4. Характеристика впровадження функції мотивації в Заболоттівській об’єднаній територіальній громаді

Процес мотивації керівництво громади здійснює шляхом визначення мотивів співробітників, спостереженням за їх роботою, бесідами з ними. У Заболоттівській громаді основними мотивами для працівників є:

- безпека - це базові відчуття спокою і відчуття надійності, упевненість у майбутньому. Досягається шляхом забезпечення перспектив на гарну пенсію, затишні, відремонтовані кабінети у адміністрації, застосуванням сучасних захисних засобів, приладів.

- новизна, що завжди приваблює. Це можливість попрацювати з новими проектами, впровадження нових підходів до роботи, переведення робочих процесів у електронний вигляд, навчання нових технік та підходів у роботі.

- економія - близькість до дому, стабільний графік, регламентованість обов'язків, гарне оснащення робочого місця сюди також відносять премії і надбавки в оплаті праці. Звісно ці фактори є індивідуальними і керівництво спостерігає за тим, кому що є близьким.

- відчуття суспільної значимості, задоволеності своєю роботою, відчуття успіху, просування по службі, визнання з боку оточуючих, відповідальність.

Загалом процес мотивації у організації здійснюється добре, громада постійно працює над пошуком нових шляхів мотивації, спостерігає за працівниками, їх мотивами та контролює цей процес. Проте тут також є свої недоліки, так наприклад часто в організації відбувається так, що співробітник висуває ідею, а керівники через недовіру або небажання змінювати звичну рутину відмахуються від них, це в свою чергу демотивує працівника та не дозволяє знаходити нові рішення в роботі.

Ще одним недоліком є те, що іноді керівник неправильно обирає спосіб мотивації, коли працівника давно вже цікавить зміна діяльності і є бажання випробувати себе на іншій функціональній посаді, а керівник мотивує його роботу надбавками та преміями, які менше цікавлять працівника.

5. Характеристика здійснення функції контролю в Заболоттівській об’єднаній територіальній громаді

Оскільки досліджувана організація є державною установою, вона має часто звітувати вищим органам влади, тому функція контролю тут здійснюється ефективно.

Процес контролю у Заболоттівській отг є двох видів: проектним та контроль діяльності організації. Проектний ділиться на три етапи, це попередній контроль, поточний та підсумковий. Попередній контроль здійснюють до фактичного початку реалізації того чи іншого проекту, він дає змогу оцінити якість ресурсів, які використовуватиме організація, проаналізувати зміни в оточуючому середовищі, що можуть вплинути на здійснення проектних цілей. Він є важливим, тому що цей процес дозволяє зменшити ризики, які можуть виникнути у ході роботи, наприклад закупівля не тої сировини чи набір малої кількості робітників для проекту.

Поточний контроль дозволяє визначати стан об'єкта в процесі виконання роботи і здійснюється безпосередньо під час самої роботи у вигляді перевірки, спостереження та обліку. На цьому етапі зіставляють показники роботи та кількість сировини та матеріалів до початку робіт і після отриманих результатів.

Підсумковий контроль - його проводять після того, як роботу виконано, для виявлення досягнутих результатів. Його суть полягає в тому, щоб оцінити ефективність діяльності, оцінювання і винагородження працівників, Здійснюючи підсумковий контроль, фактично отримані результати порівнюють із встановленими вимогами (нормативами), ухвалюючи на основі цього висновок щодо виконання окремих функцій чи комплексу функцій, виконаних протягом певного періоду.

Ще один спосіб контролю практикується у громаді, це щоденний стендап. Кожного дня, в один і той самий час не більше ніж п’ятнадцять хвилин, менеджери середньої ланки та голова громади збираються та відповідають на три питання:

• Що ви робили вчора, щоб досягти поставленої цілі?

• Що ви робитимете сьогодні, щоб досягти поставленої цілі?

• Чи є якісь перешкоди, що заважають вам чи вашій команді досягнути мети?

Такий стендап допомагає всім керівникам розуміти перебіг роботи та її стадії. Також це допомагає побудувати довірливі стосунки між керівниками середньої ланки та головою громади.

Загалом функція контролю у громаді здійснюється ефективно.