M1T07_VChK_2_dlya_vikladachiv

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Завідувач кафедри,

академік НАН України, професор Широбоков В.П.

________________________

«_____»______________2008р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	«МІКРОБІОЛОГІЯ,		ВІРУСОЛОГІЯ		ТА
	ІМУНОЛОГІЯ»
Модуль№1	Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
	Інфекція. Імунітет.
Змістовний модуль №3	Фізіологія	мікроорганізмів		(прокаріотів).
	Еволюція та класифікація мікроорганізмів.
Тема заняття	Виділення чистих культур (2 заняття)
Курс	2-й
Факультет	медичний

Підготував: асистент Волощук О.М.

Київ - 2008

2

1.Конкретні цілі:

Засвоїти методики дослідження колоній мікроорганізмів (зовнішні ознаки, мікроскопія, рухливість).

Оволодіти технікою пересіву чистих колоній бактерій на поживні середовища (колонії аеробних бактерій на скошений МПА, колонії анаеробних бактерій на спеціальні середовища).

2.Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх		Отримані навики
дисциплін
Анатомія людини		Аналізувати інформацію про будову тіла людини,
		системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія,	цитологія,	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну
ембріологія		структуру клітини
Медична і	біологічна	Трактувати загальні фізичні та біофізичні
фізика		закономірності, що лежать в основі біологічних
		процесів
Медична біологія		Пояснювати на молекулярно-біологічному та
		клітинному рівні закономірності біологічних
		процесів
Медична хімія		Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності,
		що лежать в основі процесів розвитку клітин.

3. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають ознаки, за якими характеризують колонії, засвоюють способи макро- і мікроскопічного дослідження колоній; засвоюють техніку посіву матеріалу петлею на тверді поживні середовища (в пробірки із скошеним МПА) та на рідкі поживні середовища (середовище Кітта-Тароцці) для одержання чистих культур аеробних і анаеробних бактерій. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

3

3.2. Теоретичні питання до заняття:

Методи дослідження колонії.

Ознаки, за якими характеризують колонії.

Ознаки чистої колонії.

Поняття про морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості мікроорганізмів.

Характер росту мікроорганізмів на рідких поживних середовищах.

Поняття «ріст» та «розмноження» мікроорганізмів.

Поняття «періодична культура», фази її розвитку.

Методи визначення рухливості бактерій.

3.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Вивчити ознаки, за якими характеризують колонії.

Засвоїти способи макрота мікроскопічного дослідження колоній.

Визначити рухливість аеробних бактерій методом «роздавленої» краплі.

Здійснити посів мікроорганізмів на тверді та рідкі поживні середовища з метою отримання чистої культури.

3.4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
1	2
Колонія	Потомство однієї мікробної клітини, що виросло на
	поверхні, або в глибині твердого поживного
	середовища.

S-колонія	Гладкі, круглі, опуклі, мають рівний край та гладку і
	блискучу поверхню. При пересіві на рідке поживне
	середовище утворюють рівномірне помутніння.

					4
1			2
R-колонія	Для них характерною є неправильна форма,
	зазубрений край і зморшкувата, шорстка поверхня.
	При пересіві на рідке поживне середовище
	утворюють зернистий осад.
S-R-дисоціація	Одна з форм внутрішньо популяційної мінливості,
	коли в популяції з’являються особі та клони, які
	відрізняються від висхідного типу формою колоній та
	іншими ознаками (наприклад, втратою капсули,
	рухливості;	зниження ферментативної			активності,
	вірулентності, антигенності; чутливості до фагів,
	фізичним та хімічним факторам та ін.)
Ріст мікроорганізмів	Координоване		відтворення	всіх	клітинних
	компонентів та структур, яке призводить до
	збільшення маси клітини.
Розмноження	Збільшення числа клітин в популяції.
мікроорганізмів
Періодична	Ріст бактеріальної популяції в умовах середовища, до
(статична) культура	якого не додаються поживні речовини та з якої не
бактерій	видаляються продукти обміну. Періодична культура
	має декілька фаз розвитку: лагфаза - період між
	внесенням мікробів в поживне середовище та
	початком розмноження; експоненціальна - збільшення
	числа бактерій проходить зі сталою швидкістю;
	стаціонарна	–	кількість	бактерій	перестає
	збільшуватись, тобто в одиниці об’єму стала кількість
	мікробів; відмирання – зменшення кількості бактерій
	в популяції в результаті їх загибелі.

5

3.5. Рекомендації для оформлення протоколу.

Ознаки колоній

1.Розмір: великі (діаметр більш як 4-5 мм), середні (2-4 м), дрібні (1-2 мм). Якщо діаметр становить менш 1 мм, то такі колонії називають точковими.

2.Форма: кругла, розетко подібна, зірчаста, листковидна, тощо.

3.Колір: білий, жовтий, червоний; безбарвні. Відзначають, чи виділяється пігмент у середовище.

4.Профіль: плоский, плоско-припіднятий, злегка опуклий, горбистий, опукло-порізаний, з удавленим центром, з опуклим центром, куполоподібний.

5.Контур края: рівний, зазублений, зубчастий, хвилястий, фестончатий, війчастий, бахромчастий, нитчастий, гіллястий.

6.Прозорість: прозорі, напівпрозорі, непрозорі.

7.Поверхня: гладка, шорстка, зморшкувата, горбиста; блискуча, матова.

8.Структура: однорідна, дрібнозерниста, грубозерниста, волокниста.

9.Консистенція: суха, волога, слизиста.

6

4. План і організаційна структура навчального заняття.

№	Етап заняття	Розпод	Види	Засоби навчання
з/п		іл часу	контролю
1	2	3	4	5
1	ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП	45 хв.
1.1.	Організаційні питання	10 хв.
1.2.	Визначення учбових	10 хв.		Методичні
	цілей і мотивація			рекомендації
				кафедри
1.3.	Контроль і оцінка	25 хв.	Тестові	Рекомендована
	початкового рівня		завдання,	навчально-
	підготовки, корекція		усне	методична
	знань студентів		опитування	література.
			за
			стандартизов
			аним
			переліком
			питань.
2	ОСНОВНИЙ ЕТАП	60 хв.		Рекомендована
				навчально-
				методична
				література та
				методичні
				рекомендації
				кафедри.
2.1.	Проведення досліджень і		Перевірка
	запис протоколу.		протоколу.

7

1	2	3	4	5
	Запис у протокол	20 хв.		Таблиці,
	методики дослідження			переліки,
	колоній мікроорганізмів			малюнки
	(зовнішні ознаки,
	мікроскопія, рухливість)
	Приготування мазка,	30 хв.		Мікробіологічні
	фарбування за Грамом.			атрибути, чашки
	Визначення рухливості			Петрі з коло-
	методом «роздавленої»			ніями мікроор-
	краплі. Засвоєння			ганізмів на МПА
	техніки пересіву чистих			та КА, пробірки
	колоній бактерій з МПА			із скошеним
	в чашках Петрі на			МПА і рідким
	скошену поверхню в			середовищем
	пробірках.			Кітта-Тароцці,
				набір барвників
				для фарбування
				за Грамом.
2.2.	Аналіз проведених	10хв.	Усне
	досліджень та їх оцінка.		опитування.
3	ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП	35 хв.
3.1.	Контроль кінцевого	25 хв.	Тестове зав-
	рівня підготовки та його		дання, усне
	оцінювання.		опитування,
			перевірка та
			підпис
			протоколів.
3.2.	Загальна оцінка	5 хв.
	навчальної діяльності
	студента.
3.3.	Інформування студентів	5 хв.
	про тему та план
	наступного заняття.

8

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

Викладач формулює тему практичного заняття, пояснює, що одним з етапів виділення чистих культур бактерій є одержання ізольованих колоній мікроорганізмів. Надає стислу інформацію про те, що на поверхні твердого поживного середовища окремі бактеріальні клітини, в тому разі, якщо вони розташовані ізольовано одна від одної, при розмноженні утворюють скупчення, які називають колоніями. Кожна колонія утворюється в результаті розмноження однієї, чи декількох клітин. При характеристиці колонії необхідно вказувати вік культури, склад середовища та температуру культивування. Викладач звертає увагу на те , що визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей при фарбуванні за Грамом дає можливість оцінити чистоту колонії. Однорідність, однотипність, однотинкторіальність мікроорганізмів в полі зору свідчать про чистоту колонії. Також, треба враховувати, що для деяких видів бактерій властивий поліморфізм, тому в мазках, поряд з типовими, зустрічаються і інші форми клітин.

Крім того, викладач особливо акцентує увагу на тому, що певний зовнішній вигляд колонії притаманний кожному бактеріальному виду і може бути (орієнтовно) його діагностичною ознакою. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямовує на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність досліджень:

1.Студенти записують у протокол заняття перелік методів дослідження колоній мікроорганізмів: макрота мікроскопічні дослідження, визначення рухливості бактерій методом «роздавленої» краплі, також записують перелік зовнішніх ознак, за яким характеризують колонії мікроорганізмів. Також, аналізується спосіб пересіву бактерій на скошений МПА з метою одержання чистої культури мікроорганізмів.

2.Студенти засвоюють способи макрота мікроскопічного дослідження колоній. Переглядають чашки з посівами і звертають увагу, що на

9

середовищах виросли різні типи колоній за розмірами, кольором, профілем, прозорістю і іншими ознаками. Для дослідження відбирають ізольовані колонії. Вивчають характер росту колоній аеробних бактерій на МПА, анаеробних – на КА. Описують колонії, допомагаючи собі в роботі матеріалом, записаним у протоколі. При потребі розглядають колонії під об’єктивом малого збільшення мікроскопа. З мікроорганізмів досліджуваної колонії готують мазок, фарбують за Грамом. Визначають рухливість аеробних бактерій методо «роздавленої» краплі.

3.Для одержання чистої культури частину досліджуваної колонії знімають бактеріологічної петлею, не торкаючись сусідніх колоній, і сіють в пробірки з скошеним МПА (наприклад, аеробні бактерії), або іншим поживним середовищем (наприклад, анаероби – в спеціальне для них середовище Кітта-Тароцці). Посів здійснюють по скошеній поверхні агару штриховими рухами від однієї стінки пробірки до іншої знизу до гори. При посіві мікроорганізмів в рідке поживне середовище

(наприклад, Кітта-Тароцці) петлю занурюють в рідину. Пробірки з посівами підписують, поміщають в термостат при 370С на 18-24 години і зберігають до наступного заняття.

5.3.Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

10

6. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю.

Які існують методи дослідження колоній мікроорганізмів?

За якими ознаками роблять висновок про чистоту колонії?

В чому полягає біологічне значення S-R-дисоціації?

Чи може бути зовнішній вигляд колонії та здатність утворювати пігменти стійкою ознакою виду, яку використовують для їх ідентифікації?

Чим відрізняється ріст мікроорганізмів на твердих та рідких поживних середовищах?

Як називається потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища?

Чим відрізняються експоненціальна та стаціонарні фази розвитку періодичної культури?

Яку біологічну властивість мікроорганізмів визначають за допомогою метода «роздавленої» краплі?