31. Органи працевлаштування, їх права та обов'язки.

Спеціальним органом працевлаштування виступає державна служба зайнятості, яка складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міжрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.

До складу професійної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи та організації, підпорядковані службі зайнятості. Діяльність державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних організацій і органів місцевого самоврядування. Її діяльність фінансується за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на такі цілі.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості: аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу, інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці; консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення; веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ і організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організує при необхідності професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що здійснюють підготовку або перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання; надає послуги по працевлаштуванню і професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню; реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т.ч. і матеріальну; бере участь у підготовці перспективних і поточних державних і територіальних програм зайнятості і заходів щодо соціального захисту різних груп населення від безробіття.

32. Особливості працевлаштування робітників, що вивільняються.

Вивільнення робочої сили з підприємств має багато в чому об'єктивний характер і зв'язано з орієнтацією на інтенсивний шлях розвитку виробництва: упровадженням технічних і технологічних новацій, організаційними змінами в сфері праці, економією живої праці, а також з реорганізацією чи ліквідацією нерентабельних, збиткових виробництв і т.п. Зниження трудозатрат при випуску продукції досягається через абсолютне і відносне скорочення чисельності: при абсолютному скороченні працівники звільняються, при відносному — зменшується потреба в них.

По майбутнє вивільнення працівники персонально попереджаються не пізнішим, ніж за два місяці письмово під розписку; при вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством; одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці працедавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; за відсутності роботи по власній професії або спеціальності, а також у разі відмови працівника від перекладу на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, на свій розсуд, звертається за сприянням в державну службу зайнятості або працевлаштується самостійно; одночасно працедавець повідомляє державну службу зайнятості про майбутнє вивільнення працівника з вказівкою його

професії

спеціальності

кваліфікації і розміру оплати праці

Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же або іншій місцевості по його

професії

спеціальності

кваліфікації

а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб

При необхідності працівник може бути направлений, з його згоди, на навчання нової професії (спеціальності) з подальшим наданням йому роботи

Працівникам, вивільненим у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше ніж на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги

виплата місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається, проводиться по колишньому місцю роботи

За цими працівниками зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3-х місяців