- •Міністерство освіти і науки україни
- •Еммануель Віолле-ле-Дюк основні жанри публічного красномовства
- •Жанри (роди й види) ораторського мистецтва
- •1. Академічне красномовство
- •2. Суспільно-політичне красномовство
- •3. Дипломатичне красномовство
- •4. Судове (юридичне) красномовство
- •5. Конфесійне красномовство. Гомілетика
- •6. Рекламне красномовство
- •7. Суспільно-побутове красномовство
- •7.1. Похвальна промова
- •7.2. Промова з певної нагоди
- •7.3. Вітальна промова
- •7.4. Прощальна промова
- •7.5. Похоронна промова
- •7.6. Епітафії
- •Етика ділової діалогічної комунікації
- •1. Еристика як мистецтво переконання
- •2. Культура діалогічного спілкування
- •3. Правила публічної суперечки
- •4. Полемічні прийоми публічної суперечки
- •4.1. Технічні прийоми слухання
- •5. Ділові наради як вид діалогічного спілкування
- •6. Етика ділового спілкування
- •6.1. Міжнародний кодекс ділового спілкування
- •6.2. Форми ділових прийомів
- •6.3. Правила запрошення на прийом
- •Публічний виступ і зовнішня культура оратора
- •1. Форми підготовки публічної промови
- •1.1. Вибір форм висловлювання
- •1.2. Композиція публічного виступу
- •1.3. Вибір теми
- •2. Структура ораторського твору
- •Основна частина
- •Висновки
- •3. Підготовка виступу
- •4. Прийоми запам’ятовування тексту промови
- •4.1. Алгоритм нетривалого запам'ятовування
- •5. Виголошення промови
- •5.1. Прийоми підтримки уваги слухачів
- •5.2. Передумови успіху оратора
- •6. Логічні та психологічні засади промови
- •6.1 Логічні докази автором своєї правоти
- •Логічна побудова виступу
- •Логічні помилки
- •6.2. Психолінгвістичні докази оратором своєї правоти Психологічна налаштованість аудиторії
- •Бажання та сподівання людей
- •6.3. Логічна та психологічна мотивації
- •Чого прагнуть люди?
- •Чого треба навчитися?
- •7. Аргументоване уміння переконувати
- •7.1. Як стати хорошим співрозмовником?
- •8. Риторичний ідеал
- •9. Імідж оратора
- •Елегантне поєднання кольорів одягу
- •10. Засади успіху ритора
- •10.1. П’ятнадцять кроків до впевненості
- •Франсуа Ларошфуко невербальні засоби спілкування
- •1. Основні напрямки дослідження паралінгвістики
- •2. Становлення та розвиток фізіогноміки
- •3. Мімічні рухи обличчя
- •4. Класифікація жестів
- •4.1. Спостереження за аудиторією
- •4.2. Рекомендації для промовців
- •5. Трактування емоційних жестів
- •5.1. Прикриття рота рукою
- •5.2. «V»-подібний знак пальцями
- •5.3. Закладання рук за спину
- •5.4. Потирання долонь
- •5.5. Акцентування великих пальців
- •5.6. Піднятий догори великий палець
- •5.7. Сигнали долоні
- •5.8. Жест «о'кей»
- •5.9. Шпилеподібне положення рук
- •Переклад емоцій на “мову тіла”
- •Як трактувати погляд і супровідні рухи
- •Як трактувати невербальну поведінку
- •6. Погляд і очі в контакті з аудиторією
- •6.1. Міжетнічна комунікація через погляд
- •6.2. Погляд і соціальний статус
- •6.3. Погляд і сучасний етикет
- •7. Секрети усмішки оратора
- •8. Символічна роль відстані
- •9. Універсальні величини спілкування
- •9.1. Форми привітання в різних країнах світу
- •9.2. Інтерпретація способів рукостискання
- •9.3. Ольфакторні засоби спілкування
- •9.4. Хронемічні засоби спілкування
- •10. Техніка виступу
- •10.1. Механізми та параметри дихання
- •Умови правильного дихання
- •10.2. Голос і його властивості
- •10.3. Дикція й орфоепія. Функції наголосу
- •Список використаної літератури
- •Любов василівна савченко
- •Основи ділової комунікації і мистецтво переконання
9. Універсальні величини спілкування
До невербальних засобів спілкування належатьть також тактильні, ольфакторні та хронемічні.
Тактильні засоби спілкування, або такесика. Це невербальна комунікація, пов'язана з тактильною системою відчуття (потискування рук, поцілунки, погладжування, поплескування, обійми). Усі людські дотики поділяють на професійні, ритуальні, дружні та любовні. Тактильна культура також залежить від національних, етнічних традицій тих чи інших країн. Культури, у яких поширена тактильна поведінка, називають контактними, а ті, у яких дотики майже відсутні або заборонені, є дистантними. До контактних культур належать латиноамериканські, східні та південноєвропейські культури, представники яких при спілкуванні активно практикують дотики.
Мешканці Північної Америки, Азії, Північної Європи представляють неконтактну культуру. Наприклад, в азійських країнах заборонено торкатися голови співрозмовника, це вважається образою.
Не менш важливим чинником, який впливає на тактильну культуру, є гендерна мораль. Так, у деяких культурах заборонено дотики між чоловіками й дозволено – між жінками. Інші культури забороняють жінкам торкатися чоловіків, однак чоловіки такого права не позбавлені. У Німеччині, Сполучених Штатах Америки чоловіки набагато менше торкаються один до одного, ніж в Італії. До того ж, італійські чоловіки торкаються один одного частіше, ніж італійки.
У європейській тактильній культурі часто використовуються поцілунки. Однак це не властиво японській, китайській та багатьом іншим комунікативним культурам Азії. За смисловим навантаженням розрізняють любовний, етикетний (відповідно до правил поведінки), ритуальний (цілування ікон, святинь) поцілунки. Історично поцілунок був символом поваги, побажання людині здоров'я, який у ритуальному та в етикетному сенсах супроводжувався відповідним вербальним привітанням. В Україні, наприклад, якщо дитина хотіла поцілувати батька або когось зі старших родичів у руку, вона брала його руку у свої та цілувала зверху. Дотепер у багатьох слов'янських народів мати, щоб заспокоїти дитину, цілує її в пошкоджене місце. У Росії XVI – XVII ст. етикетний поцілунок був обов'язковим при зустрічі послів, а поцілунку царської руки вимагав російський придворний етикет.
Жест потискування руки вважається реліктом первіснообщинної ери (щоб показати відсутність зброї). Із часом цей жест трохи змінився і став формою прощання та привітання.
Прийнято при зустрічі обмінюватися потискуванням руки. Існують правила дотримання етикету вітання за руку:
особа, яку відрекомендовано, не повинна першою подавати руку: право черговості належить іншій стороні;
не потрібно тримати в руках цигарку, а тим більше диміти в обличчя особі, з котрою знайомлять;
жінка при знайомстві з чоловіком руку подає першою (вітається першим чоловік, хоч в Англії цей привілей належить жінкам);
молодший за віком перший вітає старшого, жінка в тому числі;
молодша за віком жінка вітає старшу, а також чоловіка, який набагато старший;
молодший за посадою співробітник вітає старшого;
член делегації вітає керівника своєї чи закордонної делегації;
із двох офіцерів, які мають однакове звання, першим вітається той, хто більш ввічливий і вихований (золоте привило Статуту армій багатьох країн);
при зустрічі двох подружніх пар спочатку жінки вітають одна одну, потім чоловіки вітають жінок, а тоді чоловіки вітають один одного;
жінка вітає подружню пару першою.
Чоловіки знімають рукавички під час потиску руки, жінки лише хутряні рукавички. Якщо одна жінка зняла рукавичку, то й інша повинна це зробити.