- •Конституційне право України
- •До основних методів належать
- •Співвідношення системи кп та системи Конституції дає підстави для висновків:
- •Місце кп в системі права
- •Ознаки та види норм кп
- •Прогалини та аналогія в кп
- •Джерела кп
- •Класифікація джерел кп:
- •Конституційно – правові відносини, їх зміст.
- •Критерії класифікації к-п відносин:
- •Найбільш поширеними видами суб’єктів к-п відносин є:
- •Найпоширенішими об’єктами к – п відносин є:
- •Юридичні факти:
- •К-п відповідальність, особливості, види.
- •Загальні ознаки:
- •Специфічні ознаки:
- •Види конституційно-правової відповідальності:
- •Суб’єкти к-п відповідальності:
- •Санкції Конституційно-правової відповідальності
- •Проблема регулювання к-п відповідальності:
- •Колізії в Конституційному праві
- •Основи вчення про Конституцію
- •Теорії походження конституцій:
- •Класифікація Конституцій:
- •Прийняття конституцій
- •Розробка конституцій
- •Прийняття конституцій
- •Внесення змін до конституцій
- •Зміст та структура ку
- •Моделі конституцій:
- •Моделі конституційного контролю:
- •Поняття статусу особи, основні моделі.
- •Структура к-п статус особи:
- •Способи закріплення конституційних прав та свобод.
- •Співвідношення поняття право та свобода
- •На сьогодні виділяють 3 покоління прав людини:
- •Гарантії забезпечення прав та свобод особи
- •Хвилі конституцій:
- •Інститут громадянства в конституційному праві
- •Європейське громадянство
- •Способи набуття громадянства:
- •Способи припинення громадянства:
- •Принципи конституційного права:
- •Референдум
- •Теоретичні основи виборів в Україні
- •Функції:
- •Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •Принципи:
- •Поняття та види виборчих систем
- •Європейський суд з прав людини як інституційна гарантія
- •Конституційно – правове регулювання інституту громадянства в Україні
- •Не можуть бути обмежені права:
- •Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України
- •Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них
- •Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства
- •Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку в Україні
- •Порядок надання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту
- •Тимчасовий захист
- •Зу « Про правовий статус закордонних українців»
- •Права, свободи, обов’язки людини громадянина
- •Соціально-економічні і культурні права і свободи людини і громадянина
- •Гарантії
- •Зовнішні механізми захисту прав та свобод
- •Порядок організації та проведення референдумів в Україні
- •Конституційно-правові основи організації та здійснення державної влади в Україні
- •Складовою політичної влади є влада публічна, яка включає:
- •Специфічні ознаки:
- •Конституційні засади організації та здійснення державної влади в Україні
- •Органи державної вади
- •Законодавча влада в Україні
- •Структура парламенту:
- •Функції парламенту:
- •Поняття та види сесій вру, особливості підготовки і проведення і сесії вру нового скликання
- •Порядок формування та розпуск депутатських фракцій та груп
- •Статус більшості та опозиції вру
Європейський суд з прав людини як інституційна гарантія
Механізму захисту прав особи вважається діяльність європейського суду з прав людини. Цей механізм вперше був введений в Європейській Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. В наступному він був вдосконалений протоколом №11, який був прийнятий….
Зокрема була спрощена процедура розгляду справи,зменшені строки протягом яких справа розглядається в ЄСПЛ, крім того було ліквідовано комісія з прав людини,
На сьогоднішній день кожна держава представлена одним суддею, при цьому суд складається лише з представників держав, які ратифікували Конвенцію. Члени суду обираються парламентською асамблею Ради Європи, строком на 6 років, при цьому кожна держава висуває 3 кандидатів, з яких обирається лише 1. У відповідності з планом дій, прийнятим на ІІ саміті Ради Європи у Страсбурзі 1977 році кожна держава-учасниця Конвенції для координації діяльності з ЄСПЛ призначає також свого уповноваженого при європейському суді. Він виконує 2 функції: з однієї сторони він повинен захищати державу від неправомірних вимог заявника, а з іншого боку повинен приймати запити по усуненню допущених порушень.
Засідання ЄСПЛ відбуваються як правило у складі 7 суддів, але комітет у складі 3 суддів може прийняти рішення, що заява не підлягає розгляду, однак, якщо такий комітет не зміг прийняти одноголосне рішення, то тоді питання передається на розгляд палати з 7 суддів. В свою чергу, ця палата може прийняти рішення про передачу справи на розгляд Великої палати у складі 17 суддів. Ця палата розглядає справи пов’язані з тлумаченням Конвенції та протоколів до неї, а також справи, при розгляді яких існує ймовірність, що рішення, яке буде прийняте по цій справі буде суперечити існуючій практиці ЄСПЛ.
Європейський суд розглядає індивідуальні фіз. особи, груп осіб, неурядової ог-ції, які вважають, що порушені права, передбачені Європейською Конвенцією. Скарга до ЄСПЛ може бути направлена лише самою особою, права якої порушено. Навіть тоді, коли скарга дається від групи осіб повинно бути зазначено, в чому порушені права конкретної особи. Відповідно до ст.34 Конвенції. Порушення Конвенції повинно бути пов’язано з нанесенням шкоди особі-заявника. ЄСПЛ розглядає лише скарги громадян стосовно держав, які ратифікували Європейську конвенцію. При цьому встановлюється шестимісячний строк для звернення до ЄСПЛ з часу, коли в межах національної судової системи було прийнято остаточне рішення щодо відповідної сторони. Система захисту, передбачена Конвенцією є субсидіарною(додатковою) по відношенню до національної правової системи. ЄСПЛ має сприяти національним судам щодо тлумачення та застосування конвенційних норм, а також щодо забезпечення прав та свобод на національному рівні. В той же час ЄСПЛ не може розглядати як вищу судову інстанцію в межах правової системи певної держави.
ЄСПЛ не може скасовувати акти органів державної влади або рішення національного суду. Він не дає вказівок законодавцю, не здійснює абстрактний контроль. Суд розглядає лише конкретні індивідуальні справи та встановлює факт чи дійсно було порушено норми Конвенції.
ЄСПЛ передбачає можливість звернення до неї будь-якої особи незалежно від наявності в неї дієздатності. Таким чином існує певна суперечність, адже дієздатна особа може звернутися до суду лише після вичерпання всіх національних засобів захисту прав, а недієздатна, враховуючи, що вона не може звертатися до національних суддів, має змогу одразу звернутися до європейського суду існує виняток, коли особа може звернутися до ЄСПЛ, не зважаючи на те, що нею чи були в неї вичерпані всі засоби захисту її прав на національному рівні. Тут йде мова про випадки, коли оскарження за нац.. процедурами є неефективним з точки зору загально визначених норм міжнародного права.
У випадку прийняття скарги до розгляду суд попередньо надає згоду мирно врегулювати справу. Якщо ні, то спір передається на розгляд палат.
На І стадії сторони надають секретарю ЄСПЛ письмові документи. Після цього суд переходить до стадії публічних слухань. Рішення приймається більшістю суддів. Якщо ЄСПЛ встановить факт порушення Конвенції він може визначити справедливу компенсації потерпілій стороні(у вигляді компенсації матеріальні та моральній шкоді, а також витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи.
В силу п.1 ст.46 Конвенції ЄСПЛ покладає на державу-відповідача певні забовязанні, які полягають у наступному:
Прийняти заходи індивідуального характери (держава повинна відновити ситуацію, яка існувала до порушення права.
В якості дієвого захисту в цьому контексті розглядається відновлення судового процесу національним судом свого рішення у зв’язку з прийнятим рішенням ЄСПЛ.
Не допустити в майбутньому нових порушень Конвенції, які були виявлені ЄСПЛ. Наприклад в Італії існувала надмірно великі строки розгляду справ. ЄСПЛ визнав що відповідні норми процесуального законодавства порушують статтю 6 Конвенції(право на справедливий суд. розгляд) Після цього процесуальне законодавство було змінено.
В окремих країнах за рішенням ЄСПЛ є перевага у порівняння з внутрішнім законодавством, тому національні суду мають право прямо застосовувати рішення ЄСПЛ у випадку, коли національне законодавство суперечить рішенням ЄСПЛ.