4.Причини сімейних конфліктів
Значну увагу соціологів привертає така проблема, як стабільність сім’ї, яка весь час зменшується. Аналізуючи причини розлучень, соціологи називають такі:
суперечки між подружжям щодо реалізації професії, праці, дому, забезпеченості побуту, виховання дітей;
фінансові проблеми;
неспівпадання очікуваного від шлюбу із реаліями життя;
проблеми сексу і як наслідок морально немотивовані позашлюбні зв’язки, лібералізація норм сексуальної поведінки;
відносини з родичами;
релігійні, політичні мотиви;
дуже загрозливі особисті розбіжності: за характером, за здібностями, за прихильностями, звичками (куріння, вживання алкоголю).
Польський соціолог Ян Щепанський характеризував кризу в сім’ї як явище, якому притаманні такі фактори:
шлюбний трикутник/
крах надій періоду обручення;
крах надій по відношенню до дітей;
тавро ганьби на одному із членів подружжя (пияцтво, позашлюбна дитина);
економічна криза (життєві катастрофи, лихо, пожежа);
війна;
тривале розлучення;
деморалізація.
І (найбільш вразливими є сім’ї в перші роки свого життя в зв’язку із наступними причинами:
Відсутня система підготовки молоді до шлюбу, психологічна допомога молодій сім’ї.
У молодих людей ще не сформовані “моделі”, взірці сімейних відносин щодо авторитетів у сім’ї, розподілу обов’язків, взаємовідносин з бат ьками, його та її друзями, ставленні до роботи кожного із них;
Часто ледве побравшись молоді формують установку на розлучення (не вийде гак як мрію, негайно розлучусь).
Розлучення дуже шкодить дітям. У дошкільйят вони породжують страх, невпевненість у собі. Діти вважають себе винуватцями розлучень. Старші діти під впливом розлучення батьків стають дуже дратівливими, замкненими, відлюдними. Через два роки воші заспокоюються, але ще років шість знаходяться в полоні почугтя самотності.
Соціологи вважають, що існують внутрішні і зовнішні обставини, які утримують подружжя в шлюбі.
Внутрішні обставини:
Кохання, яке виступає головною причиною вибору, почуття обов’язку перед дітьми, іншим членом подружжя.
Взаємне прагнення до кар’єри, благоустрою і здійснення
планів.
Піклування про спільне житло, домашнє господарство, про дітей, розподіл обов’язків в цих сферах.
Прагнення виправдати очікування середовища (родичів, знайомих, колективу).
Можливість гармонійного розвитку як чоловіка і жінки, так і
дітей.
Іноді реалізація антисоціальних інтересів.
Прагнення бути приватним власником, мати власну справу. Зовнішні обставини:
Допомога, державна підтримка сім’ї.
Стримуючі санкції держави, які роблять неможливим розлучення.
Тиск громадської думки, можливість позбутися престижу, певного статусу через розлучення.
Тиск економічних умов.
Вимоги середовища щодо піклування про дітей.
Соціологія шлюбу виробила певні критерії успішності
подружжя:
суб’єктивне відчуття щастя в обох членів подружжя;
реалізація очікуваних планів;
розвиток особистості чоловіка і жінки, дітей;
взаєморозуміння, вміння вирішувати позитивно конфлікти між членами сім’ї.
Від стану сім’ї як соціального інституту і особливої морально- психологічної спільності в значній мірі залежить стабільність суспільства і перспективи його розвитку. Досвід розвитку сучасної цивілізації на основі пріоритету загальнолюдських цінностей показує, що найбільших соціально-економічних результатів досягли ті країни, в яких сім’ї і архаїчні сімейні відносини органічно вписувались в соціальну структуру (Японія, Південна Корея та ін.). Навпаки, деформація сімейних відносин, яка проявляється у збільшенні кількості розлучень, зростанні злочинності підлітків, втрати молоддю віри у соціальні і моральні ідеали, призводять сім’ю до кризи, до знищення багатьох соціальних цінностей. Криза сім’ї значно знижує її позитивну роль в суспільному житті, вихованні молоді, формуванні духовних засад особи.
Основні функції сім ’і та тенденції її розвитку
Функції сім’ї відображають систему взаємодії сім’ї і суспільства, з одного боку, і сім’ї і особи з іншого боку. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сім’ї. Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції сучасної сім’ї:
Репродуктивна функція. Її називають ще функцією дітонародження або відтворення населення (Прийнято виділяти три типи репродуктивності сім’ї - багатодітну, середпьодітну, малодітну. Зараз намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення).
Виховна функція - це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості (виховання
це система цілеспрямованого впливу на особистість з метою прищеплення їй певних морачьних норм і зразків поведінки, а також морально-психологічних і фізичних якостей).
Соціально-статусна - сім’я забезпечує передачу певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури »успільства.
Первинного соціального контролю відповідальність та обов’язки батьків щодо поведінки дітей. Моральна регламентація поведінки членів сім’ї. Санкції за неналежну поведінку.
Економічна або функція матеріального забезпечення.
Матеріальна підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів
сім’ї. Надання матеріальних коштів одним членам сімї.
Господарсько-побутова. Догляд за дітьми. Надання господарсько-побутових послуг одним членам сім’ї від інших.
Функція дозвілля - це організація дозвілля членів сім’ї. Задоволення потреб у спільному відпочинку (успіхи телебачення, відеотехніки і поліпшення житлових умов населення знову висунули “домашнє вогнище" на одне з перших місць у розподілі віпьного часу людей). Контроль у сфері відпочинку. <
Функція духовного спілкування - це розвиток членів сім’ї як особистостей. Духовне взаємозбагачення членів сім’ї.
Емоційна функція - це емоційна підтримка членами сім’ї, задоволення поіреб в особистому щасті і коханні. 4
Сексуальна функція - це задоволення сексуальних потреб у шлюбі. Контроль сексуальної поведінки членів суспільства.