3.Молоковіддача та її регуляція
Віддача коровою молока проходить внаслідок складного рефлекторного процесу, в якому беруть участь нервова система та залози внутрішньої секреції.
Молоковіддача проходить у дві фази під впливом умовних і безумовних рефлексів.
Безумовний рефлекс молоковіддачі можна розділити на дві фази.
Перша фаза рефлекторна, наступам через 5-10 секунд після подразнення сосків. Стимули доїння (шум апарату, підмивання і масаж вимені) викликають подразнення нервових закінчень рецепторів шкіри. Нервові збудження по чутливих нервах ідуть в спинний мозок, в якому передаються на моторні нерви, ними імпульси повертаються назад до молочної залози, а саме до скоротливих м’язів цистерн і сфінктера. В результаті розслаблюється гладка мускулатура сфінктера соска, стінок цистерни, молочних ходів.і здійснюється припуск молока. Тривалість 1-ї фази 25-30 сек., протягом яких з вимені можна видоїти тільки цистернальне молоко. Кількість якого складає 1/4 - 1/5 всього утвореного молока..
Друга фаза рефлексу молоковіддачі гормональна, починається через 30-60 секунд після подразнення рецепторів сосків, продовжується 4-6 хвилин. Вона зв'язана з дією гормону окситоцину на епітелій альвеол. Подразнення, що виникають при доїнні передаються із спинного мозку в головний (задню долю гіпофізу, який виділяє окситоцин, що з током крові приноситься до молочної залози і викликає скорочення зірчатих клітин, якими покриті альвеоли, внаслідок цього тиск в альвеолах підвищується. Молоко поступає в протоки і цистерни, а звідки під дією вакууму доїльного апарату виводиться.
Таким чином припуск молока начинається приблизно через 30-60 сек. після початку доїльних маніпуляцій, тому при машинному доїнні розрив між здоюванням перших цівок молока і надіванням доїльних стаканів на вим'я не повинен перевищувати 1 хвилини. Затримка з початком доїння призводить до того, що дія рефлексу молоковіддачі припиняється, а молоко до цього часу не буде повністю видоєне.
Друга особливість рефлексу молоковіддачі, заключається в тім, що він відбувається не довго (5-7 хв.), і закінчується незалежно від того видоєна корова, чи ні. Цю особливість також необхідно врахувати при машинному доїнні корів. Щоб швидше видоїти корів необхідно доїльні стакани надівати тільки тоді, коли тварина підготовлена до цього процесу, коли на сосках розправляються складки.
Процес молоковіддачі регулюється і умовними рефлексами. Коли корови привикають до відповідного режиму дня, то наближення часу доїння, поява майстра або його голос, вигляд, шум роботи доїльних апаратів викликають у них припуск молока. Тому дуже важливо при доїнні корів дотримуватись розпорядку дня на фермі.
4. Шляхи підвищення молочної продуктивності корів
1. Поліпшення племінної роботи ,а саме:
(цілеспрямований відбір тварин за комплексом ознак (походженням, екстер’єрними ознаками, продуктивністю)
щорічне вибракування корів в межах 25-30%,
осіменіння корів спермою плідників-поліпшувачів (оцінених за якістю нащадків)
2. Удосконалення кормової бази та умов годівлі корів
Виробництво кормів повинно відповідати потребам тварин. Годівля корів теж має проводитися згідно норм з урахуванням живої маси, періоду лактації, віку, вгодованості тварин.
Повноцінна годівля молочної худоби передбачає одержання всіх елементів корму в достатній кількості, у результаті чого забезпечується нормальний вигляд, життєдіяльність організму, відтворення та одержання більшої кількості високоякісного молока.
Особливо необхідно контролювати рівень протеїну в раціоні. В перші 3 місяці лактації рівень протеїну повинен бути високим – 105-120 г на 1 корм. од. залежно від добового надою, в середині лактації – 100—105, і вкінці лактації – 90-98 г. оптимальний вміст жиру в раціоні – 3-4%, клітковини 18-28% сухої речовини раціону.
Важливе значення мають легкоперетравні вуглеводи, їх нестача в раціоні призводить до порушення обміну вуглеводів і жирів, нагромадження кетонних тіл, ацидозу, до зниження функції підшлункової залози та печінки, зменшення продуктивності корів, зниження якості молока і оплати корму.
Цукор кормів стимулює лактацію більше, ніж інші вуглеводи, тому чим ближче до одиниці відношення цукор: крохмаль, тим вплив такого раціону буде позитивнішим.
Встановлено, що оптимальна кількість цукру в раціоні -150-170 г на 1 кг молока, або не більше 7 г цукру на 1кг живої маси, що сприяє покращенню бродильних процесів у рубці, підвищенню надоїв.
На життєдіяльність і молочну продуктивність сприятливо впливає також оптимальне співвідношення між цукром і протеїном, яке повинно бути на рівні 1:1-1,4.
В раціонах повинно бути оптимальне співвідношення кормів, що дозволяє збалансувати його за основними поживними речовинами
Кількість грубих кормів у зимовому раціоні корів повинна становити 20-25% за поживністю, з яких не менше як 30-40% злаково-бобового сіна, їх кількість становить від 5 до 11 кг.
До соковитих кормів належать коренебульбоплоди, силос, жом, барда, пивна дробина та інші - вони відносяться до молокогінних кормів. Соковиті корми за поживністю повинні становити 45-60% поживності добового раціону. Вони є основним джерелом цукру для тварин.
Зелені корми в літній період є найбільш цінними в біологічному підношенні. За поживністю вони становлять до 80% і в добовому раціоні дійної корови їх може бути від 40 до 70 кг. Корми впливають на стан здоров'я, відтворення, продуктивність та якість молока.
Концентровані корми - це зернові корми та комбікорми, які відносять до кормів сильної дії. їх кількість у раціоні повинна бути 15-35% за поживністю або, залежно від молочної продуктивності - від 100 до 350кг на 1кг молока.
3. Закріплення за тваринами постійного обслуговуючого персоналу
4. Чітке дотримання розпорядку дня.
Дослідження показали, що доїння корів з запізненням на 30-40 хв призводить до зменшення надою на 5%.
6. Систематичне проведення моціону
Найкращий моціон – це випасання тварин, в гіршому випадку – користування вигулами.
Багаточисельними роботами встановлений позитивний вплив моціону на підвищення молочної продуктивності корів. Моціон повинен бути щоденним, тривалістю 1 -2 год, за цих умов необхідно слідкувати, щоб тварини проходили відстань не менше 2-3 км.
Моціон сприяє кращому перетравленні корму, краще проявляється статева активність, зміцнюється кістково-мязова система, проявляються позитивні рефлекси на звільнення кишечника.
7.Дотримання правил доїння
Максимально додоювати корову. Проводити підготовчі операції. Надівати доїльні стакани не пізніше ніж через 0,5-1 хв. після підмивання вимені. Слідкувати за вакуумом доїльного апарату. Оптимальний -360-380 мм. рт. ст., при більшому лопають капіляри вимені – виникає мастит.
Правильно встановлювати кратність доїння.
8. Інтенсивне вирощування ремонтних телиць та підготовка нетелей до отелення.
Збалансована годівля по всіх періодах вирощування, що забезпечує середньодобові прирости у віці
0-6 міс -700-750г
7-12 міс – 650-700
13-18 міс – 550-500 г
Осіменіння в 16-18 міс. Живою масою 350-400кг.
Масаж вимені на 6-7 місяцях тільності.