4. Класифікація видів праці

Одними з основних категорій, які вивчає наука „Економіка праці та соціально трудові відносини», є зміст та характер праці. Це тісно взаємопов’язані між собою поняття, які межують та частково накладаються всвоєму змісті одне на одного, характеризують один і той самий вид трудової діяльності з двох боків. Характер праці – це категорія більш ємна,яка виражає соціальну сутність праці як соціально значущого процесу і визначається, з одного боку, особливостями виробничих відносин, з другого – соціально_економічним становищем учасників суспільного виробництва. Показниками характеру праці є форма власності, соціальні відмінності, розподільчі відносини, ставлення працівників до засобів виробництва та результатів своєї праці. Виходячи з показників характеру праці можна виділити такі її види: суспільна і приватна, добровільна і примусова. При соціалістичному устрої праця мала суспільний характер, так як базувалася на суспільній власності на засоби виробництва і сприяла об’єднанню людей для досягнення загальних цілей та інтересів.І на певному етапі це давало позитивний ефект, але через низку об’єктивних і суб’єктивних факторів здійснити ці теоретичні положення на теренах нашої країни не вдалося. З кардинальним реформуванням економіки, зміною форми власності на засоби виробництва відбулися зміни, якісуттєво вплинули на характер праці. Всі трансформації були спрямовані на зміну економічних відносин, відродження господаря і на цій основі створення умов для високопродуктивної праці, задоволення власних та суспільних потреб. Головним фактором якісної зміни змісту праці є науково_технічний прогрес, розвиток матеріально_технічної бази виробництва, при цьому збільшується частка висококваліфікованої праці, затрат часу на організацію і управління процесами праці, підвищується самостійність, а отже і відповідальність працівників. Зміст праці – це узагальнена характеристика процесів праці, її функцій, поділу діяльності за галузями, види трудових операцій, ступінь самостійності, складність, новизна, творчість, фізичне та розумове напруження тощо.

За змістом розрізняють такі види праці:

– фізична – характеризується безпосередньою взаємодією працівника із засобами і предметами праці з залученням до технологічного процесувиробництва;

– розумова – характеризується відсутністю прямої взаємодії працівника із засобами і предметами праці, має творчий характер з інформаційними та логічними рисами;

– продуктивна – виконується працівниками виробничих професій, результатом праці яких зазвичай є матеріальні блага; – непродуктивна – в результаті якої створюються духовні блага, її представниками є митці, артисти, спортсмени тощо;

– проста – виконання простих операцій, які не потребують спеціальних умінь, навичок, навчання, здійснюється лише за допомогою використання фізичних зусиль працівника;

– складна – кваліфікована праця, яка потребує певних витрат на попереднє теоретичне та практичне навчання, здійснюється за допомогою використання частково фізичної, частково розумової праці;

– управлінська – переважно розумова, яка передбачає управління господарською діяльністю і трудовими колективами;

– виконавча – переважно фізична праця (проста або складна), яка передбачає виконання поставлених задач і цілей на підприємстві чи в трудовому колективі;

– ручна – виконується з використанням фізичних можливостей людини, її органів та примітивних знарядь праці;

– механізована – потребує використання техніки, інструментів, приладів, машин та механізмів;

– автоматизована – повністю механізована праця, яка передбачає спостереження та контроль за роботою автоматизованих агрегатів та машин;

– постійна та сезонна – характерна для сільськогосподарського виробництва і залежить від особливостей виробництва з метою кращого використання трудових ресурсів.

Аналізуючи поняття праці важливо також виділяти статево-вікові групи, які мають свою фізіологічну специфіку (чоловіки і жінки; підлітки, продуктивне населення та працівники передпенсійного та пенсійного віку).