям, котрі зуміли втекти на рідну землю. Податки мали збирати козацька старшина, а не воєводи. Водночас, московський уряд заборонив гетьманові вступати у зносини з іноземними державами. Але гетьманські посли повинні були запрошуватися на посольські з’їзди, де вирішувались питання, пов’язані з Україною. Встановлювався 30-тисячний козацький реєстр. Окрім нього, гетьманові дозволялося утримувати наймане військо (100 чол.) т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання повстанських рухів. Водночас був заборонений перехід селян у козаки. На подання гетьмана царський уряд обіцяв надавати старшині дворянські звання. Обмежувався перехід селян у козацтво, гетьман зобов’язувався повертати селян-кріпаків, що втекли з Росії в Україну. Українцям заборонявся вільний продаж горілки й тютюну в Московській державі. Розиденцією лівобережних гетьманів стало місто Батурин.
Готуючи відповідь на шосте питання, потрібно ознайомитись з біографічними даними Івана Самійловича Самойловича (? – 1690), який був гетьманом Лівобережної України у 1672-1687 рр. Син священика, він здобув добру освіту, а тому службу в козацькому війську розпочав сотенним писарем. У 1669 р. обраний генеральним суддею, а в 1672 р. став гетьманом Лівобережної України. Оточив себе родичами і найвужчим колом козацької старшини. Дбав про розширення привілеїв козацької старшини. Збільшував її землеволодіння, створив інститут т. зв. значкових товаришів.Прагнув з’єднання всіх українських земель під своєю владою. Присікав прагнення Запорожжя унезалежнитись від Лівобережного гетьмана. Вів боротьбу з гетьманом Правобережної України П. Дорошенком. У 1674 р. в результаті спільного походу на Правобережжя російської армії та лівобережних полків, 10 правобережних полків було об’єднано з Лівобережною Україною. Тоді ж у Переяславі Самойловича було проголошено гетьманом усієї України.
І. Самойлович брав участь у Чигиринських походах 1677-1678 рр. У 1687 р. очолив 50-тисячний козацький корпус, який з російською армією вирушив у похід на Крим.Звинувачений у зносинах з кримськими татарами, Самойлович був скинутий з гетьманства і засланий до Тобольська.
У протистоянні правобережного гетьмана П. Дорошенка і лівобережного І. Самойловича, підтримуваний Московією переміг останній.