1. Мовні ( 1. література – естетичне освоєння світу за допомогою художнього слова; 2. живе слово, імпровізація, художнє читання

2. Аудіальні – музика ( 1. вокальна (вокаліз - безтекстова); 2. інструментальна)

3. Візуальні

1. статичні (матеріальні): архітектура, скульптура (пластика), живопис, графіка, прикладне мистецтво (предмети побуту), художня фотографія, дизайн (творча проектно-конструкторська діяльність, спрямована на вдосконалення предметного середовища людини)

2. динамічні (процесуальні): пантоміма і хореографія; компютерна графіка.

4. Синтетичні

1. мовно-музичне мистецтво (вокальне і вокально-інтрументальне) (синтез музичних і мовних засобів)

2. театр - синтез живого слова, музики, пантоміми, танцю, статичних мистецтв.

3. кіно і телемистецтво - синтез техніко-оптичних засобів з усіма іншими.

4. створення віртуальної реальності - синтез усіх засобів мистецтва з новими технічними можливостями імітації реальності.

Жанри мистецтва – це поділ будь-якого виду мистецтва за тематичними, струкутрними або функціональними принципами:

Функції мистецтва:

1. Інформативна. Твори мистецтва містять значну кількість інформації.

2. Пізнавально-еврістична (мистецтво як знання і просвіта). Мистецтво спроможне відобразити та освоїти ті сторони життя, які недоступні науці.

3. Світоглядна. Худ. твори завжди узагальнюють найсуттєвіші й найвизначніші проблеми люд. життя, викликають до них громадський інтерес, а також зумовлюють можливість їх особистісного усвідомлення. Світогляд - це система поглядів на життя, природу і суспільство, яка є емоційно забарвленою і виражає життєву позицію соц. суб’єкта, концентрує в собі й органічно поєднує разом думки, почуття, прагнення, внутр. готовність діяти.

4. Художньо-концептуальна. Мистецтво як аналіз стану світу. Художник відбиває у свідомості власні спостереження й роздуми над життям, створюючи цілісну худ. концепцію. Мистецтво прагне до концептуальності, усвідомлення стану світу, воно намагається «мислити глобально», брати участь у вирішенні загальносвітових проблем..

5. Соціальна. Повинно примусити людину розпочати активні дії у вирішенні соціальних і політичних проблем.

6. Суспільно-перетворююча. Мистецтво як діяльність. Худ. твір здійснює ідейно-естет. вплив на людей, включає їх у цілісно спрямовану діяльність і тим самим бере участь у переоформленні суспільства.

7. Виховна. Завданням є формування цілісної гармонійної особистості. Виступає засобом мор., дух., соц. вдосконалення людини. Мистецтво впливає на особистість через естет. ідеал, який вивляється як в позитивних, так і в негативних образах.

8. Комунікативна. Мистецтво як спілкування. Худ. спілкування дає можливість людям обмінюватись думками, опановувати іст. і нац. досвід незалежно від часу і простору. Інформація, яка передається мовою мистецтв максимально доступна і легко засвоюється. Це інструмент мирного співіснування.

9. Естетична. Формування ціннісних орієнтацій, естет. смаків, здібностей і потреб людин; пробудження творчості, творчого начала особистості, бажання і вміння творити за законами краси, пробуджує в людині художника.

10. Гедоністична. (функція насолоди) - приносить естетичну насолоду, радість, духовне натхнення.

11. Передбачення.

12. Сугестивна. (від лат. – навіювання) (вплив на підсвідомість) певна гіпнотична дія, вплив на людську психіку.

13. Катарсично компенсаторна. Катарсис – духовне очищення людини в процесі сприйняття твору мистецтва. Дає змогу людині у процесі сприйняття худ. твору пережити ті почуття, яких вона позбавлена в реальному житті, допомагає прожити багато чужих життів як своє і збагатитися досвідом інших людей, запозичити його як приклад до свого життя. Можливість зняти внутр. напруженість, хвилювання і стреси, що породжуються реальним життям, і компенсувати монотонність щоденного буття.

14. Рекреативна. Засіб психологічної розрядки, усамітнення від напруження і турбот буденного трудового життя.