Макропрепарати. Макропрепарат: Казеозна пневмонія

в основному спостерігається при прогресуванні інфільтративного туберкульозу, в результаті чого казеозні зміни починають переважати над перифокальними. Утворюються ацинозні, лобулярні, сегментарні і часткові казеозно-пневмонічні вогнища. Казеозна пневмонія нерідко виникає в термінальному періоді будь-якої форми туберкульозу, чому сприяє ослаблення захисних сил організму. Легеня при казеозній пневмонії збільшена, щільна, на розтині жовто-сірого забарвлення. Ця пневмонія поєднується з фібринозним плевритом.

Туберкульоз - хронiчне iнфекцiйне захворювання, при якому в процес можуть втягуватися усi органи, але переважно легенi. Збудник - мiкобактерiя туберкульозу (паличка Коха). Механiзм зараження в переважній бiльшостi випадкiв (95%) - аерогенний, рiдко (4%) - алiментарний. Можливо також зараження через пошкоджену шкiру, кон’юнктиву, плаценту (1%). В перебiгу туберкульозу видiляють три перiоди, кожний з яких вiдображає етап патогенезу туберкульозу i характеризується певним видом клiнiко-морфологiчних змiн. Це первинний, гематогенний та вторинний туберкульоз.

Макропрепарат:Туберкулома легень

Макропрепарат: Туберкулома легень різноманітного генезу

- це, як правило, інкапсульоване з перевагою казеозу утворення, більш 10 мм в діаметрі з малосимптомною клінікою. Розрізняють туберкульоми інфільративно-пневмонічного типу, гомогенні, шаруваті, конгломератні, а також так звані "псевдотуберкульоми". На рентгенограмі туберкульоми виявляються у вигляді тіней округлої форми з чіткими контурами. В центрі може визначатися серповидне прояснення за рахунок розпаду, іноді перифокальне запалення і незначна кількість бронхогенних вогнищ, а також ділянки звапнення. Туберкульоми бувають одиничні і множинні. Розрізняють дрібні туберкульоми (до 2 см в діаметрі), середні (2-4 см) і значні (більше 4 см в діаметрі), а також 3 клінічні варіанти перебігу туберкульом: прогресуючий, при якому на певному етапі хвороби виникає розпад, перифокальне запалення навколо туберкульоми, бронхогенне обсіменіння легеневої тканини, що оточуєтуберкульому; стабільний - з відсутністю рентгенологічних змін у процесі спостереження захворювання, або рідкі загострення без ознак збільшення туберкульоми, що навпаки характеризується її повільним зменшенням з наступним утворенням на місці туберкульоми вогнища, або групи вогнищ, індураційного поля чи поєднання цих змін.

Макропрепарат: АКТИНОМІКОЗ –

це вісцеральний мікоз, який характеризується хронічним перебігом з утворенням абсцесів та гранулем. Збудник – променевий гриб Actinomyces Israeli – потрапляє в організм людини через травний тракт або дихальні шляхи. Сам збудник знаходять в каріозних зубах, криптах мигдаликів здорових людей, тому ендогенний шлях зараження вважається більш вірогідним. Розрізняють деструктивну та деструктивно-проліферативну форми актиномікоза. По локалізації він буває шийно-лицевий (найчастіше), легеневий і органів грудної порожнини, абдомінальний, кістково-суглобовий, м’язовий, шкірний, нервової системи.