17. Для визначення сдор у повітрі на місцевості, використовують прилади хімічної розвідки, зокрема військовий прилад хімічної розвідки (впхр) основними частинами якого є:

1. *насос, насадка, фільтри, індикаторні трубки, грілка, патрон;

2. насос, насадка, головка, рукоятка, ампули, вимірювальний прилад;

3. вимірювальний прилад, ампули, трубки, патрони, грілка, насадка;

4. насос, головка, грибок, рукоятка, вимірювальний прилад, колби;

5. колби, флакони, лопатка, індикатори, грілка, насос;

18. Під токсичністю сдор розуміють:

1. *здатність СДОР у мінімальній кількості спричиняти патологічні зміни в організмі людини, що призводять до захворювання, втрати працездатності чи загибелі;

2. кількість отруйної речовини, що призводять до загибелі уражених;

3. найменша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект;

4. здатність СДОР у максимальній кількості спричинювати патологічні зміни в організмі людини;

5. найбільша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект.

19. При аварії з викидом аміака підручні засоби змочують:

1. *5% розчином лимонної кислоти;

2. 2% розчином питної соди;

3. дистильованою водою;

4. перманганатом калію;

5. перекисом водню.

20. Осередок хімічного ураження це -:

1. територія у межах якої сталась аварія і отруйні речовини призвели до тимчасових незручностей людей;

2. територія з населенням, тваринами, об'єктами народного господарства, в межах якої відбувається викид газів, диму, які призвели до виклику певних служб;

3. територія в межах якої відбувся розлив речовин, які призвели до порушення руху транспорту, переміщення людей;

4. *територія з населенням, технічними засобами, НГО, в межах якої відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів отруйних речовин, що призвело до масового ураження людей, тварин, рослин;

5. територія з населенням , НГО, технічними засобами, в межах якої відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів, що призвело до порушення технологічного процесу, руху транспорту, переміщення людей;

21. При аварії на хно заходами першої медичної допомоги є:

1. *захист органів дихання ватно-марлевою пов'язкою, протигазом, винесення потерпілого з осередку, дача антидотів, видалення отруйних речовин зі шкіри, слизових оболонок;

2. введення розчинів глюкози у вену, промивання шлунку водою, промивання очей альбуцидом, захист органів дихання, захист очей;

3. промивання очей, промивання шлунку, дача антидотів, введення розчинів у вену, винесення з осередку;

4. виведення з осередку, очищення шлунку, промивання очей, введення новокаїну (глюкоза), захист органів дихання;

5. виведення з осередку, інгаляції содою, промивання очей, промивання шлунку;

22. При аварії з викидом хлору підручні засоби змочують:

1. 5% розчином лимонної кислоти;

2. *2% розчином питної соди;

3. дистильованою водою;

4. перманганатом калію;

5. перекисом водню.

Тестовий контроль з бази даних «КРОК-3»

2007 р.

1. У солдата після виходу з осередку ураження ОР з’явилося погіршення зору, біль голови, загальна слабкість, відчуття нестачі повітря. Об’єктивно: ціаноз слизових, фібрилярні посмикування м'язів обличчя. У легенях жорстке дихання, незвучні сухі свистячі хрипи; відмічається брадикардія, АТ- 90/60 мм рт.ст. Який лікарський засіб з індивідуальної аптечки використовується для надання першої медичної допомоги?

1. Афінін

2. Цистамін

3. Атропін

4. Ізонітрозин

5. *Будаксим

Література:Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 47.

2008 р.

1. До приймального відділення лікарні госпіталізований робітник депо, який під час робіт по обслуговуванню залізничної цистерни відчув стиснення в грудях, з'явився виснажуючий кашель, дряпання у горлі різь в очах, сльозотеча. По закінченню роботи цi явища пройшли без лікування. Через 3 години з'явилися скарги на слабкість, біль голови, кашель. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові ціанотичні, не різко виражена задишка, t°- 37.6 °С. В легенях - везикулярне дихання, нечисленні дрібні вологі хрипи: з боку серцево-судинної системи - тахікардія, приглушеність тонів серця, АТ - 140/90 мм рт.ст. Ураження якими сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) найвірогідніше викликало таку клінічну картину?

1. СДОР, які мають задушливу та нейротропну дію

2. СДОР переважно загальноотруйної дії

3. СДОР нейротропної дії

4. *СДОР, переважно задушливої дії

5. СДОР, які мають задушливу та загальноотруйну дію

Література:Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 124.

2. У солдата після виходу з осередку ураження ОР з’явилося погіршення зору, біль голови, загальна слабкість, відчуття нестачі повітря. Об'єктивно: ціаноз слизових, фібрилярні посмикування м'язів обличчя. В легенях жорстке дихання, незвучні cyxi свистячі хрипи: відмічається брадикардія, AT- 90/60 мм рт.ст. Який лікарський зaci6 з індивідуальної аптечки використовується для надання першої медичної допомоги?

1. Цистамін

2. Атропін

3. Афінін

4. Ізонітрозин

5. * Будаксим

Література:Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 47.

3. Група військовослужбовців доставлена на ПМП із зони хімічної атаки, протигазом скористалися з запізненням. Скарг не висловлюють. При огляді збуджені, ейфоричні, неадекватно виконують інструкції. У одного постраждалого зорові галюцинації. У всіх тахікардія до 100-110/хв., мідріаз. З боку органів грудної клітки та живота без особливостей. Який найбільшій вipoгiдний діагноз?

1. *Отруєння БОР психотоміметичної дії

2. Отруєння загальноотруйними БОР

3. Отруєння ФОС

4. Отруення БОР нервово-паралітичної дії

5. Отруєння БОР шкірно-наривної дії

Література: - Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 105.

- Руководство по военной–полевой терапии. – М. Воениздат, 1988. - С. 91.

4. В наслідок aвapii на xiмічному підприємстві відбувся викид невідомої cyміші газів, в складі якої можуть бути пари хлору та азотної кислоти. Через деякий час у робітників цеху з'явився кашель, сльозотеча, дряпання в горлі, головний біль; у деяких - виражена задишка. Правильною тактикою лікаря є:

1. *Оксигенотерапія, введення дихальних аналептиків

2. Проведення антидотної терапії в амбулаторних умовах

3. Термінова госпіталізація до стаціонару всіх постраждалих

4. Інфузійна терапія, інгаляція лужними розчинами

5. Промивання шлунка, проведення форсованого діурезу

Література:Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 191.

5. На хімічному виробництві під час техногенної катастрофи відбулася розгерметизація цистерни з азотною кислотою. Яка перша медична допомога необхідна робітникам, що підпали під дію азотної кислоти та її похідних?

1. Зондове промивання шлунка

2. Інгаляція кисню

3. В/в ведення розчину метиленового синього

4. *Тривале промивання очей та шкіри водою

5. Штучна вентиляція легень

Література:Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.О. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 114.

ТЕМА: Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях

Рекомендована література :

• Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Здоров'я, 1999. – С.154-272.

• Медицина катастроф /За ред. І.В. Кочіна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 170-209.

• Медицина катастроф / Ю.В.Аксенов и др. Под ред. В.М.Рябочкина и Г.И.Назаренко. - М.: ИНИ Лтд, 1996. – С. 29-34.

• Медицина катастроф (основы оказания медицинской помощи пострадавшим на догоспитальном этапе) / Под ред. Х.А.Мусалатова. – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. – С. 47-63; 73-77; 85-103; 111-137; 182-193; 203-221; 232-241; 274-275; 279-296; 390-403; 406-417.

• Кошелев А.А. Медицина катастроф. Теория и практика: Учеб. Пособие. – СПб.: «ЭЛБИ-СПб», 2005. – С. 87-95; 114-120; 138-156; 165-187; 239-262.

• Організація і надання першої медичної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях: Навч. Посібник / Тарасюк В.С., Азарський І.М., Матвійчук М.В., Корольова Н.Д., Поляруш В.В., Шпакова Н.А., Кривецька Н.В. / За ред. В.С.Тарасюка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 27-120.

• Фефилова Л.К. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф: Учебник. – М.: Медицина, 2005. – С. 60-172.

Базові тестові завдання: