Скорочений план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, установ та організацій (введений в дію 30 листопада 1999 року)

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)					Субрахунки (рахунки другого порядку)
Код			Назва		Код			Назва
Клас 1. Необоротні активи
10			Основні засоби		103			Будинки та споруди
					104			Машини та обладнання
					105			Транспортні засоби
					109			Інші основні засоби
13			Знос необоротних активів		131			Знос основних засобів
					132			Знос інших необоротних матеріальних активів
15			Капітальні інвестиції		151			Капітальне будівництво
					152			Придбання (виготовлення) основних засобів
16			Довгострокова дебіторська заборгованість		161			Заборгованість за майно, що передано в оренду
Клас 2. Запаси
20			Виробничі запаси		201			Сировина і матеріали
					203			Паливо
					205			Будівельні матеріали
					207			Запасні частини
					209			Інші матеріали
21			Тварини на вирощуванні і відгодівлі		211			Молодняк тварин на вирощуванні
					212			Тварини на відгодівлі
					213			Птиця
					214			Звірі
					218			Худоба, що прийнята від населення для реалізації
23			Виробництво					За видами виробництва
26			Готова продукція					За видами продукції
28			Товари		281			Товари на складі
					282			Товари в торгівлі
					283			Товари на комісії
					284			Тара підтовари
					285			Торгова націнка (знижка)
Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи
30			Каса		301			Каса в національній валюті
					302			Каса в іноземній валюті
31			Рахунки в банках		311			Поточні рахунки в національній валюті
					312			Поточні рахунки в іноземній валюті
36			Розрахунки з покупцями та замовниками		361			Розрахунки з вітчизняними покупцями
					362			Розрахунки з іноземними покупцями
37			Розрахунки з різними дебіторами		371			Розрахунки за виданими авансами
					372			Розрахунки з підзвітними особами
					375			Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків
Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань
40	Статутний капітал								За видами капіталу
41	Пайовий капітал								За видами капіталу
44	Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)					441			Прибуток нерозподілений
						442			Непокритий збиток
Клас 5. Довгострокові зобов'язання
50	Довгострокові позики					501			Довгострокові кредити банків у національній валюті
						502			Довгострокові кредити банків у іноземній валюті
Клас 6. Поточні зобов'язання
60	Короткострокові позики					601			Короткострокові кредити банків у національній валюті
						602			Короткострокові кредити банків в іноземній валюті
63	Розрахунки з постачальниками та підрядчиками					631			Розрахунки з вітчизняними постачальниками
						632			Розрахунки з іноземними постачальниками
64	Розрахунки за податками та платежами					641			Розрахунки за податками
65	Розрахунки за страхуванням					65І			За пенсійним забезпеченням
						652			За соціальним страхуванням
66	Розрахунки з оплати праці					661			Розрахунки за заробітною платою
						662			Розрахунки з депонентами
Клас 7. Доходи і результати діяльності
70	Доходи від реалізації					701			Доход від реалізації готової продукції
						702			Доход від реалізації товарів
						703			Доход від реалізації робіт і послуг
79	Фінансові результати					791			Результат основної діяльності
						792			Результат фінансових операцій
Клас 8. Витрати за елементами
80		Матеріальні витрати		801			Витрати сировини и матеріалів
				803			Витрати палива и енергії
				805			Витрати будівельних матеріалів
				806			Витрати запасних частин
81		Виплати на оплату праці		811			Виплати за окладами и тарифами
				812			Премії та заохочення
				814			Оплата відпусток
82		Відрахування на соціальні заходи		822			Відрахування на соціальне страху вання
				823			Відрахування на індивідуальне страхування
83		Амортизація		831			Амортизація основних засобів
				832			Амортизація інших необоротних матеріальних активів
				833			Амортизація нематеріальних активів
Клас 9. Витрати діяльності
90		Собівартість реалізації		901			Собівартість реалізованої готової продукції
				902			Собівартість реалізованих товарів
				903			Собівартість реалізованих робіт і послуг
91		Загальновиробничі витрати					За видами витрат
92		Адміністративні витрати					За видами витрат
94		Інші витрати операційної діяльності		947			Нестачі і втрати від псування цінностей
95		Фінансові витрати		951			Відсотки за кредит
98		Податки на прибуток		981			Податки на прибуток від звичайної діяльності
99		Надзвичайні витрати		991			Витрати від стихійного лиха
				992			Витрати від техногенних аварій
Клас 10. Позабалансові рахунки
01		Орендовані необоротні активи		021			Устаткування, прийняте для монтажу
02		Активи на відповідальному зберіганні
				022			Матеріали, прийняті для переробки
				024			Товари, прийняті на комісію
03		Контактні зобов'язання					За видами зобов'язань
04		Непередбачені активи і зобов'язання		041			Непередбачені активи
05		Гарантії та забезпечення надані					За видами гарантій наданих
07		Списані активи		071			Списана дебіторська заборгованість
				072			Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей
08		Бланки суворого обліку					За видами бланків

Як видно з таблиці, у Плані рахунків усі рахунки згруповані за їх економічним змістом у відповідні розділи:

Розділ 1. Балансові рахунки.

Розділ II. Позабалансові рахунки.

Розділ I «Балансові рахунки» включає такі класи:

Клас 1. Необоротні активи.

Клас 2. Запаси.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання.

Клас 6. Поточні зобов'язання.

Клас 7. Доходи і результати діяльності.

Клас 8. Витрати за елементами.

Клас 9. Витрати діяльності.

Розділ II «Позабалансові рахунки» представлений нульовим класом такої самої назви.

Для кожного рахунку встановлено умовне цифрове позначення, за яким кожна цифра у коді рахунку визначає відповідну складову: клас, синтетичний рахунок, субрахунок. Наприклад, код 311 означає:

3 - Клас 3. «Кошти, розрахунки та інші активи»;

1 - Синтетичний рахунок «Рахунки в банках»;

I - Субрахунок «Поточні рахунки в національній валюті».

Як було зазначено вище, структура Плану рахунків тісно пов'язана із структурою балансу та звіту про фінансові результати. Цей зв'язок полягає у тому, що залишки по рахунках класів 1-3 відображаються у розділах активу балан­су, а залишки по рахунках класів 4-6 - у розділах пасиву балансу. За даними рахунків класів 7-9 складається безпосередньо звіт про фінансові результати.

Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Такі суб'єкти господарювання можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елемента­ми», або в порядку, який наведено вище.

Рахунки класу «О» надають інформацію, яка передбачена у примітках до фінансових звітів.

Для забезпечення правильного використання рахунків у Плані рахунків наведена Інструкція щодо його застосування, в якій містяться типові кореспонденції рахунків.

При відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку можуть бути допущені помилки як в аналітичному, так і в синтетичному обліку, що є порушенням вимоги, точного відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій. Отже, при виявленні в записах аналітичних і синтетичних рахунків помилок необхідно негайно виправити, причому не довільно, а відповідним способом, а саме: коректурний, «червоне сторно», додаткова проводка.

Помилка, допущена у картках аналітичного обліку, виправляється коректурним способом: неправильний запис або сума закреслюється, виправлення застережуться написом «виправлено» і засвідчується підписом особи, яка зробила це виправлення.

У записах на синтетичних рахунках помилки виправляються способом «червоного сторно» і додаткової проводки.

Спосіб «червоне сторно» полягає в тому, що неправильний запис анулюється шляхом повторення його червоним кольором, а нижче робиться правильний запис, але вже звичайним кольором. Цей спосіб виправлення помилок застосовується у випадках, коли на рахунках бухгалтерського обліку помилково завищена сума запису, а також, коли записи проведені не по відповідних кореспондуючих рахунках. У бухгалтерському обліку вважається, що суми, записані червоними чорнилами (пастою), є негативними (сторнованими), і при виведенні оборотів на рахунках вони віднімаються від загальних підсумків.

Припустимо, що при відпуску матеріалів у виробництво на суму 150 тис. грн. бухгалтером була відображена на коре­спондуючих рахунках помилкова сума - 450 тис. грн. Помилка буде виправлена таким шляхом:

Дебет	201		Кредит		Дебет	23		Кредит
		150000 (помилково) 2. 150000 (сторно) 3. 450000 (правильно)			150000 (помилково) 150000 (сторно) 3.450000 (правильно)
		Оборот 450000			Оборот 450000

Перша проводка зроблена неправильно. Для виправ­лення помилки неправильна проводка записується повторно червоним кольором. Третя проводка відображає правиль­ний запис. Таким чином, при підрахунку оборотів по коре­спондуючих рахунках суми, що записані червоним кольо­ром («червоне сторно»), віднімаються і тим самим виправ­ляється помилка.

Спосіб додаткової проводки застосовується у тих ви­падках, коли в дебеті та кредиті рахунків записана менша, ніж потрібно, сума. Цей метод полягає у тому, що на коре­спондуючих рахунках записується сума, що складає різницю між правильною сумою і сумою, відображеною в ра­хунках. При виправленні помилки за допомогою додатко­вої проводки записи робляться звичайними чорнилами.

Сума додаткового запису при підрахунку оборотів додається до загальної суми оборотів.

Припустимо, що у кореспондуючих рахунках замість суми 450 тис. грн. була помилково записана сума 150 тис. грн. Виправлення здійснюватиметься таким чином:

Дебет	201		Кредит		Дебет	23		Кредит
		150000 (помилково) 2. 300000 (додаткова проводка)			150000 (помилково) 150000 (додаткова проводка)
		Оборот 450000			Оборот 450000

Треба мати на увазі, що методи «червоне сторно» та до­даткова проводка можуть бути застосовані на підставі обґрунтованої довідки бухгалтерії з вказівкою запису, який виправляється, і правильної суми.

Вивчаючи порядок бухгалтерської реєстрації фактів господарської діяльності, зафіксованих у первинних доку­ментах і відображених у регістрах бухгалтерського обліку, працівники органів внутрішніх справ повинні насамперед звертати увагу на елементи контрольних звірок, виконання прав і обов'язків осіб, діяльність яких відображена в облі­ку. Наприклад, вартість матеріальних цінностей одержаних від постачальників і оприбуткованих на складі, повинна звірятися з сумою їх оплати; вартість товарів, оприбутко­ваних відповідними секціями магазину, має збігатися з вартістю товарів, відпущених зі складу, і т. ін.

Аналізуючи контрольні звірки, працівники правоохоронних та контролюючих органів повинні вміти бачити за товаром та іншими матеріальними цінностями комірника (завідуючого складом), за касою - касира тощо, розуміти, як в документах відображаються правовідносини між осо­бами, причетними до господарської операції, як у кожному документі використані права і обов'язки посадових, матеріально відповідальних осіб та службовців.

Практика діяльності органів внутрішніх справ по виявленню та розслідуванню розкрадань та інших корисливих злочинів свідчить про те, що скоєння таких злочинів можливе насамперед у тих організаціях та підприємствах, де керівники не виконують вимоги закону щодо обов'язкового ведення бухгалтерського обліку.

Використання працівниками органів внутрішніх справ знань з бухгалтерського обліку має певну специфіку. Ці знання повинні реалізовуватися у практичній діяльності, зокрема для документування, виявлення та розслідування корисливих правопорушень у сфері економіки. Насамперед це стосується балансу.

Баланс та звітність будь-якого підприємства є основним джерелом даних для оцінки стану збереження матеріальних цінностей і грошових коштів, а також самостійним джере­лом доказів у справах про розкрадання майна підприємств.

Використовуючи дані балансу в такій площині, необхідно, по-перше, знати, які статті балансу вказують на стан збереження майна, по-друге, вміти ці статті проаналізувати.

Для викриття корисливих злочинів повинні бути проаналізовані, наприклад, такі статті балансу, як: «Нерозподілені прибутки», «Розрахунки з різними дебіторами» у тому числі «Відшкодування завданих збитків», «Нестачі та втрати матеріальних цінностей».

Нині працює і створюється багато різних підприємств, результати діяльності яких вимірюються, насамперед, прибутком, що створюється не за рахунок підвищення продуктивності праці та покращення якості товару. Ця обставина, а також відсутність на підприємствах системи безперервного обліку і контролю за збалансованістю росту доходів та продуктивності праці ставлять під сумнів виробничі показники таких підприємств. Розміри прибутку значною мірою залежать від величини собівартості виробництва продукції та надання послуг, а саме від того, яка методологія обчислення собівартості прийнята на підприємстві, які витрати включаються в собівартість, як ці витрати обчислюються. У собівартість можуть бути включені списані цінності і засоби або господарські операції та види робіт, які взагалі не були використані у виробничому процесі. Собівартість продукції - кримінологічно-значущий показник діяльності підприємства.

Аналізуючи збільшення або зменшення прибутку (порівняно з планом або минулим роком), оперативний працівник повинен бачити калькуляцію собівартості і в разі необхідності використовувати документальне підтвердження відповідних витрат. Потрібно на підставі первинних документів ретельно проаналізувати записи по рахунку «Виробництво».

При розгляді статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» необхідно мати на увазі, що величина дебіторської заборгованості може вказувати на безтоварні операції. У зв'язку з цим необхідно проаналі­зувати стан виконання договірних зобов'язань підприємства, особливу увагу приділяючи наявності рекламацій щодо підприсмства-постачальника, причинам утворення дебіторської заборгованості та заходам, вжитим адміністрацією підприємства для ліквідації цієї заборгованості.

Аналіз статті балансу «Нестачі та втрати матеріальних цінностей» допомагає визначити, як на підприємстві здійснюється контроль за збереженням майна, які вживаються заходи щодо боротьби з безгосподарністю. Знаючи послідовність облікового процесу, оперативний працівник може вийти на конкретну матеріально відповідальну особу, в якої утворилась нестача. Оскільки майже кожній статті ба­лансу відповідає певний рахунок синтетичного обліку, не­обхідно проаналізувати записи по рахунку «Нестачі, втрати від псування цінностей» (код 947). Враховуючи те, що основою записів на рахунках є документ, необхідно затребувати від бухгалтера надання акту інвентаризації, в якому зазначено потрібну матеріально відповідальну особу, суму нестачі матеріальних цінностей тощо.

Аналізуючи рахунок «Відшкодування матеріальної шкоди і відповідний рахунок» (код 375), можна встановити, проти кого і в якій сумі учинений цивільний позов.

При виявленні і розслідуванні корисливих злочинів ве­лике значення має повнота збору доказів. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що, крім документів, балансу, звітності, доказову силу, безперечно, мають і бухгалтерські рахунки. По-перше, за їх допомогою групуються однорідні господарські операції, відображені в документах, по-друге, при вивченні записів на рахунках синтетичного обліку і в інших регістрах можна встановити, хто з обліковців зробив і перевірив запис, хто прийняв до обліку підроблені документи. Таким чином, аналіз записів на рахунках і самі рахунки мають велике значення для виявлення як корисливих злочинів, так і кола причетних до них осіб.