- •Міністерство освіти і науки україни
- •Еммануель Віолле-ле-Дюк основні жанри публічного красномовства
- •Жанри (роди й види) ораторського мистецтва
- •1. Академічне красномовство
- •2. Суспільно-політичне красномовство
- •3. Дипломатичне красномовство
- •4. Судове (юридичне) красномовство
- •5. Конфесійне красномовство. Гомілетика
- •6. Рекламне красномовство
- •7. Суспільно-побутове красномовство
- •7.1. Похвальна промова
- •7.2. Промова з певної нагоди
- •7.3. Вітальна промова
- •7.4. Прощальна промова
- •7.5. Похоронна промова
- •7.6. Епітафії
- •Етика ділової діалогічної комунікації
- •1. Еристика як мистецтво переконання
- •2. Культура діалогічного спілкування
- •3. Правила публічної суперечки
- •4. Полемічні прийоми публічної суперечки
- •4.1. Технічні прийоми слухання
- •5. Ділові наради як вид діалогічного спілкування
- •6. Етика ділового спілкування
- •6.1. Міжнародний кодекс ділового спілкування
- •6.2. Форми ділових прийомів
- •6.3. Правила запрошення на прийом
- •Публічний виступ і зовнішня культура оратора
- •1. Форми підготовки публічної промови
- •1.1. Вибір форм висловлювання
- •1.2. Композиція публічного виступу
- •1.3. Вибір теми
- •2. Структура ораторського твору
- •Основна частина
- •Висновки
- •3. Підготовка виступу
- •4. Прийоми запам’ятовування тексту промови
- •4.1. Алгоритм нетривалого запам'ятовування
- •5. Виголошення промови
- •5.1. Прийоми підтримки уваги слухачів
- •5.2. Передумови успіху оратора
- •6. Логічні та психологічні засади промови
- •6.1 Логічні докази автором своєї правоти
- •Логічна побудова виступу
- •Логічні помилки
- •6.2. Психолінгвістичні докази оратором своєї правоти Психологічна налаштованість аудиторії
- •Бажання та сподівання людей
- •6.3. Логічна та психологічна мотивації
- •Чого прагнуть люди?
- •Чого треба навчитися?
- •7. Аргументоване уміння переконувати
- •7.1. Як стати хорошим співрозмовником?
- •8. Риторичний ідеал
- •9. Імідж оратора
- •Елегантне поєднання кольорів одягу
- •10. Засади успіху ритора
- •10.1. П’ятнадцять кроків до впевненості
- •Франсуа Ларошфуко невербальні засоби спілкування
- •1. Основні напрямки дослідження паралінгвістики
- •2. Становлення та розвиток фізіогноміки
- •3. Мімічні рухи обличчя
- •4. Класифікація жестів
- •4.1. Спостереження за аудиторією
- •4.2. Рекомендації для промовців
- •5. Трактування емоційних жестів
- •5.1. Прикриття рота рукою
- •5.2. «V»-подібний знак пальцями
- •5.3. Закладання рук за спину
- •5.4. Потирання долонь
- •5.5. Акцентування великих пальців
- •5.6. Піднятий догори великий палець
- •5.7. Сигнали долоні
- •5.8. Жест «о'кей»
- •5.9. Шпилеподібне положення рук
- •Переклад емоцій на “мову тіла”
- •Як трактувати погляд і супровідні рухи
- •Як трактувати невербальну поведінку
- •6. Погляд і очі в контакті з аудиторією
- •6.1. Міжетнічна комунікація через погляд
- •6.2. Погляд і соціальний статус
- •6.3. Погляд і сучасний етикет
- •7. Секрети усмішки оратора
- •8. Символічна роль відстані
- •9. Універсальні величини спілкування
- •9.1. Форми привітання в різних країнах світу
- •9.2. Інтерпретація способів рукостискання
- •9.3. Ольфакторні засоби спілкування
- •9.4. Хронемічні засоби спілкування
- •10. Техніка виступу
- •10.1. Механізми та параметри дихання
- •Умови правильного дихання
- •10.2. Голос і його властивості
- •10.3. Дикція й орфоепія. Функції наголосу
- •Список використаної літератури
- •Любов василівна савченко
- •Основи ділової комунікації і мистецтво переконання
8. Символічна роль відстані
Відстань на якій ведеться бесіда чи переговори є надсимволічною. Американський антрополог Едуард Холл вважається піонером у вивченні просторових потреб людини. У 60-х рр. вів увів термін проксиміка (близькість). Його дослідження привели до нового розуміння взаємовідносин.
Мешканці кожної території об’єднані невидимим почуттям приверженості своєї території. Під територією розуміється простір, який людина вважає своїм, ніби цей простір є продовженням її фізичного тіла. Кожна людина має свою власну територію, яка включає країну, область, район, місто, будинок, спальню, крісло… і навіть повітряний простір навколо свого тіла.
Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками:
Інтимна зона (від 15 до 46 см).
Це найголовніша зона, оскільки саме цю зону людина охороняє так, ніби це її власність. Дозволяється проникнути в цю зону тим особам, які перебувають у тісному емоційному контакті. Це діти, батьки, подружжя, коханці, близькі друзі, родичі. У цій зоні є підзона радіусом 15 см, у яку можна проникнути шляхом фізичного контакту.
Особиста зона (від 46 см до 1.2 м).
Це відстань, яка нас зазвичай відділяє на зустрічах, коктейлях, вечорах, офіційних прийомах.
Соціальна зона (від 1.2 до 3.6 м).
На такій відстані ми тримаємося від сторонніх людей, наприклад, службовця на роботі та людей, яких мало знаємо, ремонтника у вашому будинку тощо.
Офіційна (суспільна) зона (більше 3.6 м).
Коли ми адресуємося до великої групи людей, то зручніше перебувати на такій відстані від аудиторії.
Саме відстань між особами може стати регулятором їхніх відносин.
Треба пам’ятати, що в різних націях поняття норми різні. Розміри залежать від щільності населення людей у місці проживання. Особиста просторова зона соціально й національно зумовлена. Представники однієї нації – японці звикли до перенаселення, іншим до вподоби широкі відкриті простори. У слов’ян відстань під час ділової бесіди менша, ніж, наприклад, в американців, австралійців, бо соціальна дистанція збігається з особистою. У багатьох європейців інтимна зона складає тільки 23-25 см. Наприклад, датчанин буде почувати себе прекрасно в інтимній зоні американця, а другий це неправильно зрозуміє. У діловій розмові два американці стоять на відстані 90 см, а японець та американець будуть у незручній ситуації. Японець, чия інтимна зона 25 см, буде намагатися звузити простір, а американець збільшити. Зрозуміло, чому в ділових переговорах азіати та американці дивляться один на одного з підозрою (одні вбачають фамільярність, інші холод та офіційність). Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його образити або вразити.
По-іншому вирішується питання скупченості людей у громадських місцях. Існує низка неписаних правил поведінки в тролейбусі чи ліфті:
ні з ким не розмовляти, навіть зі знайомими;
не рекомендується дивитися один на одного;
обличчя повинно бути спокійним – ніякого прояву емоцій;
якщо в руках книга чи газета, ви повинні захопитися читанням;
чим тісніше в транспорті, тим стриманішими повинні бути ваші рухи;
у ліфті треба дивитися тільки на покажчик поверхів над головою.
Коли ми потрапляємо в переповнені людьми місця, усі перестають для нас існувати. Ми не усвідомлено займаємо оборонну позицію, ніби хтось посягає на нашу територію. Якщо ж агресивно настроєна група людей, об’єднана єдиною метою, реакція на втручання в їх зону інша. Зауважимо, що в перенаселених місцевостях високий ступінь злочинності, а це негативно впливає на людину. Отже, слідчий, щоб добитися успіху під час допиту постійно проникає в особисту й навіть інтимну зону (стілець без підлокітників ставлять посередині кімнати).
Як згадувалося раніше, обсяг особистого простору залежить від густоти населення. За тим, як людина протягує руку для потиску, можна судити, проживає вона в густонаселених місцях чи навпаки. У міських людей особиста зона складає 46 см, у сільських понад 1.2 м. Сільські мешканці стоять міцно на землі й нахиляються назустріч, а міські роблять крок вперед. Деякі мешканці сіл і хуторів мають великі потреби в особистому просторі, який досягає 9 м. Такі люди за руку не вітаються, а на відстані махають один одному рукою.
Дослідники стверджують якщо залишити книгу чи речі за столом у читальному залі, то це збереже вам місце на 77 хв., а піджак на стільці – на 2 год.; у людей, які користуються автомобілем, особиста зона збільшується в 10 разів – 3.7 до 4.6 м перед машиною та позаду.