МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
ІМІДЖ СУЧАСНОГО СПЕЦІАЛІСТА
Навчальний посібник для студентів технічних вузів
РЕКОМЕНДОВАНО
науково-методичною
радою університету.
Протокол №2 від 24.09.2010
Харків 2011
УДК 159.9
Імідж сучасного спеціаліста: Навч. посібник для студентів усіх форм навчання / Упоряд. Штанько В.І., Митцева О.С. – Харків: ХНУРЕ, 2011. – 136 c.
У навчальному посібнику «Імідж сучасного спеціаліста» розглядаються основні питання формування позитивного образу випускника вищого навчального закладу – молодого спеціаліста, магістра, розвитку його вербального, візуального іміджу та особливості корпоративного іміджу.
Поряд з оригінальними теоретичними ідеями й сучасними дослідженнями з іміджології та психології іміджу, навчальний посібник містить сучасні технології діагностики і розвитку професійного та особистісного іміджу. Він допоможе отримати відповіді на такі важливі для особистості запитання: що таке імідж? для чого він потрібен? як можна його удосконалити з урахуванням особистісних цілей та вимог професійної діяльності.
Навчальний посібник призначений для студентів усіх спеціальностей і форм навчання, а також для ділових людей з усіх галузей бізнесу та підприємництва, для консультантів з ділових комунікацій і для тих, хто має бажання змінити своє життя на краще. Його зміст відображує досвід викладання курсу «Імідж сучасного спеціаліста» у Харківському національному університеті радіоелектроніки.
Рецензенти:
Н.М Дашенкова, канд.філос. наук, доц., Харківський національний університет радіоелектроніки;
А.М Горячковська, канд.філос. наук., ст.викл., Харківський національний університет радіоелектроніки;
Г.Г Старикова, канд.філос. наук, доц., Харківський національний університет радіоелектроніки;
Б.В. Дзюндзюк, докт. техн. наук, професор каф. ОП ХНУРЕ.
© Харківський національний університет
радіоелектроніки, 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 6
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІМІДЖУ 7
1.1 Імідж: визначення поняття 7
1.2 Функції та характеристики іміджу 10
1.3 Види іміджу 11
1.4 Інструментарій створення іміджу 13
2 САМОВИЗНАЧЕННЯ У ОСОБИСТІСНОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ ІМІДЖІ 22
2.1 Структура особистісного іміджу 22
2.2 Професійно важливі якості спеціаліста 25
2.3 Психотехнологія формування іміджу спеціаліста 27
3 ВІЗУАЛЬНИЙ ІМІДЖ СПЕЦІАЛІСТА 35
3.1 Поняття «габітарний імідж» 35
3.2 Дрес-код молодого спеціаліста 38
3.3 Вплив колористики на візуальний імідж спеціаліста 41
3.4 Особливості створення позитивного візуального іміджу 43
4 СТВОРЕННЯ ВЕРБАЛЬНОГО ІМІДЖУ 49
4.1 Поняття вербального іміджу 49
4.2 Ділове спілкування і професійна діяльність 50
4.3 Ефективна самопрезентація 53
4.4 Комунікативна техніка 56
5 ПРОФЕСІЙНА КОНФЛІКТОЛОГІЯ 63
5.1 Типологія та структура професійного конфлікту 63
5.2 Стратегії і тактики виходу з конфліктних ситуацій 66
5.3 Засоби регуляції професійних конфліктів 72
6 ПРОФЕСІЙНИЙ СТРЕС 80
6.1 Поняття професійного стресу 80
6.2 Динаміка професійного стресу спеціаліста 81
6.3 Фактори стресу на роботі 83
6.4 Синдром професійного згорання 84
6.5 Стратегії індивідуальної адаптації спеціаліста 86
7 КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ 98
7.1 Поняття та особливості формування корпоративного іміджу 98
7.2 Структура іміджу організації 100
7.3 Корпоративна культура і корпоративні відносини 102
8 ПРИКЛАДНА ІМІДЖОЛОГІЯ 112
8.1 Складові прикладної іміджології 112
8.2 Політична іміджологія 113
8.3 Підприємницька іміджологія 116
8.4 Педагогічна іміджологія 119
ГЛОСАРІЙ 131
ДУМКИ, ЩО ЗАСЛУГОВУЮТЬ УВАГИ 135
ВСТУП
В сучасних умовах гострої конкуренції на ринку праці недостатньо бути кваліфікованим спеціалістом, необхідно вміти створювати свій особистісний привабливий вигляд. У навчальному посібнику «Імідж сучасного спеціаліста» з урахуванням сучасних досліджень іміджології та психології іміджу викладено основні питання формування професійного і особистісного позитивного образу випускника вищого навчального закладу – молодого спеціаліста, магістра.
Посібник допоможе студентам вищих навчальних закладів не тільки самостійно опанувати основи науки і майбутньої професії, а й здійснити крок у напрямі самопізнання, яке слугуватиме засадою для самоуправління власним життям, кар’єрою, для досягнення успіху в професійній діяльності та особистісному рості.
Посібник складається з восьми розділів, у кожному з яких розглядається окрема тема, що входить до програми відповідного курсу.
До кожного розділу посібника додаються списки рекомендованої літератури, скориставшись якою, студенти зможуть розширити межі свого пізнання.
Після кожного розділу пропонуються запитання до самоконтролю, які допоможуть студентам в організації самостійної перевірки засвоєння знань, а також різноманітні завдання для самостійної роботи, які є логічним продовженням теоретичних аспектів навчального курсу на практиці та матеріалом для самодіагностики.
До структури навчального посібника входить глосарій, користування яким зробить роботу для студентів з навчальним матеріалом більш якісною та ефективною.
Завершує навчальний посібник додаток: «Думки, які заслуговують уваги». Це своєрідний матеріал для роздумів, покликаний залучити студентів, вивчаючих іміджологію, до діамантового розсипу людської мудрості.
Навчальний посібник буде корисним для тих, хто хоче стати іміджмейкером для самого себе та своєї організації. Спочатку ми працюємо на імідж, витрачаючи на нього час та сили, а потім він працює на нас, створюючи умови для побудови взаємовідносин з людьми та досягнення успіху.
1 Теоретичні основи іміджу
Цікавить мене людина. А це значить все. Творчість – це загадка, яка загадана художником самому собі.
Станіслав Єжи Лец
1.1 Імідж: визначення поняття
Сучасному суспільству потрібен професіонал, здатний до постійного самовдосконалення, орієнтований на творчість і гнучкість мислення; особистість, що володіє високою загальнолюдською культурою, вміє спрогнозувати кінцевий результат своєї діяльності, втілити в життя свої ідеї, активна, емоційно врівноважена і вольова особа. В умовах гострої конкуренції на ринку праці недостатньо бути кваліфікованим спеціалістом, необхідно вміти створювати свій особистісний привабливий вигляд. Професійний імідж як презентація та затвердження унікальності суб'єкта, що забезпечує професійну ідентифікацію і саморозвиток особи, визначає становлення культури професіонала, стає однією з актуальних проблем.
Для сучасного спеціаліста слово імідж тісно пов’язане з кар’єрою, успіхом, популярністю. Для нього все важливо – те, до чого він прагне, який має вигляд, практичні вміння, володіння ораторським мистецтвом та техніками його впливу на людей, освіта, ступінь компетентності та інноваційності. Імідж людини досить часто визначає її місце в структурі суспільних, професійних та міжособистісних відносин.
Крилату фразу давньогрецького філософа Ксенофонта «Ніхто не може нічому навчитись у людини, яка не подобається» можна вважати «першою ластівкою» у напрямі вивчення іміджу.
Імідж – поняття достатньо тонке. Навіть якщо імідж не створювати цілеспрямовано – він все одно існуватиме, оскільки повна відсутність іміджу неможлива. Якщо його не створювати цілеспрямовано – він формуватиметься, незважаючи на байдуже ставлення до нього, і навіть більше – в такому випадку імідж відображатиме реальний стан справ.
Якщо дослівно перекласти з англійської слово image, то воно означає «образ», «подоба», «зображення», «відображення». У тлумачному словнику Вебстера імідж визначається як штучне створення та подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо людини.
Категорія «імідж» використовується у психології, соціології, політології, філософії та інших гуманітарних науках, тому внесок у визначення даного поняття зробили багато вчених, які є спеціалістами в різних напрямках наукових знань. Це стало підґрунтям того, що на сучасному етапі розвитку науки існує значна кількість визначень іміджу, які обумовлюють певну його нечіткість та широке тлумачення.
Автор підручника з іміджології В. Шепель під іміджем розуміє певний образ людини, її «Я», представлене світу.
Маркетолог Ф. Котлер визначає імідж як певне сприйняття компанії або її товару суспільством. Політолог та соціолог Г.Г. Почепцов вважає, що імідж – це знаковий замінник, що відображує основні риси портрету людини.
На думку Е.В. Змановської, психолога та іміджмейкера, імідж – це емоційно забарвлений публічний образ кого-небудь/чого-небудь, який приймає форму стійкого стереотипу.
Відображуючи знакову природу іміджу, В.Н. Маркін відзначає, що імідж – це не маска, не прикрашання свого професійного вигляду, хоча у реальному житті існує і це. Але даний аспект у технології іміджу, на його погляд, не головне. Стрижень тут – можливість передати інформацію про себе, про свої дійсні устої, ідеали, плани, дії.
Імідж – це явище символічної природи, що містить та передає певну інформацію про людину з метою впливу на оточуючих, зокрема, інформацію про те, яка поведінка відносно носія іміджу прийнятна і якої поведінки можна чекати від нього самого, хто він є в сенсі соціальної ролі. Таким чином, імідж людини орієнтований на сприйняття іншими людьми в її безпосередньому оточенні та адресований нею як повідомлення про свій статус, професійну роль, унікальні риси.
На погляд П. Берд, «імідж» – це наша візитна картка, загальна картка нашої особистості в очах оточуючих, яка складається з багатьох компонентів: що ми говоримо, як ми дивимось, одягаємось і діємо.
Імідж має велике значення для ділових і особистісних відносин, дає можливість бути прийнятим і зрозумілим для інших, він відображує здібності та моральні якості індивіда. «Імідж» – це символ, який, вважає І. Кристунова, інформує про соціальний статус індивіда, його професійну приналежність, характер, темперамент, фінансові можливості, смак і навіть сімейний стан.
У психології імідж розглядається як цілеспрямований образ, що формує будь-яку людину, явище, предмет, і який повинен справити емоційно-психологічну дію на будь-кого з метою популяризації, реклами. Імідж – це по суті певний вид реклами особистості, втілення її образу як професіонала.
Отже, імідж – універсальна наукова категорія, яка застосовується до будь-якого об’єкта, що є предметом соціального пізнання: до реальної людини або вигаданого персонажу (персональний імідж), соціальної позиції (імідж політичного діяча), професії (наприклад, імідж юриста, інженера тощо), малої чи великої групи людей (гендерні іміджі, етнічні іміджі), освіти (наприклад, імідж випускника ХНУРЕ), торгової марки (наприклад, «Nokia»), структури – корпоративний імідж (організації, регіону, країни), предметів (імідж годинника, окулярів).
Створення іміджу – це процес формування образу, уявлення про себе в очах оточуючих, громадської думки. Формуванням іміджу, як правило, займаються спеціалісти – від стилістів і гримерів, до PR-менеджерів, прес-секретарів тощо. Імідж програмує певне ставлення до його носія з боку оточуючих, який змінити буде досить важко. Створення іміджу передбачає створення образів, заміну понять, створення стереотипів тощо. Крім того, імідж впливає на формування внутрішнього образу «Я», тобто, на самооцінку і самоповагу індивіда.
Поняття іміджу багатогранне, його вивченням займається наука іміджологія. Однозначного визначення цієї науки не має. Так, О.Б. Перелигіна визначає іміджологію як комплексну практичну дисципліну, що використовує результати ряду наук, таких як, психологія, соціологія, політологія, культурологія та інші, з метою створення методологічного та методичного оснащення для професійної діяльності щодо створення та перетворення іміджу. На думку О.М. Холода, іміджологія – це наука про функціонування, систематизацію і впровадження у свідомість споживача знакових замінників інформації про носіїв певних атрибутів. Відомий іміджмейкер В.М. Шепель розглядає іміджологію як науку про технологію створення особистісної привабливості. Усі ці визначення мають право на існування та не виключають, а гармонійно доповнюють одне одного.
Сучасні проблеми і питання з іміджу продовжують хвилювати та надихати багатьох вчених на розробку своїх авторських програм, статей, монографій. Цим займаються психологи, соціологи, політологи, PR-спеціалісти, педагоги, такі як В.М. Шепель, О.Ю. Панасюк, Г.Г. Почепцов, О.М. Холод, О.Б. Перелигіна, Елері Семпсон, Полі Берд, Дж. Моллой, Бобби Джи та ін.