Завдання 2020-2

Доброго дня, шановні студенти! Опрацюйте, будь ласка, теоретичний матеріал на належному рівні. Не лише його прочитайте, а й ґрунтовно опануйте. Найближчим часом я буду запитувати як лекційний матеріал, так і той, що я вам рекомендую. Виконайте сумлінно практичні завдання. Акцентуйте увагу на якісному виконанні завдань, зокрема, щодо написання анотації, укладання бібліографії, трансформування тексту, редагування словосполучень, розв’язання тестових завдань. Хочу зауважити, що про результати вашої роботи я маю щотижня доповідати до навчального відділу університету засобом електронного журналу. Сподіваюсь на вашу відповідальність і сумлінність. Не за горами - контрольна робота, кожен із вас отримає індивідуальне завдання. На оптимістичній ноті хочу завершити листа, сказати, що ви всі розумні, все буде гаразд за умови , якщо ми спільно докладемо зусиль. Зичу вам здоров’я, весняного настрою. До зустрічі, адреса скайпу: lipanov42. З повагою, Г.В. Ковальчук

Культура наукового тексту. Поняття про текст. Текст як форма існування наукового знання: властивості та структурно - смислові компоненти

В енциклопедії «Українська мова» наведено тлумачення поняття «текст» (від лат. textum - зв'язок , поєднання, тканина) - писемна або усна група речень, об’єднаних смисловими і формально - граматичними зв’язками, спільною темою, що становить собою логічне висловлювання. Найменша одиниця тексту - це надфразна єдність, абзац. Поняття «абзац» (нім. Absatz) - уступ): 1. Графічне виділення початкового рядка тексту, новий рядок; 2. Відносно закінчена, пов’язана єдністю змісту графічно виділена частина тексту. Абзац - це засіб членування зв’язного тексту на композиційно - стилістичній основі. Текст поділяється на абзаци. Абзаци входять у більші за обсягом мовленнєві масиви, формуючи структуру тексту, забезпечуючи його цілісність. Текст за обсягом, структурно і за змістом закритий, має певну стильову приналежність, характеризується набором стильових ознак. Правильне членування тексту на абзаци допомагає осмислити прочитане. Абзаци чітко окреслюють послідовність думок автора, їх завершений характер. Кожний абзац розвиває думку попереднього, випливає з нього, пов'язаний із наступним. В абзаці важливу роль відіграє перше речення. У ньому міститься головна думка. Щоб вона розвивалася й далі, в наступних реченнях слід застосовувати повтор одного й того самого слова, словосполучення, відповідних займенників тощо. Абзац не має особливого синтаксичного оформлення, може складатися з одного речення. Тексти за формами реалізації бувають усні та писемні. Одиницями тексту в масштабному вимірі є розділи, підрозділи, глави. Важливу роль в оформленні текстів належить графічним та інтонаційним засобам - членуванню на абзаци, розділовим знакам (у писемних) та інтонації (в усних формах). Основною метою створення тексту є наукового мовлення. Науковий текст - це цілісний комунікативний блок, що має чітку, логічну структуру із внутрішньо завершеними частинами (розділами, підрозділами, пунктами, параграфами, абзацами), насиченими відповідною термінологією. Змістом наукового тексту є наукове знання, якому притаманні онтологічність, методологічність, аксіологічність, комунікативність. Науковий текст неможливо створити без попередньо зібраного матеріалу, проведення дослідження, обдумування фактів. Науковому тексту властива певна композиція: кожний компонент є значущою одиницею, тобто може виконувати низку функцій: роз’яснення, обгрунтування, уточнення, доповнення, переконання, унаочнення тощо. Важливі характеристики наукового тексту - це проблемність, цілеспрямованість, гіпотетичність. Науковий текст відображає проблему, пропонує гіпотези, орієнтує на нове знання. Ознаки наукового тексту: цілісність, членованість, зв’язність, інформаційна, логічна , емоційно - оцінна, спонукальна насиченість, науковість, завершеність, послідовність, комунікативність, проблемність, гіпотетичність, модальність. Модальність наукового тексту - це вираження авторського ставлення. Цілісність наукового тексту - це внутрішня організованість, смислова єдність, цілісне оформлення початку і кінця твору, логічно - смислова структура (тематика, проблематика, ідеї тексту). Зв’язність наукового тексту - це поєднання компонентів тексту між собою за змістом. Цей, той, такий, це, усе, тут, зазначений, подібний, аналогічний - це слова, які вказують на єдність, близькість суб’єкта дії, об’єкта, місця дії, повтори окремих слів чи їх синонімів. Усі вище названі слова забезпечують лінійне розгортання тексту. Слід взяти до уваги мовні одиниці, що виражають причину, наслідок; умову; наслідок: 1. Причина, наслідок: тому що; зважаючи (з огляду) на це; через те, що); 2. Умова: завдяки тому що; 3. Наслідок: оскільки, внаслідок цього, у зв’язку з цим; згідно з цим; у цьому (такому разі (випадку); за цих (таких) умов; на цій підставі. Отже, мовні одиниці забезпечують логічну зв’язність наукового тексту. Членованість тексту - це відношення, які існують між розділами, підрозділами тексту. Послідовність наукового тексту - це спеціальні функціонально - синтаксичні засоби, які вказують на: 1. Порядок розвитку думки: насамперед; потім; тепер; 2. Перехід від однієї думки до іншої: розглянемо; акцентуємо увагу на …; обґрунтувавши …; перейдемо до …; 3. Результат, висновок: отже, підіб’ємо підсумки …. Комунікативність передбачає спрямованість наукового тексту на відповідного адресата. Наукові тексти орієнтовані на читача - професіонала. Інформативна, логічна, оцінна насиченість наукового тексту виявляється у спроможності мовних одиниць виражати смислові компоненти, які допомагають читачеві зрозуміти смисл тексту. Науковість тексту виявляється у дослідженні об’єктивного (істинного) змісту речей, явищ. Їх взаємодії. Отже, за кожним науковим текстом простежується особистість автора. Створити якісний науковий текст допомагає сформована культура читання.

Практичні завдання: Завдання 1. Складіть конспект до теми № 23 «Поняття про текст», теми № 24 «Текст як форма існування наукового знання». Запишіть у робочих зошитах. Теоретичний матеріал міститься у навчальному посібнику: Українська мова та культура мовлення: навч посіб. / Т.Б. Гриценко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 536 с. (Див. с. 138-147). Завдання 2. Випишіть із підручника, навчального посібника, наукового часопису тощо зі спеціальності уривок тексту (один друк. арк. форматом А 4), зробіть його аналіз, використовуючи подані нижче план, таблицю № 1, зразок аналізу. Теоретичний та практичний матеріал міститься у навчальному посібнику: Українська мова та культура мовлення: навч посіб. / Т.Б. Гриценко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 536 с. (Див.завд. 1, с. 126-134). Завдання 3. Знайдіть основну тезу, яку намагався обгрунтувати автор у науковому тексті (на вибір), зазначте основні аргументи, на які він опирався за зразком, наведеним у навчальному посібнику: Еристика. Мистецтво полеміки: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 192 с. (Див. с. 24-26). Увага! Усі наступні завдання можна знайти у навчальному посібнику: Культура наукової української мови: навч. посіб. / О.М. Семеног. - К.: ВЦ «Академія», 2010. - 216 с. Завдання 4. Визначте загальний смисл тексту, виділіть його смислові частини, ключові слова, терміни, морфологічні та смислові засоби. (Див. завд. 20, с. 150). Завдання 5. Перекладіть з російської мови. Зісставте мовні кліше в російських та українських текстах. Поміркуйте, спираючись на текст, якими якостями має володіти науковець. (Див. завд. 8, с. 144). Завдання 6. Відедагуйте науковий текст. (Див. завд. 12, с. 156). Завдання 7. Перекладіть текст українською мовою. (Див. завд. 28, с. 161). Завдання 8. Прочитайте текст. Визначте різновид наукового стилю, його мовні особливості (Див. завд. 11, с. 146). Завдання 9. Прочитайте текст. Поміркуйте, які функції виконує цей текст: анотації, реклами тощо. (Див. завд. 5, с. 153). Завдання 10. Відедагуйте науковий текст. (Див. завд. 22, с. 151).