V. Виконавський аналіз. Заключення.
В творі є деякі виконавські складності,однією із них є :використання пауз між фразами музичного тексту, зміна динамічних відтінків , донесення емоційного наповнення твору .
При розучуванні твору від диригента потребується бути точним при використанні мануальної техніки. Чітко показувати хорові вступи і зняття, зміну динамічних відтінків , які сприяють відтворенню художнього замислу. Виходячи із характеру твору, жест повинен бути легким, але наповненим, ауфтакт повинен бути фіксованим, але передбачати м’яку атаку.
В даному творі фразування музичного тексту дуже тісно пов’язане з фразуванням поетичного. Важливо пояснити хористам логіку мелодичного руху, для того, щоб фраза являла собою органічне ціле, а не просто набір звуків.
Якщо диригент бере в роботу будь – який твір, він має розробити план репетиційної роботи. Припустімо, що диригент вивчив, розібрав і знає твір Б. Лятошинського «Весна» . Щоб хористи мали уявлення про твір диригент повинен зіграти твір або, що є найкращим варіантом, дати хористам можливість прослухати цей твір в найкращому виконанні. Оскільки Борис Лятошинський є визначна постать в хоровій музиці, хормейстер повинен відвести деякий час в роботі для знайомства з епохою, творами композитора, і конкретно з тим твором який взято в роботу.
Якщо у вас в роботі професійний колектив, то часу на розбір твору можна відвести менше ніж в самодіяльному колективі . Але вже при розборі відмітити всі інтонаційні труднощі на шляху кожної партії.
Важливо при першому розборі звернути увагу хористів на ритмічно складні або незручні такти, та проспівати їх декілька разів.
При повільному розборі диригент одразу може наголосити хористам як він буде знімати кінці фраз.
Якщо з проспівуванням твору з текстом у хористів не виникло труднощів, то останні години роботи диригент може приділити засобам виразності, які втілив в творі автор. Робота над динамікою в хорі повинна бути процесом свідомим. При подоланні усіх труднощів можна говорити про художнє виконання твору.
Головним завданням диригента під час концертного виконання твору, являється вміле поєднання як і чітких жестів , що найбільш точно виявляли би авторський задум та диригентську інтерпретацію твору , так і передачі емоційного стану та настрою твору, який має викликати натхнення для емоційного виконання твору хористами.
Вся праця диригента повинна бути присвячена тому, щоб хорове виконання було цілеспрямованим, активним, пробуджувало в людях високі почуття, котрі допомагають нам бути духовно багатшими і добрішими.
VI. Список використаної літератури.
1. Чесноков П. Хор та керування ним - Москва ,1940 ;
Пігров К.К. Руководство хором – М.Музыка, 1964 ;
3. Дмитревская К. Русская советская хоровая музыка. Вып. 1.— М.: «Советский композитор», 1974.
4. Романовський Н. Хоровой словарь – М. Музыка, 2002 ;
5. Енциклопедичний словник.
ПЛАН
I. Короткі відомості про авторів музики і літературного першоджерела.
II. Аналіз літературного твору та його художнього образу.
III. Музично-теоретичний аналіз.
IV. Хорознавчий аналіз.
V. Виконавський аналіз. Заключення.
VI. Список використаної літератури.
Міністерство культури України
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Кафедра хорового диригування
АНАЛІЗ
Хорового твору Б. Лятошинського
На слова О. Пушкіна
«Весна»
студентки І курсу
Ведмідь Ольги
Клас доцента
Заслуженого діяча м-в України
Горбатенко Г. Л.
Київ 2013
1Багрунов В.П. Азбука владения голосом. – С.23.