6. Співвідношення філософських і загальнонаукових методів.

Метод – сукупність правил дії (наприклад, набір і послідовність певних операцій), спосіб, знаряддя, які сприяють розв’язанню теоретичних та практичних проблем. Метод ґрунтується на знанні, він і є знанням, трансформованим у певні правила дії. Оскільки філософія є найбільш загальним знанням, то своїми методами вона намагається з’ясувати спосіб, яким набувається це знання, розкрити механізм його формування. Вплив філософських принципів на процес наукового дослідження завжди здійснюється не прямо й безпосередньо, а через методи, форми та концепції інших методологічних варіантів. Філософські методи не завжди наявно сповіщають про себе в процесі дослідження, вони можуть застосовуватись як свідомо, так і стихійно. До філософських методів відносять – діалектичний (каже, що будь-яке явище перебуває у процесі зміни, розвитку, в основі якого – взаємодія протилежностей), метафізичний, феноменологічний (головне завдання – формування понять, якими оперує філософія), трансцендентальний (визначення сущого дається через розкриття суб’єктивних умов його формоутворення), герменевтичний (передбачає проникнення в смисл деяких феноменів на основі з’ясування їх місця та функції в культурі). Загальнонаукові методи – це спосіб пошуку об’єктивної реальності залежно від галузі науки. До загальнонаукових частіше всього вілносяться такі поняття, як інформація, модель, структура, функція, система, елемент, оптимальність. На основі цих понять і концепцій формулюються відповідні методи пізнання, які забезпечують зв’язок і оптимальну взаємодію філософської методології із спеціально-науковим злиттям і його методами. До числа загальнонаукових методів відносяться – аксіоматичний (спосіб побудови наукової теорії, коли за її основу беруться аксіоми, з яких усі ін. твердження цієї теорії виводяться логічним шляхом), гіпотетико-дедуктивний (передбачає створення системи дедуктивно пов’язаних між собою гіпотез, з яких виводять твердження про емпіричні факти), формалізація (відображення змістовного знання у формалізованій мові, яка створюється для точного вираження думок з метою запобігання можливості неоднозначного розуміння).

7. Діалектика та метафізика як філософські методи.

Метод – сукупність правил дії (наприклад, набір і послідовність певних операцій), спосіб, знаряддя, які сприяють розв’язанню теоретичних чи практичних проблем. Оскільки філософія є найбільш загальним знанням, то своїми методами вона намагається з’ясувати спосіб, яким набувається це знання, розкрити механізм його формування. Діалектика – один з методів філософії, згідно з яким будь-яке явище перебуває у процесі зміни, розвитку, в основі якого – взаємодія (боротьба) протилежностей. Він найпоширеніший серед філософських методів. З часів Гегеля за ним міцно закріпилося значення методу, який визнає єдність протилежностей, розглядає понятя і предмети в розвитку. Спосіб мислення, який будувався на незмінності понять і виключенні суперечностей, Гегель називав метафізикою. Метафізика – це недіалектичний, а точніше, за Гегелем, не філософський спосіб мислення. З позиції метафізики і в природі, і в суспільстві, і в духовній сфері об’єкти, процеси, явища існують відокремлено, без взаємного органічного зв’язку, вони не розвиваються. Хоча в них і відбуваються певні зміни, вони не приводять до виникнення якісно нового. Використовуючи принцип єдності протилежностей, діалектика стверджуватиме, що «необхідність – це не випадковість», «живе – не мертве», «добро є не запереченням зла». Взявши до уваги твердження, що кожне з цих понять містить у собі свою протилежність, що в необхідному є випадкове, в живому – мертве, у добрі – зло, розкривши особливості перетворень одного на інше, можна побачити діалектичний метод. Діалектика плідна при аналізі понять, які відтворюють категорії. Вони функціонують як протилежні пари, в яких зміст однієї розкривається через іншу – «необхідність – випадковість», «простір – час», «частина – ціле». Діалектичний метод плідний на завершальному етапі пізнання, коли зміст понять уже більш-менш сформований і потрібно показати їх взаємозалежність, рух.