13. Які фактори безпосередньо і опосередковано впливають на характер діяльності управляючої системи ?

а) економічні відносини;

б) соціальна структура;

в) культурне середовище, соціально - психологічна атмосфера;

г) всі відповіді вірні.

14. Що являє собою загальний закон соціального управління?

а) залежність управляючого впливу від стану системи та зовнішнього середовища;

б) залежність управляючого впливу від стану системи та внутрішнього середовища;

в) самостійність управляючого впливу від стану системи та незалежність від зовнішнього середовища;

г) правильна відповідь а і б.

15. Які існують специфічні для держави організаційні форми побудови органів управління:

а) за вертикаллю та за горизонталлю;

б) пряма та не пряма;

в) функціональна та лінійна;

г) одинична та подвійна.

16. Яким законом визначають об’єктивні можливості управляючого впливу на суспільство, історичною тенденцією якого є зростаюче багатоманіття суспільного життя?

а) загальним законом «необхідного багатоманіття»;

б) законом розмежування центрів влади і управління;

в) законом централізації і децентралізації;

г) законом системності організації публічного управління.

17. Яке із тверджень є вірним?

а) об’єктивні закони публічного управління є загальними, специфічними та інформаційними за природою закони соціального управління;

б) загальні закони соціального управління – залежність управляючого впливу від стану системи і внутрішнього середовища;

в) інформаційні технології – двобічний фактор;

г) існують універсальні кількісні параметри державного апарату.

18. Рівень розвинутості структур, функцій, нормативно-правової бази й інших елементів системи окреслює таке поняття, як:

а) розвиток;

б) системність;

в) багатоманіття;

г) стан.

19. Ієрархія – це:

а) суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим;

б) розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого;

в) розташування інституцій влади й управління за вертикаллю;

г) усі відповіді вірні.

20. Інтенсифікація управлінського впливу на управлінський об’єкт за вертикаллю, шляхом концентрації повноважень і ресурсів у руках єдиного центрального органу – це:

а) централізація;

б) децентралізація;

в) концентрація;

г) спеціалізація.

Варіант 3

1. Що таке системність?

а) необхідна і суттєва форма буття публічного управління як інституції;

б) об’єктивна властивість, притаманна кожному об'єкту матеріального світу, явищу, події;

в) об’єктивно можливий спосіб існування системи публічного управління;

г) правильні відповіді а і б.

2.Основні положення, за допомогою, яких вибудовується теорія:

а) принципи;

б) методи;

в) стратегії;

г) норми.

3. В чому полягає рух системи в цілісності?

а) охопити своїм впливом усі соціально значимі процеси державного життя;

б) усувати суперечливість елементів системи, які перешкоджають нормальному її функціонуванню;

в) утворювати органи, інститути і норми, яких не вистачає;

г) усі відповіді вірні.

4. Закон системності публічного управління знаходить свій вияв у таких закономірностях:

а) єдність основних функцій управління;

б) єдність рівнів публічного управління;

в) єдність загальної й окремих систем публічного управління;

г) усі відповіді вірні.

5.Система управління – це:

а) інформаційна система;

б) економетрична система;

в) функціональна система;

г) адміністративна система.

6.Принцип економії ентропії визначає:

а) міру невизначеності ситуації;

б) міру змінності ситуації;

в) міру визначеності ситуації;

г) міру адаптивності ситуації.

7.Якщо вимір ентропії є незначним, то впорядкованість суспільної системи є:

а) нижчою;

б) незмінною;

в) середньою;

г) вищою.

8.До принципів, що регулюють управління як соціально-політичний процес відносять принципи:

а) обмеженої раціональності, об’єктивності, найменшої дії;

б) плюралізму, легітимності, демократизму;

в) зворотного зв’язку, економії ентропії, раціонального використання часу;

г) демократичності, доцільності.

9.Забезпечення стійкої зміни системи – це принцип:

а) ентропії;

б) найменшої дії;

в) вищої доцільності;

г) своєчасності.

10.Правовий нігілізм – це:

а) дотримання законодавства;

б) всебічна обізнаність у своїх правах;

в) практика масового невиконання законів;

г) лобізм при прийнятті певних економічних рішень.

11.Який із представлених принципів виключає монополізм?

а) принцип плюралізму;

б) принцип обмеженої раціональності;

в) принцип об’єктивності;

г) принцип ентропії.

12.Принцип, за умовами якого соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях – це принцип:

а) демократії;

б) плюралізму;

в) легітимності;

г) об’єктивності.

13.Чи бувають універсальні, однакові системи управління для всіх країн?

а) так;

б) ні;

в) існують для країн з подібним соціально-економічним розвитком;

г) системи управління для всіх країн однакові.

14.Продовжити термін, політична влада – це:

а) це вироблення і запровадження у життя політичних програм усіма суб'єктами політичної системи, а також різними неформальними угрупуваннями за допомогою правових і політичних норм;

б) здатність однієї людини або групи осіб контролювати поведінку громадян і суспільства, виходячи із загальнонаціональних чи загальнодержавних завдань.

в) концепція реструктуризації;

г) вірна відповідь а) та б).

15. Розглядає владу як системо утворююче відношення в політичній системі суспільства. Влада, що в політичній системі виступає як політична влада, з’єднує всі елементи системи в єдине ціле – це:

а) концепція скорочення;

б) концепція раціонального вибору;

в) телеологічна концепція влади;

г) концепція стабілізації.

16. Діяльність щодо визначення основних цілей соціальних систем та інститутів, а також шляхів їх досягнення – це:

а) панування;

б) переконання;

в) управління;

г) керівництво.

17. Системна концепція влади – розглядає владу як:

а) її як відношення між двома партнерами, коли один із них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

б) особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються;

в) системо-утворююче відношення в політичній системі суспільства;

г) усі відповіді вірні.

18. Яка із концепцій влади пояснює владні відносини психологічними мотивами?

а) телеологічна концепція;

б) реляціоністська концепція;

в) системна концепція;

г) біхевіористська концепція.

19. Верховенство політичної влади:

а) полягає в обов’язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому;

б) здійснюється багатьма незалежними один від одного центрами – підприємствами, соціальними фондами, засобами масової інформації тощо;

в) означає її суспільний, безособовий і відкритий характер;

г) передбачає поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі.

20. Продовжити термін: психологічна концепція…:

а) пояснює владні відносини психологічними мотивами. В одних випадках постулюється воля до влади як її джерело, в інших – прагнення людини до влади;

б) розглядає її як відношення між двома партнерами, коли один із них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

в) розглядає владу як особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються;

г) розглядає владу як системо-утворююче відношення в політичній системі суспільства.

варіант 4

1. Суспільний, безособовий і відкритий характер – це:

а) обов’язковість рішень для деяких видів влади, суспільства в цілому;

б) наявність єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства;

в) публічність політичної влади;

г) правильна відповідь а) і в).

2. Панування – це:

а) інтенсифікація управляючого впливу на управлінський об’єкт за вертикаллю шляхом концентрації повноважень єдиного центрального органу;

б) поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархію і соціальну дистанцію між ними, виокремлення та відокремлення особливого апарату управління;

в) передача повноважень згори донизу;

г) зміст саморозвитку системи публічного управління.

3. Керівництво – це:

а) процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети.

б) діяльність щодо визначення основних цілей соціальних систем та інститутів, а також шляхів їх досягнення

в) необхідна і суттєва форма буття публічного управління як інституції;

г) правильна відповідь а) і б).

4. Публічне управління – це:

а) практичний, організуючий і регулюючий вплив держава на суспільну життєдіяльність людей;

б) інститут управління суспільством;

в) сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства;

г) вивчення найважливіших функцій держави.

5. Проблеми та особливості публічного управління, його закони, форми, методи здійснення, а також суб’єкти і об’єкти є:

а) змістом публічного управління;

б) ознакою публічного адміністрування;

в) предметом публічного управління;

г) принципом публічного управління.

6. Якою наукою є теорія публічного управління?

а) економічною;

б) політичною;

в) правовою;

г) вірні відповіді б) і в).

7. Сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства є:

а) предметною областю публічного адміністрування;

б) специфікою управління;

в) ознакою публічного адміністрування;

г) усі відповіді вірні.

8. Суспільний інститут – це:

а) цілепокладання, організація й регулювання взаємодії людей, пов’язаною з власною, суспільною, колективною і груповою життєдіяльністю;

б) форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин;

в) сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства;

г) найважливіша функція держави.

9. Специфічними рисами управління є:

а) ціле покладання;

б) взаємодія людей;

в) пряме і практичне регулювання;

г) усі відповіді вірні.

10. Специфіка публічного управління полягає у:

а) обпиранні на державну владу;

б) поширені на все суспільство;

в) системності;

г) усі відповіді вірні.

11. Адміністрування – це:

а) управління персоналом;

б) бюрократичний метод управління командитними засобами;

в) організаційна модель управління підприємством;

г) вірні відповіді а) і в).

12. Публічне управління має такі види:

а) управління суспільством в цілому, у сфері економіки;

б) управління у сфері соціальних відносин, адміністративно-політичній;

в) управління в галузі культури, у сфері особистого життя людини;

г) усі відповіді вірні.

13. Чим відрізняється публічне управління від державного?

а) механізмом контролю суспільства над усіма органами державної влади і місцевого самоврядування;

б) недостатньою законодавчою базою;

в) вірні відповіді а) і б);

г) данні поняття тотожні.

14. Політичний режим це:

а) взаємодія влади і суспільства;

б) сукупність політико-правових інституцій, методів і засобів існування публічної влади й управління суспільством;

в) сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства;

г) режим обмеження щодо здійснення економічної діяльності.

15. Залежно від політичного режиму керовані суб’єкти поділяють на:

а) авторитарні;

б) демократичні;

в) автократичні;

г) вірні відповіді а) і б).

16. Ієрархічна структура політичних інституції і керівних посадових осіб, яких обрав народ і має можливість їх змінювати, являє собою:

а) демократичний політичний режим;

б) авторитарний політичний режим;

в) ліберальний політичний режим;

г) командно-адміністративний режим.

17. У яких видах існує демократичний режим?

а) парламентський;

б) президентський;

в) парламентсько-президентський;

г) усі вірні відповіді.

18. За парламентського режиму основним суб’єктом влади є:

а) виборний колективний орган;

б) Президент;

в) Кабінет міністрів;

г) народ.

19. Які гілки влади існують в Україні за демократичного режиму?

а) законодавча;

б) виконавча;

в) судова;

г) усі відповіді вірні.

20. Чи впливає місцеве самоуправління на демократичний політичний режим?

а) так, і є необхідним елементом системи управління суспільством;

б) частково;

в) ні, адже демократичний режим не враховує інтереси суспільства;

г) вірна відповідь а) та б).

Варіант - 5

1. Якими принципами необхідно керуватись в публічному адмініструванні для досягнення основної мети?

а) системності та законності;

б) суспільство – джерело і головний носій влади;

в) держава – складова суспільства;

г) усі вірні відповіді.

2. Якою має бути головна мета політичної реформи в Україні?

а) отримання максимального прибутку та комерційного ефекту;

б) формування дієвого механізму, балансу і противаг між гілками влади;

в) задоволення потреб суспільства;

г) взаємодія держави і суспільства.

3. Які основні питання є актуальними в Україні у сфері публічного адміністрування?

а) корупція; взаємна повага та довіра між владними інституціями і громадянами;

б) ефективне функціонування системи балансу і противаг у взаємодії всіх гілок влади;

в) формування дієвої, справедливої, позбавленої корупції авторитетної судової гілки влади.

г) усі відповіді вірні.

4. Що є інституційними засобами виявлення економічної ефективності державної політики?

а) коаліція;

б) політичні партії;

в) вибори;

г) вірні відповіді б) і в).

5. Сукупність політико-правових і соціальних явищ та процесів, що характеризують сферу взаємодії держави і суспільства як суб’єкта та об’єкта управління і самоуправління – це:

а) предметна область теорії публічного управління;

б) зміст теорії публічного управління;

в) державне управління;

г) корпоративне управління.

6. Соціальна наука про політику, про закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, функції політичної системи та влади, про сутність, форми та методи діяльності суб'єктів політики та про проблеми міжнародних відносин це:

а) економічна теорія;

б) соціологія;

в) політологія;

г) політична економія.

7. Які вибори використовують у сучасних політичних і економічних системах для розв’язання поодиноких питань?

а) політичні;

б) прямі;

в) опосередковані;

г) масові.

8. Економічна поведінка людей – це:

а) устремління до максимізації матеріальних благ шляхом взаємного обміну на ринку;

б) участь їх у процесі голосування на періодичних виборах і приєднання до різних зацікавлених груп та політичних партій;

в) це поведінка людей під час виборів;

г) діяльність з метою покращення власного іміджу.

9. На якій із стадій розвитку сьогодні перебуває українське суспільство?

а) на стадії трансформації змін;

б) на стадії занепаду;

в) на стадії стрімкого розвитку;

г) на стадії процвітання.

10. Яку сутність несе в собі концепція раціонального вибору?

а) вибір лише одного кандидата;

б) перенесення принципів ринкової економіки на інші сфери суспільного життя;

в) перенесення принципів ринкової економіки на сферу культури;

г) вибір декількох кандидатів.

11. Політична поведінка людей – це:

а) участь їх у процесі голосування на періодичних виборах і приєднання до різних зацікавлених груп та політичних партій;

б) устремління до максимізації матеріальних благ шляхом взаємного обміну на ринку;

в) поведінка на ринку товарів і послуг;

г) відстоювання власних інтересів.

12. Що таке політична партія?

а) об'єднання кількох політичних партій на засадах угоди про утворення уряду з представників цих партій;

б) суспільне об’єднання;

в) громадська організація (об'єднання), що безпосередньо ставить перед собою завдання оволодіти політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування;

г) опозиційна сила в парламенті.

13. Що належить до нових характеристик сучасного процесу визначення політики?

а) повернення до переконання про те, що головною метою політичної діяльності є ефективність;

б) нове усвідомлення того, що довіра до політики, яка проводиться, має стратегічний характер;

в) посилення устремлінь до делегування важливих повноважень щодо напрацювання політичних рішень професіоналам, які володіють значною політичною незалежністю;

г) усі відповіді вірні.

14.Характерними ознаками політичної влади є:

а) знання та інформація, багатство, домінування владної волі, легітимність;

б) домінування владної волі, наявність особливого апарату управління, монополія, легітимність;

в) становище у суспільстві, монополія, легітимність, організація, сила, знання та інформація, наявність особливого апарату управління;

г) багатство, влада.

15. Організація це:

а) соціальне утворення, свідомо координоване, яке має чітко окреслені межі, спільну мету та цілі;

б) група людей, діяльність яких свідомо координується, проте вони не мають чітко вираженої мети діяльності;

в) група людей, кожен з яких намагається самовиразитись з метою просування по службі;

г) група людей, що діє з метою отримання прибутку.

16. Під політичною владою розуміють:

а) реальна здатність класу (групи, індивіда) здійснювати власну волю стосовно інших за допомогою правових та політичних норм;

б) відносини не менше як двох сторін, які передбачають можливість для однієї сторони (індивідуального чи колективного суб'єкта влади ) давати розпорядження іншій стороні (індивідуальному чи колективному об'єкту влади) за умови, що той, хто дістав таке розпорядження, повинен його виконати;

в) вища форма політичної влади, що спирається на спеціальний управлінсько – владний апарат і володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов’язкових для всього населення;

г) усі відповіді вірні.