Тема твору

— зображення життя робітничого виселку, яке проходить на тлі старовинного собору, що уособлює собою мораль народу.

Проблематика роману. Зважаючи на тему, несподівану для 1968 року, проблематика роману налякала тодішню владу, і найперше — проблема духовного начала в житті суспільства і долі української нації. Важливою є і проблема генетичної пам'яті народу, його історії та сучасного автору стану, з якого найважливішою є проблема екології та проблема життя, праці та стану жінки у суспільстві.

Символічне значення собору. В центрі роману образ собору — уособлення духовності, національної свідомості, гідності, совісті, честі, справжньої культури. Ось чому старий учитель Хома Романович говорить закоханим Єльці та Миколі: «Собори душ своїх бережіть, друзі

Композиція[

Композиція роману не відзначається складною побудовою чи карколомними сюжетами. Більшу увагу автор приділяє розкриттю внутрішнього світу героїв, їхньої життєвої позиції. Літературознавець Г. Вервес зазначає:Свій естетичний задум Гончар реалізує як поет, хоч і пише прозою; художня типізація реально існуючого світу відбувається за законами лірико-поетичного осяяння в процесів саморозкриття думок і настроїів героя

У романі обмежена кількість осіб, зображені події не є винятковими. У творі зображено життєві будні робітничого селища над Дніпром — Зачіплянки, яка і є головним об'єктом зображення, а також Єльчине село Вовчуги, мальовниче Скарбне, береги Дніпра, заводи у великому місті.

Обмежені також часові рамки подій: вони відбуваються протягом одного літа.

У романі є вставні розповіді-новели «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище». Перша новела розповідає про визначного українського вченого-історика Дмитра Яворницького, який не допустив осквернення храму махновцями в період Української революції. Друга новела про перебування одного із персонажів твору Івана Баглая в Індії, про дружбу і взаєморозуміння українського та індійського народів.

У сюжетну тканину вплітаються авторські розповіді про Єльчине минуле, про її біди й поневіряння, про життєві шляхи інших героїв.

Роман також містить багато відступів-розповідей про духовні й моральні цінності, про історичну долю пам'яток культури, які у творі гордо репрезентує збудований у 17 столітті козаками-запорожцями храм.

У творі багато описів селища Зачіплянки, собору, Скарбного та інших сіл і місцевостей.