36

ВСТУП

Актуальність теми. США - одна з найбільших країн світу, що виникла на поєднанні багатьох мікросвітів різних цивілізацій в ХV-XVI століттях. На сьогодні успіхи США у зовнішній політиці, науці і економіці перетворили її в могутній анклав, що розповсюджує свій вплив на більшу частину світу і зосереджує в собі всі передові технології і знання. Активна діяльність США практично у всіх сферах суспільного життя, насамперед у зовнішній політиці, швидкі успіхи в освоєнні величезного північноатлантичного континенту, стрімкий розвиток передової індустрії і сільського господарства, небачене в історії збільшення матеріального добробуту більшості населення, швидке досягнення статусу світової держави посилили впевненість в особливій долі Америки, відмінній від долі інших країн і народів. Сформувалася ідея про особливу місію, «визначення долі» Америки, головний зміст якої складається в обіцянці свободи, демократії, матеріального достатку і т. п. не лише самим американцям, але й представникам інших народів у найвіддалених куточках земної кулі, якщо вони згодні прийняти американські цінності. Розуміння американської ідеї, критичний аналіз ключових постулатів зовнішньополітичної доктрини США допоможе переосмислити події нової й новітньої історії і зробити певні висновки. Подальше зростання впливу США в сучасній системі міжнародних відносин, залежність у ній змін від використання Вашингтоном певних доктринальних засад зумовлює теоретичну й політичну доцільність пошуків відповідей на складні питання сучасності, у стратегії зовнішньополітичних акцій держави, характері цих акцій і, звичайно їх наслідків, що вплинули не тільки на становище західноєвропейських, далекосхідних чи держав Латинської Америки, а й на самобутній розвиток Сполучених Штатів, її формування як світової держави.

Об'єктом дослідження є зовнішньополітичні доктрини Сполучених Штатів Америки в контексті історичного розвитку країни протягом ХІХ - першої чверті ХХ ст. Предметом дослідження стали еволюція та зміна акцентів у зовнішній політиці США, специфіка методів і засобів дипломатії країни та наслідки реалізації стратегії США для світу. Метою дослідження є аналіз змісту доктрини «Відкритих дверей», як ґрунтовної моделі побудови зовнішньополітичного курсу Сполучених Штатів, розгляд основних напрямків зовнішньої політики Сполучених Штатів на початку ХІХ століття та внутрішніх впливів на її формування, зміна акцентів наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Для досягнення визначеної мети сформульовані наступні завдання:

· відтворити системну еволюцію ідеологій, доктрин і концепцій зовнішньополітичної стратегії США;

· визначити особливості міжнародних відносин в Китаї;

· з'ясувати проблеми виникнення та розуміння зовнішньополітичної доктрини «відкритих дверей»;

· комплексно аналізувати специфіку внесення змін до мети міжнародної політики Сполучених Штатів у Русько-Японській війні 1904-1905рр.

· простежити зміни зовнішньополітичних пріоритетів Сполучених Штатів крізь призму американсько-японських відносин напередодні першої світової війни.

Розділ і істріографія питання

Історично першою формою економічних зв'язків була світова торгівля. Об'єктивною основою світової торгівлі, а в подальшому і всіх інших форм світових економічних зв'язків, стало суспільний поділ праці, яке переступило рамки національних кордонів і вийшло на світовий рівень.  Спочатку міжнародний поділ праці базувався на відмінностях в природно-кліматичних умовах. На машинобудівній стадії розвитку виробництва міжнародний поділ праці став базуватися не тільки на природно-кліматичних відмінностях, а й на технологічній спеціалізації в сфері виробництва. 

Процес інтернаціоналізації економічних зв'язків тепер охопив і сферу обігу, і сферу виробництва. Світове господарство придбало сучасні форми.  Відбувалося це наступним чином. Спочатку сформувався світовий ринок як підсистема господарства, породжена обміном товарів за межами національної економіки та викликала до життя відповідне валютно-фінансове забезпечення. Неабиякою мірою це стало можливо завдяки швидкому розвитку залізничного транспорту.  Поступово стали формуватися світові ринки кредитів, валюти і трудових ресурсів. Велику роль в цьому зіграли створення світової колоніальної системи і розвиток великої машинної індустрії. З'явилося міжнародний поділ праці і, відповідно, спеціалізація окремих країн на виробництві будь-яких видів продукції з наступною кооперацією окремих промислових регіонів та цілих країн. У результаті світ розділився на промислово розвинені й економічно відсталі країни.  Проте до кінця XIX ст. основною формою міжнародних економічних відносин була, звичайно, міжнародна торгівля, провідну роль у якій, як і раніше ще відігравала Великобританія. Прагнучи досягти світового економічного панування, вона все ще сповідувала політику вільної торгівлі та поміркованого протекціонізму. Проте їй вдалося це лише у взаєминах з її колоніями. Інші ж країни надійно закрили свої внутрішні ринки від англійської товарної експансії високими митами. У Великобританії провідна роль залишалася за англійським банком, який був і урядовим, і приватним одночасно [5, с.175]. Після введення золотого стандарту його квитки стали замінниками золотих монет. Різко зросла кількість приватних банків, з'явилися акціонерні банки. Завдяки збільшенню операцій фондової біржі з'явилася можливість акумулювати значні кошти для інвестування їх у промисловість.  Фінансовий капітал у Франції розвивався швидше промислового і торгового. Спочатку з'явився французький банк, потім - ощадний. Виникло безліч різновидів цінних паперів. Банки стали спеціалізуватися: спочатку з'явився банк «Товариство рухомого кредиту», потім - «Товариство поземельного кредиту». Національна рахункова контора. Ліонський кредит. Товариство розвитку торгівлі та промисловості. Паризька біржа перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу, а позичковий капітал Франції різко перевершив за своїми розмірами позичкові капітали інших країн. У США банки виникли в кінці XVIII ст. А вже напередодні Громадянської війни банки діяли практично у кожному місті, не рахуючи Держбанку США зі статутним капіталом 35 млн. доларів. Диктуючи умови кредитудля купівлі землі, він заволодів значними земельними масивами, а потім почав продавати її за спекулятивними цінами. Оскільки це викликало загальне невдоволення. Держбанк США ліквідували, а його кошти розділили між штатами. Поступово, з запізненням, розвивалася і банківська система Німеччини, де банки мали в основному акціонерну форму, але поки ще не могли зрівнятися за своїми показниками з французькими банками. Однакпроцес пішов. Взаємозв'язок завершення промислового перевороту і створення національних фінансово-кредитних систем обумовлена ​​тим, що це - дві сторони одного процесу розвитку капіталістичної економіки.  Але, незважаючи на рівень розвитку держав, кожна з них, вирішуючи свої внутрішні, а тим більше зовнішні проблеми, вступає в економічні відносини з іншими державами та міжнародними економічними організаціями. Це зумовлюється значною кіль­кістю чинників, серед яких, окрім рівня розвитку економіки, можна виділити міжнародний поділ праці, природні та кліматичні умови, географічне положення, доступ до морських шляхів, наявність трудових ресурсів тощо. Наприклад, якщо взяти до уваги такий чинник, як міжнародний поділ праці, то можна виділити країни, які є провідними у галузі машинобудування (США, Німеччина, Франція тощо), добування та перероблення нафти ( Алжир, Венесуела, Габон, Еквадор, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, Об’єднані Арабські Емірати й Саудівська Аравія) тощо. Якщо ж брати до уваги кліматичні умови, то ми знаємо, що тільки обмежене коло держав може вирощувати оливу (країни Середземномор’я), чай (Індія, Китай, Шрі-Ланка), каву (Бразилія, Колумбія), какао (Гана, Бразилія), соняшник (Україна, Росія) тощо. Інші держави, які не вирощують цих сільськогосподарських культур, змушені їх купувати. Отже, природні та кліматичні умови багатьом країнам не дають змоги вирощувати певні сільськогосподарські культури, а це значить, що ці умови є відповідним чинником, що сприяє виникненню міжнародних економічних відносин як з приводу виробництва, так і закупівлі цих культур [7, с. 203]. Слід зазначити й те, що необхідність вступу в міжнародні економічні стосунки між країнами обумовлює і наявність відповідних природних запасів, що міститься в надрах тієї чи іншої країни. Так, є країни, які мають величезні запаси нафти, газу. До таких можна віднести Алжир, Венесуелу, Ірак, Іран, Кувейт та ряд інших країн Африки, Азії та Латинської Америки, об’єдна­них в єдину організацію експортерів нафти Важливим при організації міжнародних економічних відносин є і географічне положення країн, унаслідок якого одні мають доступ до моря, інші — навпаки. Ті країни, які не мають такого доступу, вимушені, використовуючи інші шляхи сполучення, що пролягають через територію відповідних країн, перевозити свої вантажі, щоб мати доступ до водних транспортних артерій. Остання третина XIX ст. характеризувалася небувалим піднесенням американської економіки. У 1871-1900 рр. національне багатство країни збільшилося у 7 разів. На початок XX ст. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші індустріальні країни. Бурхливий розвиток економіки США був обумовлений низкою чинників. По-перше, перемога промислової Півночі в громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях для капіталістичного освоєння південних штатів і земель Заходу. У США було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна. У 1870 р. у США проживало майже 40 млн чол., але робочої сили не вистачало. Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. За останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати раціоналізацією виробництва і не шкодували коштів на наукові дослідження. З 1860 по 1890 р. у США було видано близько 440 тис. патентів на різні винаходи, велику частину яких було впроваджено у виробництво. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки і технологій посідали перше місце у світі. Заводи і фабрики країни оснащувалися найсучаснішим устаткуванням. Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США була добре захищена від конкуренції імпортних товарів високими ввізними митами. Не втратив свого колишнього значення і географічний чинник. Для американської економіки була вигідна та обставина, що країна була віддалена від своїх європейських конкурентів та межувала зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами [7, с. 198]. Під впливом цих та інших причин наприкінці XIX ст. США перетворилися на потужну індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з'явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. У 1882 р. знаменитий винахідник Т. Едісон побудував першу теплову електростанцію, а до початку XX ст. у США було вже близько 3 тис. електростанцій. У країні почалася електрифікація промисловості, транспорту і побуту. Склалася своєрідна ситуація: США мали безсумнівну економічну першість, але в той же час їх роль у сфері світової політики залишилася відносно другорядною. Це пояснювалося особливостями попереднього економічного розвитку США, коли левову частину промислової і сільськогосподарської продукції поглинав місткий внутрішній ринок. Вкладання капіталів усередині країни давали прибуток не менші, аніж зарубіжні інвестиції. Лише зі зростанням надвиробництва товарів посилюється зацікавленість американських великих виробників і фінансистів у зовнішніх ринках і сферах вкладаннях капіталів [5, с. 184 ]. Саме тому, навіть на початку XX ст., економічна експансія США за кордоном була ще порівняно невеликою, а позиції США на міжнародній арені далеко не відповідали їхній економічній могутності. Не випадково в широких масах населення США сильними залишалися традиції ізоляціонізму, невтручання в європейські справи і уникання союзницьких зобов’язань з будь – якою іншою державою. І тільки перша світова війна внесла кардинальні зміни в міжнародні позиції США.