ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ФОНЕТИКА Й ФОНОЛОГІЯ

1. З’ясуйте предмет вивчення та завдання фонетики й фонології. Поясніть, як співвідносяться поняття звук і фонема.

2. Що таке вокалізм? Які звуки називають голосними? Як в українській мові класифікують голосні фонеми?

3. Що таке консонантизм? Які звуки називають приголосними? Як в українській мові класифікують приголосні фонеми?

4. Які одиниці називають головним виявом і алофоном фонеми?

5. Які фонетичні явища називають позиційними змінами звуків? Охарактеризуйте позиційні варіанти голосних і приголосних фонем.

6. Які фонетичні явища називають комбінаторними змінами звуків? Охарактеризуйте комбінаторні варіанти голосних і приголосних фонем.

7. Що таке чергування фонем? Які чергування фонем називають живими, історичними? Назвіть основні типи історичних чергувань в українській мові.

8. Що таке фонетична й фонологічна транскрипція? Назвіть основні принципи фонетичного й фонологічного запису звуків.

Вправа 1. Запишіть подані слова фонетичною та фонематичною транскрипцією, охарактеризуйте кожну фонему в поданих словах і словоформах.

Кум [], загоню[], цвенькати[], віджати[], дзиґа[], підгір’я[], розумний[], своєю[], землемір[], лілея[], хитрющий[], юшка[], яблуко[], джмелі[], чебрець[], рішучо[], поїдьмо[], припав[], затуливши[], саджанець[].

Вправа 2. Запишіть речення фонематичною й фонетичною транскрипцією, визначіть позиційні та комбінаторні варіанти фонем.

1. Трапляється сонячний день у жовтні – і бджоли пускаються в свої останні обльоти. Бо, почавши квітнути ще ранньої весни, навіть під снігом, природа остаточно завмирає… (Є. Гуцало).

2. Тихий сон по горах ходить, за рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, дикі рожі в полонині! Не шуміть, ліси зелені, спати йдуть вітри студені! (О. Маковей).

Вправа 3. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, поясніть зміни голосних (редукцію, акомодацію, асиміляцію).

Три(е)вога (р), латун(ь) (ак), однокурсник, кожух, жит(тя), ве(и)селий (р), йшов, північ, зграйками, пишіт(ь) (ак), зо(у)зуле(и)н(ь)ка, заєц(ь), його, к(лю)(чі), загоєний, сине(и)(нь)кий, то(бі), го(лі)вка, во(зі)(ть), пе(и)рлина, при(е)шити, кри(е)вавий, (фі)алко(ві), чо(у)му, при(е)рече(и)ний, (кю)вет, (пі)(д)да(шшя), ротик, ве(и)сна, ти(е)нок, Пилип, че(и)кати, це(и)мент.

Вправа 4. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. З’ясуйте, у яких словах відбувається асиміляція за м’якістю чи твердістю, а у яких – ні. Поясніть чому.

Ясність, розсідлати, дні, дрімаю, корисні, відділяти, на гілці, надзірковий, спітнілий, стіна, денний, донський, повсякчас, поодинці, віденський, весняно, зняти, твір, віконця, свічадо, цвірінькати, сільський, творці, всі, наприкінці, запізнююсь, болгарський, селянський, кузня, в казці, пізніше, панський.

Вправа 5. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть, у яких словах відбувається асиміляція за дзвінкістю чи глухістю, а у яких – ні. Поясніть чому.

Повсихати, футбол, крізь сльози, розкіш, без сорому, подорож, спитати, як день, рюкзак, ближче, легко, тут же, хоч би, кладка, Ґандзя, з хати, осьде, зцілюю, скраєчку, просьба, косьба, зшити, кігтясті, натхнення, дьогтю, бджола, безсонні, над тобою, галузка, зчавити, схопити, з факелом.

Вправа 6. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть можливі випадки асиміляції за місцем і способом творення.

Без жарту, покажчик, щастя, лисичці, зшиток, без шевця, безчинство, копитце, відчувати, заквітчати, зчіплювач, розширяється, з джерела, від джмеля, суддя, привітаєшся, над дзвіницею, ворітця, коротший, розжеврівся, ллють, принісши, журишся, відвізши, не мучся, не мажся, у діжечці, у юшці, діжці, тчемо, льотчик, відсіля, галузці, галушці, відчай, клопіт, Черкащина, Ващенко, залізо (рос. железо), шпориш (рос. спорыш).

Вправа 7. Знайдіть і згрупуйте слова, у яких наявне: а) морфологічне подвоєння; б) фонетичне подовження, закріплене й не закріплене на письмі. Поясніть, чим зумовлене фонетичне подовження.

Віддячити, зсісти, суцвіття, не зжене, бездонний, годинник, клоччя, нісся, з-за, беззубий, мотуззя, знаменний, угіддя, Піддубний, спросоння, вітчизна, необбитий, батьчин, памороззю, сіллю, роззброїти, у клітці, Наддніпрянщина, міццю, ссавці, латунню, попідтинню, гіллястий, Ілля, Полісся, навмання, збіжжя, виллю.

Вправа 8. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, поясніть наявність і відсутність подвоєних літер.

Підґрунт…я, Побуж…я, Заволж…я, Закавказ…я, Прихорол…я, Берест…я, Придніпров…я, Сухолуж…я, передміст…я, перехрест…я, примирен…я, узвиш…я, передвіст…я, десятиріч…я, милосерд…я, узбіч…я, обійст…я, щеплен…я, безсмерт…я, бездоріж…я, осеред…я, осерд…я.

Вправа 9. Поясніть явище дисиміляції в наведених словах. Назвіть групи приголосних, які найчастіше зазнають розподібнення. Знайдіть слова, у яких відбулися процеси й асиміляції, і дисиміляції.

Плести, рибалка (давньорус. рыбарь), мірошник, хто, що, пошта, рушниця, їсти, торішній, хрест, дворушник, сердешний, скрипаль, соняшники, дорожчий, торішнє, ближчий, муляр (< мурувати), вужчий, рушник, повість, срібло (рос. серебро), нижчий, флюгер (нім. Flügel).

Вправа 10. Прочитайте подані слова, порівнявши їх зі словами інших мов, поясніть причини історичних фонетичних змін (протеза, метатеза, епентеза, гаплологія).

Вільха, вулиця, вівця, гарба, гострий, горіх, гарбуз, ведмідь, капость (рос. пакость), голобля (рос. оглобля), долоня (рос. ладонь), бондар (від бодня), тарілка (нім. Teller), футляр (нім. Futeral), трагікомедія, дикобраз, сироватка (давньорус. сыроворотка), строк (рос. срок), страм (рос. срам), павук, журавель (рос. журавль), вихор (рос. вихрь).

Вправа 11. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть, у яких словах: а) відбувається спрощення, закріплене на письмі; не закріплене на письмі; б) спрощення не відбувається.

Загинути, область (пор. волость), шістдесят, наїзниця, хворостняк, артистці, журналістський, невістчин, шістнадцять, корисно, пізній, масний, сонце, серце, ченця, гончар (пор. горня), тріснути, брязнути, писнути, радісний, щасливий, не шелесне, на тому тижні, слала, персні, пестливо, навмисно, гігантський, у поїздці, голландський, студентство, міський.

Вправа 12. Замість крапок поставте, де необхідно, пропущені літери; поясніть свій вибір.

Пропус…на здатність, ненавис…ний ворог, тиж…нева відпустка, випус…ний вечір, аванпос…ний загін, контрас…ний душ, перехрес…ний допит, совіс…лива людина, гіган…ський будинок, водохрес…ні морози, балас…ний запас, доблес…ний воїн, зап’яс…на прикраса, страс…ний тиждень, кіс…лява рука, голосно вис…нути.

Вправа 13. Змініть подані слова або доберіть спільнокореневі слова так, щоб у них було наявне чергування фонем о, е // і; о, е // ø; е // о після шиплячих та j. Поясніть випадки порушення чергування.

Сльоза, піч, поріг, плечі, першість, шість, сон, садок, вікно, кінець, південь, вітрець, вітер, вишні, крапля, вузол, весь, горло, верх, вовк, горох, голос, берег, корова, медонос, діловод, значення, метр, бром, папір, народи, учителі, лоб, рот, доба, джміль, коліно, робота, світ, кольори, стояти, голова, зорі, медозбір, пшениця, четверо, вечеря.

Вправа 14. У наведених словах знайдіть наявні або можливі історичні чергування приголосних. Поясніть, як відбувається процес чергування: під час словозміни чи словотворення.

Їздити, галузь, берегти, пасіка, пекти, колихати, студити, світити, круча, птах, плач, пшениця, дух, кропити, тямити, графити, мастити, техніка, славити, яблуко, граблі, купівля, щеплення, верф, тривога, народження, книга, око, змусити, любити, коса, берегти, зневага, муха, голуб, тік, їжак, балка.

Вправа 15. Від поданих іменників утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-, поясніть фонетичні зміни приголосних під час словотворення.

Волох, Вінніпег, грек, латиш, Гадяч, Воронеж, Цюрих, Черемош, француз, Нью-Йорк, убогий, киргиз, Великий Устюг, Збараж, Виборг, Черкаси, Прилуки, тюрк, казах, Калуга, Калуш, багач, узбек, Новобіличі, чиновник, каліка, печеніг, половець, Углич, чех, чуваш, каракалпак, Париж, Одеса, Дамаск, Мекка, гагауз, молодець, парубок, Кавказ, словак, таджик, баск, Ірак, Гонконг, хижак, швець, стельмах, пророк.

Вправа 16. Запишіть речення, виконайте їх повний фонетичний аналіз.

1. Віконце світиться. У сторожці живе людина (У. Самчук). 2. Мало значення лише те, що є найнеобхіднішим для митця: задум і глина (О. Гончар). 3. Не забувай за отчий свій поріг, але й кермуй політ за обрії незнані (А. Малишко). 4. Три Мойри – безжалісні богині, що визначають все людське життя (Л. Костенко). 5. Коли він ішов селом у простеньких штанцях і не зовсім чистій сорочечці, то на це ніхто не звертав уваги (Г. Тютюнник). 6. Ти знов мені наснишся, як учора. У посмішці любов і непокора (А. Малишко). 7. Ясність стояла навкруги, і безкраї степи дихали на них пишністю півдня (О. Гончар). 8. Нехай в поля, луги і пущі моя клятьба перенесеться (П. Куліш). 9. Журавлина зграя, заквітчана сріблом і золотом в промінні вечірнього сонця, попрощалась і полинула в майбутнє (Є. Гуцало). 10. Шістнадцять месників-героїв звитяжно витримали бій, життя своє за честь, за волю вітчизні віддали своїй (М. Тарновський).

Пратичне заняття №2

СКЛАДОПОДІЛ. АКЦЕНТОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ

1. Яку одиницю мови називають складом? Які теорії існують у мовознавстві щодо сутності цієї одиниці?

2. Які типи складів існують в українській мові?

3. Назвіть основні правила складоподілу.

4. Що вивчає акцентологія? Яку одиницю мови називають наголосом?

5. Які розрізняють типи наголосів залежно від того, з якою одиницею мови вони співвідносяться?

6. Охарактеризуйте типи словесного наголосу, характерні для української мови.

7. Що таке фонетичне слово? Чим відрізняються слова-енклітики та слова-проклітики?

8. Що вивчає орфоепія?

9. Назвіть основні риси української літературної вимови.

Вправа 17. Подані слова поділіть на фонетичні склади, охарактеризуйте їх. Зробіть морфемне членування й поділ слів для переносу з рядка в рядок, порівняйте їх із фонетичним поділом.

Перегляд, яблуня, бастіон, Андрій, батальйон, віжки, верхів’я, мандрівка, підростати, утрачаючи, природний, виткнувся, одразу, розпускались, невмирущий, відгомін, невміло, берізка, вродливий, настраждатися, гайдамацький, графлю, морква, згасло, абрикос, заб’ю, візьми.

Вправа 18. Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Визначіть у них усі проклітики й енклітики.

1. Пастухи печуть її на багаттях із сухого бадилля, а корови бродять тут же, підбираючи то картоплину, то бур’янець (В. Гжицький). 2. Треба б щось робити, до коновала збігати, ну й стіжок укривати ж треба, – гримить он (А. Головко). 3. Жовтень – це якийсь блискучий, неперевершений афоризм, тільки ж як-бо він майстерно зашифрований! (Є. Гуцало). 4. Ви чули ж бо, так липа шелестить (П. Тичина). 5. Юність має на тривоги право. Що ж то і за юність без тривог! (В. Симоненко).

Вправа 19. Доведіть, що наголос є засобом розрізнення значень і форм слів, увівши подані слова в контекст.

Вищати, ніяк, верби, варений (дієприкметник), варений (прикметник), закликати, стріла, бігом, книжки, переговори, орган, руки, межі, гірка, білизна, захват, атлас, подув, пера, брати, білок, батьків, обід, гори, озера, дуби, верби, слова, права, зорі, мала, плакати, дорога, поклади, пора.

Вправа 20. Поставте в словах основний і побічний наголоси.

Допомагатимемо, індивідуалізувати, запліснявілий, болотистий, паровозовагоноремонтний, автопокришка, гідробіологія, внутріатомний, хлібосольний, далекобійний, парокінний, парнокопитний, передпосівний, електроенергія, жовтогарячий, радіотелескоп, місцеперебування, малочутливий.

Вправа 21. Знайдіть слова з можливим подвійним нормативним наголосом, перевірте себе за словниками.

Антарктика, докір, апостроф, беззахисний, безклопітний, співбесідниця, братки, гусениця, договір, брусковий, брезентовий, бюлетень, вертихвістка, винагорода, відбиток, відлунок, відмітний, відповісти, сливовий, пуховий, вітчизняний, зазначити, Батьківщина, простий.

Вправа 22. Перекладіть слова українською мовою, порівняйте наголос в обох варіантах.

Верба, кишка, петля, доска, дочка, крапива, колея, разведка, подруга, течение, босой, новый, мягкий, простой, старый, толстый, малый, черствый, твердый, одиннадцать, четырнадцать, восемьдесят, кроить, сердиться, черпать, адрес, ни за что, беседа, бледный, вводить, вязкий, горячо, горький, грушевый, загадка, журавль, комната, ломкий, легко.

Вправа 23. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть основні норми вимови голосних в українській мові.

Цитадель, речитатив, режим, лиман, кип’яток, постелити, сонечко, поперек, диміти, лялечки, блискучий, зронений, вуличка, вимете, примерзлий, голубка, могутній, молоти, ходити, тобі, потрібний, годує, на столі, Корній.

Вправа 24. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть основні норми вимови приголосних сучасної української мови.

Замовив, усе; защебетав, щедрий; ріжте, мороз; сім, вісім, кров, степ; ніч, піч; шприц, принц; хлопець, вінець; лекція, еволюція; раджу, джміль, приїжджати; дзвінок, кукурудза; гідронім, його; ґудзик, ґрунтовий; екзальтований, дьогтю; клеїться, усміхається; вагаєшся, навчишся; принісши, залізши; розжати, розчарувати, розшити, з джерела, зцідити, зсередини; не мучся, зважся; по річці, у хатці, у казці, по стежці, у чашці; відсіля, блюдце, повітчина, винуватця, піратський; подружжя, ніччю; артистці, шістсот, невістчин, невістці, аспірантці, студентський, агентство, шістдесят; пісня, на дні, здібності; жовчю, Заволжя, бюро, пісок; туманний, гуманний, віддалік, віддерти.

Вправа 25. Перепишіть речення, замість крапок поставте у // в, і // й. Поясніть Ваш вибір.

1. Ніч прийшла до хати … оніміла – … шибках ні світла, ні тепла (А. М’ястківський). 2. За обідом Йосипа посадили …середині, між старою … старим (Панас Мирний). 3. Рикаючи … трясучи головою, спинився лев (Леся Українка). 4. Голова … нього хитається … такт пісні, … слова …дуть за словами, немов верблюди … пустині (М. Коцюбинський). 5. Климко …шов …же восьму добу (Г. Тютюнник). 6. …се життя її (людини) минає … боріннях мислі … духу, … сумнівах … ваганнях, … діяннях. Бо людина невимірна … своїх прагненнях (Р. Іванченко).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Поняття літературної мови

План

1.Українська літературна мова як унормована форма загальнонаціональної мови.

2. Територіальні діалекти.

1. Мовна норма. Загальна характеристика орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних та стильових норм української літературної мови.

2. Значення мовної культури для роботи вчителя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Марун М. Чи є тотожними поняття мова і мовлення? // Дивослово. – 1999. – №6. – С.11 – 13.

3. Степаненко М. «…Шевченкова мова й стала в нас за наріжну підвалину нашої літературної мови…» (Коротке слово про значення Великого Кобзаря в історії української мови) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2006. – № 9 – 10. – С.4 – 16.

4. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

5. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

6. Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

7. Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. – К., 1977.

8. Хом’як І. Взаємодія літературної мови і діалектів // Дивослово. – 2000. – №10. – С.12 – 14.

9. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

10. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006.

Студент повинен знати: визначення понять «українська літературна мова», «загальнонаціональна мова», «народна мова», «мовна норма», мовна культура, найголовніші ознаки діалектів.

Студент повинен уміти: характеризувати орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні та стильові норми української літературної мови; вирізняти діалектизми в текстах; дотримуватися норм української літературної мови.

Базові поняття: загальнонародна мова, національна мова, літературна мова, мовна норма, діалект.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, як ви розумієте вислів М. Горького: «…мова створюється народом. Поділ мови на літературну і народну означає тільки те, що ми маємо, так би мовити «сиру» мову і оброблену майстрами».

2. Схарактеризуйте найголовніші особливості кожної із груп говорів української мови (письмово).

3. Випишіть із повісті І.Франка «Борислав сміється» приклади лексичних і граматичних діалектизмів, які використані письменником як засіб типізації мови робітників – недавніх селян.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Вступ до фонетики. Фонетичні одиниці мови

План

1. Предмет і завдання фонетики. Зв'язок фонетики з іншими розділами мовознавства. Звуки і склади як фонетичні одиниці мови.

2. Три аспекти вивчення мовних звуків: фізичний, анатомо-фізіологічний і лінгвістичний (фонологічний).

3. Будова мовленнєвого апарату. Робота мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.

3. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

4. Жилко Ф.Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов'янськими. – К., 1963.

5. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970.

6. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

7. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

8. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

9. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

10. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: предмет і завдання фонетики, визначення звука як основної фонетичної одиниці мови, аспекти вивчення мовних звуків, будову мовленнєвого апарату, творення звуків мови.

Студент повинен уміти: визначати зв'язок фонетики з іншими розділами мовознавства, характеризувати звуки в різних аспектах, показати на схемі будову мовленнєвого апарату, коментувати роботу мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.

Базові поняття: фонетика, звук, фонетична одиниця, аспекти вивчення звуків, мовленнєвий апарат, активні й пасивні мовні органи, голосні звуки, приголосні звуки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: До кожного слова через риску допишіть таке слово, яке відрізнялося б від попереднього лише одним першим звуком (не буквою):

Зразок: лак – бак.

Джаз, джміль, льон, люк, лак, їсти, дзень, юшка, дзявкати, ясно, тяма, цькувати, дзьоб, щенята.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Класифікація голосних та приголосних звуків, особливості їх вимови

План

1. Класифікація голосних звуків:

а) за рухом язика у вертикальному напрямі (піднесення);

б) за рухом язика у горизонтальному напрямі (ряд);

в) за участю губ (лабіалізовані / нелабіалізовані).

2. Класифікація приголосних звуків:

а) за участю голосу і шуму (сонорні і шумні; дзвінкі і глухі);

б) за місцем творення (губні, язикові, глоткові);

в) за способом творення (проривні, фрикативні, африкати, вібранти).

3. Співвідносність приголосних за твердістю-м’якістю.

4. Свистячі й шиплячі приголосні звуки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.

3. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

4. Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. – 1980. – № 2. – С.37 – 43.

5. Залеський А.М. Причини ствердіння шиплячих в українській мові // Мовознавство. – 1982. – № 5. – С.48 – 59.

6. Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.

7. Німчук В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С.7 – 14.

8. Огієнко І. Про українські приголосні // Мовознавство. – 1990. – №1. – С.67 – 71.

9. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

10. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

11. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

12. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

13. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: класифікацію голосних і приголосних звуків.

Студент повинен уміти: здійснювати фонетичний аналіз голосних і приголосних звуків.

Базові поняття: голосний звук, приголосний звук, ряд, піднесення, лабіалізація, сонорні звуки, шумні (дзвінкі і глухі) звуки, губні, язикові (передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глотковий) звуки, проривні, фрикативні звуки, вібранти, африкати, свистячі, шиплячі приголосні звуки, тверді й м’які звуки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Випишіть передньоязикові приголосні, схарактеризуйте їх за м’якістю і твердістю.

Загриміло. Прямо над головою блискавично розпухала хмара, ось вона виплеснула в луки стрілу громовиці і грім… Проливень одразу, важкою сизою киреєю, упав на землю… Злива так само швидко почала відходити, як і надійшла. За річкою Ведмежою умирали громи. Невидимі косарі якось ураз підкосили дощ, він, зітхаючи, упав на поле і пагорби, назустріч онімілим блискавкам піднялися долоні розквітлих гречок. Виглянуло свіжовмите сонце, і запарувала-закуріла земля, начеб ото позбирала звідусіль косарів, а вони заходились варити куліш. На Тетяниній хусточці задзичала бджола і полетіла за взятком (М. Стельмах).

2. Зробити фонетичний розбір слів: дощ, бур’ян, дзвін, ювелір, рись.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

Фонологія. Поняття фонеми

План

1. Фонологія як наука. Поняття фонеми.

2. Функції фонеми.

3. Інваріант (головний вияв) і варіанти фонем – позиційні, комбінаторні, факультативні.

4. Диференційні ознаки фонем сучасної української літературної мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.

3. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

4. Жилко Ф.Т. Фонологічні особливості української мови в порівнянні з іншими слов'янськими. – К., 1963.

5. Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. – 1980. – № 2. – С.37 – 43.

6. Залеський А.М. Причини ствердіння шиплячих в українській мові // Мовознавство. – 1982. – № 5. – С.48 – 59.

7. Залеський А.М. Як треба вимовляти шиплячі звуки? // Рідне слово. – К.: Наук. думка, 1974. – С.38 – 45.

8. Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.

9. Німчук В.В. Історія дзвінких африкат і засобів їх позначення в українській мові // Мовознавство. – 1992. – № 2. – С.7 – 14.

10. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

11. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

12. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

13. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

14. Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1973.

15. Тоцька Н.І. Система голосних фонем української мови // Мовознавство. – 1983. – № 5. – С.16 – 23.

Студент повинен знати: предмет і завдання фонології, визначення фонеми, її функції, варіанти фонем, диференціальні ознаки фонем.

Студент повинен уміти: визначати головний вияв фонеми та її варіанти, характеризувати фонему за її диференціальними ознаками.

Базові поняття: фонологія, фонема, функції фонем, інваріант, варіанти фонеми – позиційні, комбінаторні, факультативні; диференціальні ознаки фонем.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Випишіть з поданих речень слова, у яких наявні позиційні та комбінаторні варіанти фонем. Прокоментуйте кожний приклад.

1. Там за ніччю голубою світить вечора зоря. 2. Десь із темними ночами, з тихими речами встала казка сивоброва (А. Малишко). 3. Свистав вітер, грюкаючи віконницями (І. Франко). 4. Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю (О. Гончар). 5. Шелестіли, хиталися віти (В. Сосюра).

Практичне заняття № 7 Система фонем сучасної української мови

План

1. Голосні фонеми сучасної української літературної мови в їх звукових виявах.

2. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови в їх звукових виявах.

3. Фонематична транскрипція.

Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дорошенко С.І. Звуки чи фонеми вивчають учні? // Мовознавство. – 1990. – № 2. – С.46 – 50.

3. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

4. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970.

5. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

6. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

7. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

8. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

9. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: звукові вияви голосних і приголосних фонем, палаталізовані приголосні.

Студент повинен уміти: визначати фонему в усіх її виявах.

Базові поняття: фонема, основний вияв фонеми, варіанти фонем, голосні фонеми, приголосні фонеми, палаталізація.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Прочитайте текст. Запишіть фонетичною транскрипцією і дайте характеристику приголосних фонем (у їх головних виявах) за ознакою твердості – м’якості.

1. На бур’янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу (С.Васильченко). 2. Поля зеленіють у раннім теплі, і проліском, рястом квітують ліси (П. Воронько). 3. Сміх матері, і спів її, і крок на дні душі живуть в погаслих звуках (Л. Первомайський). 4. Соловейко в темному гаї перший промінчик сонця вітає (Л. Забашта). 5. Я – українець. З юних літ мене пісень навчила мати, які чарують цілий світ! (І. Нехода).

Практичне заняття № 8 Комбінаторні й позиційні модифікації голосних і приголосних фонем

План

1. Поняття коартикуляції. Комбінаторні і позиційні фонетичні зміни.

2. Комбінаторні й позиційні модифікації голосних: акомодація, редукція (якісна і кількісна), гармонійна асиміляція.

3. Комбінаторні модифікації приголосних: акомодація, асиміляція.

4. Позиційні модифікації приголосних (зміна приголосних /в/, /й/ на [ў], [ǐ]).

5. Чергування фонем. Живі (фонетичні) та історичні чергування фонем.

Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

3. Карпенко Ю.О. Фонологічна історія українського вокалізму // Мовознавство. – 1998. – № 2. – С.78 – 91.

4. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

5. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

6. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

7. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

8. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: Навч.посіб. – К.: Вища шк., 1981.

Студент повинен знати: явище редукції голосних, модифікації приголосних фонем.

Студент повинен уміти: виявляти явища редукції голосних у словах, коментувати їх; пояснювати позиційні модифікації приголосних.

Базові поняття: вокалізм, редукція, модифікація, чергування.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Виділіть усі випадки позиційних змін голосних (якісної редукції) і модифікації приголосних. Поясніть закономірності позиційних змін голосних і приголосних.

Гінкий і крислатий, у три обхвати, прадавній в’яз на причілку кам'яниці Стурчаків, від якого, за переказами пелехів, започаткувалося Таборище, неспогадано розбила весняна гроза. Приречений на довічну непам’ять, старий в’яз боровся за життя, за продовження собі віку, і невдовзі з міцного стовбура, що лише деінде не був позначений гаром блискавиці, пустив кілька пагонів; могутнє коріння щедро живило ті тонкі зелені парості глибинними соками і виганяло їх угору до пізньої осені, до тієї холодної пори, поки молоде листя не прихопили сиві зазимки, а вітри не взялись обгонити з пагіння листок по листку (В. Логвиненко).