M1T08_VChK_3_dlya_vikladachiv

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Завідувач кафедри,

академік НАН України, професор Широбоков В.П.

________________________

«_____»______________2008р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	«МІКРОБІОЛОГІЯ,		ВІРУСОЛОГІЯ		ТА
	ІМУНОЛОГІЯ»
Модуль№1	Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
	Інфекція. Імунітет.
Змістовний модуль №3	Фізіологія	мікроорганізмів		(прокаріотів).
	Еволюція та класифікація мікроорганізмів.
Тема заняття	Виділення чистих культур (3 заняття)
Курс	2-й
Факультет	медичний

Підготував: асистент Волощук О.М.

Київ - 2008

2

1.Конкретні цілі:

Дати визначення таксономічним групам мікроорганізмів.

Визначити морфологічні, тинкторіальні властивості та оцінити чистоту культури.

Визначити мету та засвоїти основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій.

Оволодіти мікроскопічним методом дослідження рухливості бактерій - методом «роздавленої» краплі.

Здійснити біохімічну ідентифікацію чистої культури аеробних бактерій.

2.Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх		Отримані навики
дисциплін
Анатомія людини		Аналізувати інформацію про будову тіла людини,
		системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія,	цитологія,	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну
ембріологія		структуру клітини
Медична і	біологічна	Трактувати загальні фізичні та біофізичні
фізика		закономірності, що лежать в основі біологічних
		процесів
Медична біологія		Пояснювати на молекулярно-біологічному та
		клітинному рівні закономірності біологічних
		процесів
Медична хімія		Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності,
		що лежать в основі процесів розвитку клітин.

3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають таксономічним групи мікроорганізмів, визначають морфологічні, тинкторіальні властивості. Досліджують культуру анаеробних бактерій, роблять висновок про чистоту культури. Визначають мету ідентифікації чистої культури та засвоюють основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій. Здійснюють біохімічну ідентифікацію чистої культури аеробів та визначають здатність бактерій до активного руху за допомогою мікроскопічного методу дослідження - методу «роздавленої» краплі. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

3

3.2. Теоретичні питання до заняття:

Таксономічні групи мікроорганізмів.

Ознаки чистої культури.

Біологічні особливості, покладені в основу ідентифікації мікроорганізмів.

Класифікація ферментів мікробів.

Методи визначення ферментативної активності мікроорганізмів.

Методи визначення здатності мікроорганізмів до активного руху.

3.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Дослідити культуру аеробних бактерій за зовнішніми ознаками, під мікроскопом, методом «роздавленої » краплі для визначення рухливості.

Провести біохімічну ідентифікацію чистих культур аеробних бактерій.

Дослідити культуру аеробних бактерій, зробити висновки про чистоту культури.

3.4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін			Визначення
Вид	Сукупність мікроорганізмів, які мають спільний
	корінь походження, схожий генотип (ступінь
	гомології ДНК 60% і більше, близький сумарний
	вміст пар Г+С) і максимально близькі фенотипові
	ознаки і властивості.
Штам	Чиста культура мікроорганізмів, отримана з певного
	джерела (організму, зовнішнього середовища), або з
	одного і того ж джерела в різні проміжки часу.
Клон	Потомство однієї клітини.
Ідентифікація	Визначення виду мікроорганізмів на підставі
	вивчення	їх	морфологічних,	тинкторіальних,
	культуральних,		ферментативних	(біохімічних),
	антигенних та інших властивостей.

4

3.5. Рекомендації для оформлення протоколу.

З метою ідентифікації чистої культури бактерій (визначення виду мікроорганізмів) необхідно:

1.Вивчити морфологічні і тинкторіальні властивості (фарбування за Грамом або іншим методом).

2.Визначити активну рухливість (методи «роздавленої» або «висячої» краплі).

3.Вивчити культуральні властивості (характер колоній, характер росту культури в рідких і на твердих поживних середовищах).

4.Вивчити ферментативні властивості (посів на диференціально-діагностичні середовища).

5.Здійснити постановку серологічних реакцій для вивчення антигенних властивостей.

6.Визначити чутливість культури до специфічного фагу.

7.Визначити патогенність (зараження лабораторних тварин).

8.Вивчити інші властивості (за необхідністю).

Таблиця 1.

Характеристика виділеної культури аеробних бактерій

Морфологія

Характер

Біохімічні властивості

За

росту

Ферментація

утворення

культури

Форма

Спора

Капсула

Рухли-

Грамом

вість

На

В

Гл

Лк

Мн

Сх.

Індолу

Н2S

МПА

МПБ

Розщеплення вуглеводу з утворенням кислоти і газу позначають літерами КГ, з утворенням тільки кислоти – літерою К.

Наявність ознаки позначають знаком «+», відсутність – «-».

5

4. План і організаційна структура навчального заняття.

		Розпо-
№	Етап заняття	діл	Види	Засоби навчання
з/п		часу	контролю
1	2	3	4	5
1	ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП	45 хв.
1.1.	Організаційні питання	10 хв.
1.2.	Визначення учбових	10 хв.		Методичні
	цілей і мотивація			рекомендації
				кафедри
1.3.	Контроль і оцінка	25 хв.	Тестові зав-	Рекомендована
	початкового рівня		дання, усне	навчально-
	підготовки, корекція		опитування	методична
	знань студентів.		за стандар-	література.
			тизованим
			переліком
			питань.
2	ОСНОВНИЙ ЕТАП	60 хв.		Рекомендована
				навчально-
				методична
				література та
				методичні
				рекомендації
				кафедри.
2.1.	Проведення досліджень і		Перевірка
	запис протоколу.		протоколу.

6

1	2	3	4	5
	Запис у протокол	20 хв.		Таблиці,
	основних етапів			переліки.
	ідентифікації чистої
	культури та таблиці для
	характеристики
	виділеної культури
	аеробних бактерій.
	Дослідження культури	30 хв.		Мікробіологічні
	аеробних бактерій за			атрибути,
	зовнішніми ознаками,			культури
	під мікроскопом,			бактерій на
	визначення рухливості			скошеному МПА
	методом «роздавленої»			і в середовищі
	краплі.			Кітта-Тароцці.
	Проведення біохімічної			Пробірки
	ідентифікації чистої			«строкатого»
	культури аеробних			ряду Гісса і
	бактерій.			МПБ, панелі
	Дослідження культури			біохімічної
	анаеробних бактерій,			диференціації
	оцінка чистоти культури.			ентеробактерій.
				Визначник
				бактерій Берджі.
2.2.	Аналіз проведених	10хв.	Усне
	досліджень та їх оцінка.		опитування.
3	ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП	35 хв.
3.1.	Контроль кінцевого	25 хв.	Тестове зав-
	рівня підготовки та його		дання, усне
	оцінювання.		опитування,
			перевірка та
			підпис
			протоколів.
3.2.	Загальна оцінка	5 хв.
	навчальної діяльності
	студента.
3.3.	Інформування студентів	5 хв.
	про тему та план
	наступного заняття.

7

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що заключним етапом бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є ідентифікація чистої культури, тобто визначення виду мікроорганізмів. Виділення чистої культури з патологічного матеріалу і встановлення її виду дає можливість поставити діагноз інфекційного захворювання і встановити чутливість культури бактерій до антибіотиків. Останнє необхідне для розробки раціональної схеми лікування. Надає стислу інформацію про те, що ідентифікувати культуру можна лише на підставі цілого комплексу ознак, а саме: культуральних, морфологічних, тинкторіальних, біохімічних, антигенних і інших. Вивчені ознаки порівнюють з ознаками типових штамів бактерій (за визначником бактерій Берджі). Порівняння цих ознак дає можливість встановити до якого роду, виду належить виділена культура.

Також, викладач звертає увагу на те, що біохімічна активність бактерій завжди строго специфічна для певного виду і кожний вид мікроорганізмів продукує постійний для нього набір ферментів, одні з яких розкладають білки та вуглеводи, а інші викликають окислення та відновлення різних субстратів. В умовах практичної мікробіологічної лабораторії найбільш часто проводять ідентифікацію чистої культури з використанням «строкатого» ряду Гісса. Викладач пояснює, що ряд Гісса складається з моносахаридів і дисахаридів: глюкози, лактози, сахарози, а також шестиатомного спирту – маніту. Склад і принцип дії середовищ вказані в посібниках для лабораторних робіт. Викладач особливо акцентує увагу на тому, що принцип вивчення біохімічних властивостей бактерій з використанням «строкатого» ряду Гісса покладений в основу інших способів, які використовуються з цією ж метою: системи індикаторних папірців (СІП), панелі біохімічної диференціації (ПБД), системи автоматизованої ідентифікації. Надає стислу інформацію про суть цих методів. Викладач вказує на те, що ці сучасні способи біохімічної ідентифікації бактерій ефективні, більш стандартизовані і менш трудомісткі, порівняно з використанням «строкатого » ряду Гісса.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

8

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність досліджень:

1.Студенти здійснюють макрота мікроскопічні дослідження культур аеробних бактерій, які виросли на скошеному м’ясо-пептонному агарі (МПА). По зовнішньому виду культури визначають, чи однорідний характер має мікробний ріст на скошеному агарі, чи відповідає виду вихідної колонії за кольором, прозорістю, поверхнею, структурою, консистенцією. З мікроорганізмів досліджуваної культури готують мазки, фарбують за Грамом. Визначають морфологічні, тинкторіальні властивості і оцінюють чистоту культури. Методом «роздавленої» краплі визначають рухливість мікроорганізмів.

2.Студенти записують у протокол основні етапи ідентифікації чистої культури бактерій. Визначення біохімічних властивостей аеробної культури здійснюють, використовуючи пробірки короткого «строкатого» ряду Гісса і м’ясо-пептонний бульйон (МПБ) з індикаторними папірцями на індол і сірководень. Чисту культуру

мікроорганізмів сіють петлею уколом в стовпчики середовищ ряду Гісса і, занурюючи петлю в рідину, - в МПБ. Посіви інкубують при 37 0С на протязі 18-24 годин або більш довгий час і зберігають до наступного заняття. Облік здійснюють за зміною кольору індикатора та наявності пухірців газу в середині агарового стовпчика.

3.Студенти досліджують культуру анаеробних бактерій, яка виросла в середовищі Кітта-Тароцці: культуральні (характер росту в рідкому поживному середовищі), морфологічні, тинкторіальні властивості, оцінюють чистоту виділеної культури. Роблять висновок про чистоту культури.

На наступному занятті студенти здійснюють облік результатів біохімічної ідентифікації виділених культур. Результати реєструють в таблиц1 і роблять висновок про виділені культури.

5.3.Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

9

6. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю.

Які існують методи дослідження колоній мікроорганізмів?

За якими ознаками роблять висновок про чистоту колонії?

В чому полягає біологічне значення S-R-дисоціації?

Чи може бути зовнішній вигляд колонії та здатність утворювати пігменти стійкою ознакою виду, яку використовують для їх ідентифікації?

Чим відрізняється ріст мікроорганізмів на твердих та рідких поживних середовищах?

Як називається потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища?

Чим відрізняються експоненціальна та стаціонарні фази розвитку періодичної культури?

Яку біологічну властивість мікроорганізмів визначають за допомогою метода «роздавленої» краплі?

Назвіть сукупність ознак чистої культури мікроорганізмів, які дають змогу провести її ідентифікацю.

Які середовища застосовують для визначення ферментіції вуглеводів мікроорганізмами?

Назвіть поживне середовище, за допомогою якого можна визначити здатність мікроорганізмів утворювати індол і сірководень при розкладанні пептону?

10

Додаток 2.	ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ТЕМИ
	“Виділення чистих культур бактерій” (3-й практикум)
	1 варіант

1. З метою ідентифікації чистої культури бактерій необхідно визначити властивості:

А. Морфологічні і тинкторіальні. В. Активну рухливість.

С. Культуральні. D. Біохімічні.

Е. Всі відповіді правильні.

2.Яка ознака характерна для поверхні колоній капсульних форм бактерій?

А. Суха.

В. Шорстка.

С. Грубозерниста. D. Плоска.

Е. Слизиста.

3.Суть бактеріологічного методу дослідження

полягає у:

А. Визначенні тинкторіальних та морфологічних властивостей мікроорганізму.

В. Висіві матеріалу, який містить збудника на поживні середовища.

С. Виділенні чистої культури мікроорганізму та його ідентифікації.

D.Визначенні токсигенності чистої культури мікроорганізму.

Е. Дослідженні культуральних властивостей мікроорганізму .

4.Для визначення здатності бактерій ферментувати вуглеводи з утворенням, крім кислоти, ще й газу використовують середовище:

А. Ендо.

В. Плоскірєва. С. Гісса.

D. МПБ. Е. МПА.

5.Якого кольору набуває вуглеводне середовище

зіндикатором ВР (суміш водного голубого і розолової кислоти) після ферментації вуглеводу мікроорганізмами?

А. Синього. В. Червоного. С. Жовтого. D. Рожевого.

Е. Фіолетового.

6.Виявлення на середовищі Ендо колоній різних за розміром і кольором свідчить про те, що в досліджуваному матеріалі є

А. Бактерії одного виду. В. Бактерії різних форм. С. Бактерії одного штаму. D. Різні види бактерій. Е. Бактерії одного клону.

7. Який з вказаних методів є найбільш доступним в лабораторних умовах для виявлення рухливості мікроорганізмів?

А. Електронна мікроскопія.

В. Здатність до “повзучого росту” (метод Шукевича).

С. Метод Леффлера.

D. Метод “роздавленої краплі”. Е. Обробка сріблом.

8.Яке середовище і з яким індикатором треба використати для визначення здатності бактерій розщеплювати пептон з утворенням індолу?

А. Гісса з індикатором ВР.

В. МПБ з індикатором ацетатом свинцю.

С. МПБ з індикатором щавлевою кислотою. D. Гісса з індикатором Андреде.

Е. МПБ з лакмусовим папірцем.

9.Яке поживне середовище використовують для визначення протеолітичних властивостей мікроорганізмів?

А. Гісса. В. МПА. С. Ендо. D. МПЖ.

Е. Плоскірєва

10.Ідентифікувати виділену культуру бактерій означає, перш за все, визначити таку таксономічну категорію в систематиці мікроорганізмів, як

А. Царство. В. Відділ. С. Вид.

D. Клас.

Е. Порядок.