Розділ 1.4. Процеси глобалізації і дискусії щодо її наслідків. Зміст

1. Поняття, основні етапи і передумови глобалізації.

2. Позитивні і негативні наслідки глобалізації.

3. Світовий порядок в теоріях імперіалізму (В. Леніна), залежного розвитку (А. Г. Франк, Ф. Кардозо і Й. Фаллето) і світової системи (І. Валерстайна).

Ключові слова: глобалізація, гібридизація, світова система.

Цілі та завдання вивчення розділу 1.4.

Успішне вивчення розділу 1.4. дозволяє:

• Познайомитися зі змістом глобалізації, її основними політичними, економічними та соціальними проявами.

• Мати уяву про суперечливість наслідків глобалізаційного процесу і дискусії, що розгортаються навколо нього.

• Знати особливості теорій імперіалізму, залежного розвитку і світової системи, в яких дається критична оцінка глобалізації з точки зору несправедливого устрою сучасного капіталізму.

Володіти ключовими поняттями: глобалізація, гібридизація, світова система.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.

При вивченні Розділу 1.4. важливо дати визначення основних понять: глобалізація, гібридизація, світова система.

Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на соціальні тенденції, що дозволяють вченим описувати соціальний світ за допомогою концепту «глобалізація».

Вивчаючи питання 2, зверніть увагу суперечливість наслідків глобалізації, яка має як позитивні, так і негативні сторони, які часто описуються крізь призму ідеологічних позицій.

Вивчаючи питання 3, з'ясуйте в чому полягають головні аргументи теорій, що критично оцінюють світовий капіталістичний устрій, що постав в результаті глобалізації.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу необхідно уважно прочитати зміст розділу, звернути увагу на ключові слова та визначення основних понять. Треба відповісти на питання для самоконтролю та зробити стислий конспект змісту розділу.

1. Поняття, основні етапи і передумови глобалізації.

Якщо Вам скажуть, що розташований по сусідству супермаркет може мати безпосереднє відношення до соціології і нашої сьогоднішньої теми, то Ви навряд чи із цим погодитеся. Однак супермаркет – одне з місць, у якому знаходять своє відбиття сучасні соціальні перетворення, що зростають масштаби глобалізації – явищі, що буде обговорюватися в даній темі. Величезна кількість продуктів з різних країн на прилавках супермаркетів є результатом складної мережі соціальних й економічних зв'язків, які з'єднують між собою держави й народи у всьому світі. Подібної взаємозалежності місцевого й глобального історія ще не знала. Протягом більшої частини людської історії суспільства існували більш-менш відособлені. У минулому суспільство являло собою надзвичайно строкату, різнорідну мозаїку, складену з ізольованих соціальних одиниць, починаючи від племен, царств, імперій і закінчуючи національною державою. Кожне із цих політичних утворень мало незалежну й самодостатню економіку, власну культуру. Взаємодії між різними регіонами перешкоджало слабкий розвиток засобів комунікації, транспорту й зв'язку. Крім того, при домінуванні натурального господарства (у древніх і середньовічних імперіях) фактично кожен населений пункт являв собою самодостатню економічну одиницю.

Сьогоднішнє суспільство являє собою зовсім іншу картину. У політичній сфері намітилася тенденція переміщення все більшого обсягу влади з рівня національних держав на рівень наднаціональних міждержавних структур. При цьому відбувається ослаблення суверенітету національних держав і можливостей національних урядів проводити самостійну внутрішню політику. Так виникають наднаціональні одиниці різного масштабу, які активно впливають на характер внутрішньої й зовнішньої політики цілих держав:

- військові блоки, наприклад, НАТО, учасники якого брали на себе зобов'язання допомогати один одному у випадку загрози незалежності або безпеки кожної з договірних сторін;

- всесвітні міжнародні організації, у першу чергу ООН, основною метою якої є підтримка миру й безпеки, розвиток міжнародного співробітництва в рішенні проблем економічного, соціального, гуманітарного характеру.

- континентальні або регіональні об'єднання, наприклад, Європейське співтовариство, метою створення якого - посилення економічної інтеграції, введення єдиної валюти.

Економіка стає все більш глобальною, виробничі ланцюжки охоплюють все більшу кількість країн. Її головними агентами стають транснаціональні корпорації (ТНК), деякі з них мають доход, що перевищує доход національної держави.

У культурі домінує тенденція до однаковості. ЗМІ, зокрема телебачення, перетворюють нашу планету у «велике село». По всій планеті люди дивляться однакові фільми, журналістські репортажі, знають тих самих акторів, телеведучих, письменників. Мільйони людей стають свідками подій, що відбулися в різних місцях, прилучаються до спільного культурного досвіду (олімпіади, рок- і поп- концерти), що сприяє уніфікації їхніх смаків і переваг. Однакові споживчі товари поширюються всюди (феномен «кока-колізації»). Місцеві культурні традиції (національний одяг, кухня, моделі поведінки) розмиваються, масова споживча культура західного типу стає «універсальною», поширюючись по всіх країнах і континентам. Міграції, тимчасова робота за кордоном, туризм забезпечують безпосереднє знайомство зі способом життя, звичаями, нормами поведінки в інших країнах.

Для позначення таких транснаціональних процесів, які сприяють розвитку соціальних зв'язків і поглибленню взаємозалежності між країнами, соціологи використають термін «глобалізація». Глобалізація впливає сьогодні на всі аспекти соціального й культурного життя, змінює сформовані поведінки й цінності, руйнує звичний уклад життя, втягує представників різних культур у постійний діалог, розмиває кордони між національними економіками, державами й культурними мирами.

Етимологічно термін «глобалізація» пов'язаний з латинським словом «глобус» – тобто Земля, земна куля, і означає планетарний характер тих або інших процесів. Якщо спробувати виділити те загальне, що є в різних визначеннях глобалізації, то глобалізацію можна визначити як процес кількісного росту й інтенсифікації політичних, економічних, соціальних, правових, культурних зв'язків і відносин держав світу, все більшої інтеграції і взаємозалежності людства. Таким чином, у сучасну епоху в порівнянні з минулими історичними епохами планетарна єдність людства дуже зросла.

Позначимо основні етапи й передумови глобалізації.

На думку ряду дослідників (зокрема, А.Уткіна) процес глобалізації пройшов два етапи.

Перший етап – рубіж XIX–XX століть, період активного розвитку міжнародних економічних зв'язків. Деякі західні дослідники говорили про те, що вільна торгівля здатна викликати економічне зростання і процвітання, знищити ґрунт для політичних конфліктів. Але цей період завершився Першою світовою війною, що поховала надію на єдиний процвітаючий мир.

Другий етап глобалізації почався в 70-і роки ХХ століття. На думку українського вченого Арсеєнко, він пов'язаний з інтеграцією світової економіки й виникненням транснаціональних корпорацій (ТНК). ТНК – це компанії, які продають товари або послуги на ринках більш ніж однієї держави. Це можуть бути невеликі фірми, що володіють одними-двома фабриками за межами країни або гігантські міжнародні підприємства, сфери впливу яких простираються до самих далеких куточків земної кулі. В 70-і роки налічувалося 10 провідних транснаціональних корпорацій. Сьогодні їхня чисельність обчислюється сотнями, і серед них не тільки американські, але і японські, швейцарські, британські та ін. Транснаціональні корпорації розосереджують своє виробництво по всьому світу і поступово втрачають «національну приналежність». У ТНК працює персонал різних національностей. До числа відомих ТНК можна віднести: Кока-Кола, Пепсі-Кола, Кодак, Макдональдс, Мицубиси, Тойота, Колгейт, Панасоник, Тошиба, LG і т.д. На частку ТНК доводиться 2/3 всієї міжнародної торгівлі. Доходи ТНК перевершують національні бюджети багатьох держав. Наприклад, доходи таких компаній, як IBM й «Дженерал моторс», у яких працюють відповідно 395 й 748 тис. чоловік, дорівнюють величині національного доходу Бірми й Ефіопії з населенням 35,5 й 40,9 млн. чоловік. Завдяки сучасним комунікаційним технологіям банки й корпорації можуть вільно переміщати свої кошти по всьому світу.

Однієї з головних передумов глобалізації є розпад «соціалістичного табору». Колишні соціалістичні економіки змушені були інтегруватися в капіталістичну систему, світовий ринок, перебудовувати свою економіку й політичну систему на західний манер.

Серед технічних передумов глобалізації варто виділити створення реактивних літаків, великовантажних швидкохідних контейнеровозів й інших ефективних транспортних засобів, що дозволило здійснити безперервне перевезення людей і товарів по всій земній кулі. Також сюди можна віднести розвиток супутникового зв'язку, що забезпечує передачу інформації практично в будь-яку точку землі.

Ще одним немаловажним фактором, що веде до посилення процесів глобалізації, стало виникнення нових міжнародних і регіональних механізмів керування. ООН і ЄС - два найбільш яскраві приклади міжнародних організацій, що зібрали національні держави на загальному політичному форумі.

Головним наслідком глобалізації є поява світового співтовариства – об'єднання народів і держав миру, зв'язаних між собою загальними цілями, інтересами, різноманітними відносинами. Завдяки поширенню інформаційних потоків люди одержують відомості про події, що відбуваються в різних куточках світу. Загибель принцеси Діани, спустошливі землетруси у Вірменії й Туреччині, екологічні катастрофи перевертають свідомість людей від національного рівня сприйняття до рівня сприйняття глобального, починають усвідомлювати, що їхня особиста відповідальність не обмежується рубежами держави, громадянами якого вони є.