20. Методи

Відзначають три головних методи пізнання дійсності, збирання матеріалу в журналістиці.

1.Метод інтерв”ю

2.Метод спостереження

3.Метод вивчення документів

21. Журн твір. Композиція, жанр

Композиція (від латинського -compositio - складати, створювати, поєднувати, компонувати) - це

зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин, компонентів, їх гармонія

співвідношення. Але розуміння того, що таке композиція твору, ще не означає вміння практично втілювати

задум у відповідну форму, об”єднувати епізоди, факти, події у єдине ціле. Очевидно, ніколи так не

відчувається єдності змісту і форми, думки і побудови твору, задуму автора і жанру виступу, як при

компонуванні журналістського виступу. Справді, аналізуючи твір, незалежно від його жанру - цієї

органічної єдності не відчуваєш. Нерідко створюється враження незалежності, автономності форми

стосовно змісту. А ось при написанні власного твору, коли на журналіста навалюється надмір зібраної

інформації,таке відчуття відсутнє. Не випадково на запитання про те , що найважче у процесі написання

журналістом твору часто чуєш - “організація життєвого матеріалу”.

Композиція - це, по-перше, розташування та зв”язок частин у творі.Композиція - це співвідношення частин.

У замітці - це факт. З нього, як правило, замітка починається, Факт є композиційним центром замітки.

Довкола нього групуються подробиці, деталі.

В основі звіту - важлива розмова. Своєрідним стержнем є перебіг розмови - це збори, чи сесія,

конференця, чи нарада. Тут багато важить вміння відібрати головне, найсуттєвіше, зробити його

композиційним центром розповіді.

Композиційною основою репортажу є подія. Хід події, її перебіг становить своєрідний хребет твору.

Це надає розповіді відповідної динаміки. У газетному репортажі про подію розповідається, у телевізійному

репортажі - вона наочно відтворюється.

В основі кореспонденції лежить конкретне явище, система однорідних фактів. 69

У статті - наявний розвиток думки на основі різноманітних, як правило, фактів і явищ.

Значно складнішою є композиція художньо-публіцистичних жанрів - зарисовки, нарису, фейлетону,

памфлету. У них, по-перше, життєві явища і факти аналізуються, по-друге, проблеми розкриваються через

людей, шляхом образного відтворення дійсності. А це неможливо без розгляду життєвих суперечностей, без

відображення конфліктів.

22. Конфлікт і сюжет

Конфлікт у журналістському творі - це відображення реальних суперечностей життя. На відміну від художнього твору, де узагальнено відтворюються життєві суперечності, у журналістському - суперечності реальної дійсності відтворюються з документальною точністю. Завдання журналістики полягає в тому,щоб підмітити реальні суперечності на конкретних життєвих прикладах, сформулювати практичну проблему, що вимагає розв”язання, вивчення, дослідження, обговорення. Суперечність, конфлікт породжують проблему. Звернення до суперечності як до джерела будь-якого розвитку дає можливість

журналістові проникнути у суть подій і явищ, бачити за зовнішньою оболонкою подій і процесів їх суперечливу сутність - значить писати проблемно. Саме це доказ професійної майстерності журналіста. Досвід показує, що найбільшу увагу привертають саме “конфліктні” матеріали. Від них найбільша практична користь і найширший літературний резонанс. Як же конкретно взаємодіють життєва суперечність, конфлікт і проблема публіцистичного твору. Аналіз найрізноманітніших журналістських творів за всієї їх неповторності, виявляє одну спільну закономірність: та чи інша життєва суперечність

відображається у конфлікті. Конфлікт у свою чергу викликає запитання. Пошуки відповідей на них спонукають журналіста до роздумів, аргументації, змушують його переконувати читача у правильності своєї позиції. Конфлікт журналістського твору - це нерідко суперечність між тим чи іншим життєвим явищем і позицією журналіста. Такого роду конфлікт лежить в основі статті, памфлета, огляду, кореспонденції, навіть рецензії. Автор може схвалювати, підтримувати відтворювані ним

явища, а може їх заперечувати і засуджувати. Це характерно майже для всіх критичних матеріалів. Розповідь тримається на цій суперечності. Вона ж є засобом зацікавлення читача, загострення його уваги, хоча у традиційний літературний сюжет не виливається.