- •Конституційне право України
- •До основних методів належать
- •Співвідношення системи кп та системи Конституції дає підстави для висновків:
- •Місце кп в системі права
- •Ознаки та види норм кп
- •Прогалини та аналогія в кп
- •Джерела кп
- •Класифікація джерел кп:
- •Конституційно – правові відносини, їх зміст.
- •Критерії класифікації к-п відносин:
- •Найбільш поширеними видами суб’єктів к-п відносин є:
- •Найпоширенішими об’єктами к – п відносин є:
- •Юридичні факти:
- •К-п відповідальність, особливості, види.
- •Загальні ознаки:
- •Специфічні ознаки:
- •Види конституційно-правової відповідальності:
- •Суб’єкти к-п відповідальності:
- •Санкції Конституційно-правової відповідальності
- •Проблема регулювання к-п відповідальності:
- •Колізії в Конституційному праві
- •Основи вчення про Конституцію
- •Теорії походження конституцій:
- •Класифікація Конституцій:
- •Прийняття конституцій
- •Розробка конституцій
- •Прийняття конституцій
- •Внесення змін до конституцій
- •Зміст та структура ку
- •Моделі конституцій:
- •Моделі конституційного контролю:
- •Поняття статусу особи, основні моделі.
- •Структура к-п статус особи:
- •Способи закріплення конституційних прав та свобод.
- •Співвідношення поняття право та свобода
- •На сьогодні виділяють 3 покоління прав людини:
- •Гарантії забезпечення прав та свобод особи
- •Хвилі конституцій:
- •Інститут громадянства в конституційному праві
- •Європейське громадянство
- •Способи набуття громадянства:
- •Способи припинення громадянства:
- •Принципи конституційного права:
- •Референдум
- •Теоретичні основи виборів в Україні
- •Функції:
- •Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •Принципи:
- •Поняття та види виборчих систем
- •Європейський суд з прав людини як інституційна гарантія
- •Конституційно – правове регулювання інституту громадянства в Україні
- •Не можуть бути обмежені права:
- •Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України
- •Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них
- •Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства
- •Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку в Україні
- •Порядок надання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту
- •Тимчасовий захист
- •Зу « Про правовий статус закордонних українців»
- •Права, свободи, обов’язки людини громадянина
- •Соціально-економічні і культурні права і свободи людини і громадянина
- •Гарантії
- •Зовнішні механізми захисту прав та свобод
- •Порядок організації та проведення референдумів в Україні
- •Конституційно-правові основи організації та здійснення державної влади в Україні
- •Складовою політичної влади є влада публічна, яка включає:
- •Специфічні ознаки:
- •Конституційні засади організації та здійснення державної влади в Україні
- •Органи державної вади
- •Законодавча влада в Україні
- •Структура парламенту:
- •Функції парламенту:
- •Поняття та види сесій вру, особливості підготовки і проведення і сесії вру нового скликання
- •Порядок формування та розпуск депутатських фракцій та груп
- •Статус більшості та опозиції вру
Хвилі конституцій:
Перша хвиля конституцій(старі конституції) – Конституцій США 1887, Конституція Норвегії, Конституцій Франції 1891 Ознаки:
Зміни в організації політичної влади. Встановлюється конституційна монархія або республіка, а до цього було абсолютна монархія
З’являється поняття парламентаризму
Закріплюється принцип поділу влади, в його американському або європейському характері.
Закріплюється принцип народного суверенітету, вся влада від народу
Закріплюється 1 покоління прав людини
Друга хвиля(нові конституції) – 1917-1939 рік. Конституція Мексики 1917, Веймарська Конституція 1919, Конституція Австрії 1921. Ознаки:
Розширення меж конституційного регулювання(соціальна та економічна сфера)
Закріплення правового статусу окремих політичних(партій та ін.)
Поява нових конституційних органів.
Закріплюється 2 покоління прав людини
Закріплення правового статусу національних меншин
Третя хвиля( після ІІ Світової конституції до наших днів, Конституція Німеччини1948, Франції1958, Іспанії 1978, Португалії. Ознаки:
3 покоління прав людини
Соціалізація конституцій(надання більших соціальних гарантій)
Демократизація виборчого права(зменшенні віку, з якого можна брати участь; надання виборчого всім однаково)
Закріплює принципи зовнішнього економічних відносин
Розширення категоріального конституційного апарату
Інститут громадянства в конституційному праві
Громадянство – постійний політико-правовий зв'язок особи з державою, що проявляється у взаємних правах та обов’язках. Постійний - означає нерозривність зв’язку з державою, політико правовий – особа, яка є громадянином наділяється політичними правами(насамперед, на участь в управлінні держави, бути обраним та вибирати)
Термін «громадянство» походить з античності, цим терміном позначалися особи, які були повноправними громадянами Риму. Відносини між цими громадянами регулювалися окремо в спеціальному порядку, відмінному від регулювання відносин між негромадянами Риму.
Поруч з терміном «громадянство» використовують «підданство», який з’являється в феодальний період та означав особисту приналежність до певного феодала та держави. В межах цього терміну увага акцентувалася на обов’язках перед феодалом чи державою. На сьогодні термін «підданство» та «громадянство» ототожнюються. Термін «підданство» використовуються в державах з монархічною формою правління, а «громадянство» – з республіканською формою.
В окремих державах термін «національність» використовуються як синонім поняттю «громадянства»(Франції)
В окремих країнах поняття «громадянство» та «національність» розмежовуються, при цьому «національність» – теж саме, що і «громадянство»(стійкий зв'язок), однак особи, які володіють національністю мають менше прав, ніж громадяни(країни Британської співдружності)
В ряді іспаномовних країн так само розрізняють поняття «громадянство» та «національність», але термін «національність» застосовується щодо повнолітніх осіб, а термін «громадянство» - щодо неповнолітніх. Таким чином особа змінює свій статус