Лекція 3
Тема. Дидактичні основи початкового навчання української мови як другої.
План
-
Цілі навчання української мови.
-
Засоби навчання , їх характеристика.
-
Зміст навчання, його компоненти.
-
Структура курсу української мови у початкових класах.
-
Підручник як реалізація змісту навчання. Вимоги до підручників.
Література
-
Горбунова Т.Ю. Розвиток методики української мови в початкових класах шкіл з російською мовою навчання/ Педагогіка і методика початкової освіти. Вип.. 4 – К. 1967.
2. Коваль Г.П. Методика викладання російської мови в школах з українською мовою навчання: Навчальний посібник для студентів. — К.:Вища школа, 1989 (рос. мовою).
3. Коваль Г. П., Деркач Н. І. Пасічник Я. А. Захарчук 3. О. та інші. Дидактичні структури уроків, їх зміст та методичне забезпечення в початкових класах. Сучасні вимоги до уроків. — Рівне, 1997.
4. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник для вчителя. — К.: Магістр — 5, 1997
5. Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання. – К., 1999.
6. Хорошковська О.Н., Кутенко Л.О. Уроки усного українського мовлення в 1 кл. чотиріч. почат. шк.. з рос. мовою навч.: Посіб. для вчителя. – К.: «Початкова школа», 2002. – 128 с.
7. Хорошковська О.Н.Методика навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання. – К.: Промінь, 2006.- 256 с
1. Цілі навчання української мови.
Українська мова як навчальний предмет повинна зробити свій внесок у виховання майбутнього громадянина України, який би знав і любив українську мову, умів спілкуватися нею, шанував народ, серед якого живе, поважав його традиції, звичаї, культуру. Саме цим визначаються основні цілі навчання української мови — загальноосвітні, комунікативні, виховні. Кожна з них реалізується через проміжні. Так, у навчальному процесі кінцева ціль — оволодіти комунікативними вміннями. її лише зрідка нагадують учням, а ось проміжні цілі повідомляються на кожному уроці. Для їх досягнення школярі виконують низку конкретних завдань, які є певним етапом на шляху досягнення кінцевої мети.
Загальноосвітня мета навчання полягає передусім в засвоєнні учнями певної системи знань про українську мову (лінгвістична компетенція учнів), а також мовленнєвих умінь і навичок, що формуються на основі цих знань. Опановуючи українську мову, учні усвідомлюють і низку явищ рідної мови, які раніше сприймалися підсвідомо. Наприклад, у школах з російською мовою викладання діти, для яких російська мова є першою, сприймають рід багатьох іменників як щось єдино можливе. Вивчаючи українську, вони бачать, що один і той самий іменник у різних мовах може належати до різного роду (тополь — тополя, боль — біль, Сибирь — Сибір). Порівнюючи явища української та російської мов, учні знаходять спільне й відмінне, вчаться усвідомлювати суть розбіжностей, що розширює їх лінгвістичну компетенцію.
Українська мова як один з навчальних предметів покликана реалізувати розвивальну мету, що є складником загальнонавчальної. Завдання розвитку розумової діяльності, активізації пізнавальної самостійності учнів є одними з основних на уроках і мають величезні можливості для реалізації. Так, під час опанування української мови у школах з російською мовою навчання відбувається постійний процес зіставлення, порівняння й аналізу мовних явищ, активізації знань, засвоєних на уроках російської мови, і застосування їх у нових умовах, що сприяє розвитку мислительної діяльності.
Вивчення української мови, як уже зазначалося, відбувається з комунікативною метою. її реалізація можлива через створення на уроках таких мовленнєвих ситуацій, які б спонукали учнів до спілкування: запитати про щось (одержати інформацію), самому розповісти, висловити прохання, побажання, зауваження, похвалу, спонукати до дії та ін.
Виховні цілі полягають у формуванні людини культурної, інтелігентної, яка знає і любить не лише рідну мову, а й мову народу, серед якого живе, поважає цей народ, цікавиться його звичаями, культурою, історією. Виходячи з цього, вчитель добирає дидактичний матеріал соціокультурного характеру з урахуванням таких вимог: матеріал повинен мати пізнавальне, естетичне й виховне значення. Завдяки цьому формується соціокультурна компетенція учнів. Реалізуються виховні цілі через навчальні прийоми й засоби, спрямовані на аналіз і усвідомлення ідейно-морального, етичного чи естетичного значення текстів, малюнків, картин.
Вивчення української мови передбачає і пізнавальні цілі, адже через пізнання нового, невідомого розширюються світоглядні уявлення дітей. Опановуючи українську мову через художню літературу, народну творчість (прислів'я, загадки, казки, легенди, дитячі ігри), діти пізнають культуру, літературу, звичаї українського народу, ознайомлюються з фольклором.
Усе це, безперечно, збагачує духовний світ школярів, розширює обрії їхніх знань, формує світоглядні уявлення.