Патологічна регенерація

Патологічна регенерація спостерігається в тих випадках, коли відбувається збій у регенераторному процесі та порушення фаз проліферації і диференціації клітин.

Патологічна регенерація проявляється або в надлишковому, або в недостатньому утворенні тканини, яка регенерує, а також перетворенням у ході регенерації одного виду тканини в іншій (метаплазія).

Прикладами патологічної регенерації можуть стати утворення келоїдного рубця на шкірі, утворення кісткової мозолі при зрощенні переломів, тривале загоєння ран, метаплазія (перетворення) шлункового епітелію на кишковий при хронічних гастритах тощо.

Особливості регенерації окремих органів і тканин

1. Кров:

- поява червоного кісткового мозку в довгих трубчастих кістках і заміщенням ним жовтого;

- поява вогнищ позакісткомозкового (екстрамедулярного) кровотворення в селезінці, печінці, лімфатичних вузлах, слизових оболонках, жировій тканині та ін.;

- різке пригнічення регенерації (наприклад, при променевій хворобі, апластичній анемії, агранулоцитозі, алейкії та ін.);

- спотворення регенерації (злоякісна анемія, лейкоз, поліцитемія та ін.).

2. Кістковий мозок:

- має дуже високі пластичні властивості;

- відновлюється при значних ушкодженнях.

3. Лімфатичні вузли: добре регенерують тільки в тих випадках, коли зберігаються зв’язки між судинами, які приносять і виносять лімфу.

4. Селезінка: регенерує неповністю з утворенням рубця.

5. Мікросудини: регенерують шляхом брунькування (поява випинань на стінці судини з боків з наступним формуванням просвіту в них) або автогенного новоутворення (диференціація клітин сполучної тканини в ендотелій і інші елементи стінки судини).

6. Великі судини: регенерує тільки інтима, а елементи середньої й зовнішньої оболонок заміщуються сполучною тканиною, що призводить до звуження й облітерації просвіту судини.

7. Жирова тканина: регенерує за рахунок клітин сполучної тканини, які перетворюються на жирові шляхом нагромадження в цитоплазмі ліпідів або за рахунок ядровміщуючих залишків цитоплазми жирових клітин.

8. Кісткова тканина:

- при неускладненому кістковому переломі (коли кісткові уламки нерухливі) відбувається первинне кісткове зрощення: утворюється попередня сполучнотканинна мозоль; після вростання та проліферації остеобластів утворюється попередня кісткова мозоль; далі відбувається дозрівання й утворення остаточної кісткової мозолі, що за своїм складом відрізняється від кісткової тканини тільки безладним розташуванням кісткових балок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію, кісткова тканина перебудовується, з’являється кістковий мозок, відновлюється іннервація та васкуляризація.

- при ускладненому кістковому переломі (багатоуламкові, рухливі кісткові уламки) відбувається вторинне кісткове зрощення: спочатку між уламками утворюється хрящова тканина, на основі якої будуються кісткова (попередня кістково-хрящова мозоль), що згодом перетворюється на зрілу кістку. Іноді первинна кістково-хрящова мозоль не диференціюється в зрілу кісткову, й кінці зламаної кістки залишаються рухливими (утворюється несправжній суглоб).

9. Хрящова тканина: регенерує неповністю з утворенням рубця.

10. Гладенька м’язова тканина: при незначних дефектах регенерує повністю, при значних – заміщається сполучною тканиною. При цьому збережені м’язові волокна зазнають гіпертрофії.

11. Поперечносмугаста м’язова тканина: регенерує лише при збереженій клітинній мембрані (сарколемі). Якщо сарколема ушкоджена, то на місці загиблих м’язових клітин виникає рубець, а неушкоджені м’язові клітини, що знаходяться поруч, зазнають гіпертрофії. Іноді перебувають поруч із м’язовими клітинами клітини-сателіти (камбіальні) і вони забезпечують відновлення м’язової тканини.

12. Епітелій (шкіри, слизових оболонок, мезотелій): регенерує у більшості випадків повністю, тому що має високу регенеративну здатність. При порушеннях регенерації епітелію утворюються виразки, які не загоюються і нерідко переходять у рак.

13. Спеціалізований епітелій органів (печінки, підшлункової залози, нирок, залоз внутрішньої секреції, альвеол): регенерує за типом регенераційної гіпертрофії – у ділянках ушкодження тканина заміщається рубцем, а на периферії відбувається гіперплазія та гіпертрофія клітин паренхіми.

14. Нервова система: нейрони (гангліозні клітини) при їхньому ушкодженні не регенерують. Якщо не зруйнована мембрана, то можлива внутрішньоклітинна регенерація. Клітини нейроглії регенерують повністю, найчастіше з утворенням гліальних вузлів. Периферичні нерви регенерують повністю.