Питання до самоконтролю

1. Що таке глобалізація? Назвіть наслідки цього процесу для функціонування світової спільноти в різних сферах життя суспільства (економічній, політичній, культурній). Які наслідки цього процесу Ви відчуваєте на собі?

2. Що мають на увазі, коли говорять про гібридизацію? Чи вважаєте Ви, що поняття «глобалізація» і «американізація» тотожні?

3. В чому полягає теорія залежності А.Г. Франка, Е. Фалето та Ф. Кардозо. Як вони пояснюють причини відставання у розвитку країн, що намагаються наздогнати Захід?

4. Розкрийте основний зміст теорії світової системи І. Валерстайна. Чому глобалізація, за думкою вченого, зумовлює негативні наслідки для одних країн і позитивні для інших? Чому в надрах світової капіталістичної системи наближується криза?

Висновки

1. Глобалізацію зазвичай розуміють як процес кількісного росту й інтенсифікації політичних, економічних, соціальних, правових, культурних зв'язків і відносин держав світу, все більшої інтеграції і взаємозалежності людства.

2. Глобалізація є суперечливим процесом, що має як позитивні, так і негативні наслідки для світової спільноти. Серед негативних найбільшу критику викликає збільшення соціально-економічного розриву між багатою Північчю і бідним Півднем, між багатими і бідними верствами населення, зменшення самостійності національних держав, культурна гомогенізація планети (особливо в західному варіанті). Є такі серед них, які мають подвійний ефект (індивідуалізація).

3. Через послаблення культурних кордонів глобальні культурні форми нерідко сполучаються з локальними. Цей процес отримав назву «гібридизації культур». Її наслідком є виникнення «синтетичних» культурних форм і зразків.

4. Світовий порядок, що постає в теоріях імперіалізму (В. Леніна), залежного розвитку (А. Г. Франк, Ф. Кардозо і Й. Фаллето) і світової системи (І. Валерстайна) в результаті глобалізації, розкривають механізми підтримання нерівності між багатими та бідними країнами. Але сучасний капіталістичний устрій, на думку І. Валерстайна, переживає кризу, подолати яку можна вірогідно через тривалий інтелектуальний дискурс, результатом якого повинна стати нова модель світу, більш справедлива та егалітарна. В іншому випадку світ може спіткати хаос і руйнування.

Література.

1. Арсеенко А. Глобализация: социальные изменения и последствия в преддверии XXI века // Социология: теория, методы, маркетинг, 1999. – № 1. – С. 42–58.

2. Арсеенко А. Что такое неолиберализм в контексте современной «экономикс» и экономики // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2011. – № 2. – С. 42–58.

3. Валлерстайн І. Глобалізація або вік змін? Довгостроковий погляд на шлях розвитку світової системи // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів / Укладачі Кононов І. Ф. (наук. ред.), Бородачов В. П., Топольсков Д. М. – Луганськ: Альма-матер; Знання, 2002. – С. 49–66.

4. Галкин А.А. Глобализация и политические потрясения XXI века // Полис. – 2005. –№4. – 54-70.

5. Чугров С.В. Япония: гибридизация и гармонизация // Полис. – 2008. – №3. – С. 59-67.

6. Гидденс Э. Социология. – М: Едиториал УРСС, 2005. – С. 55-75.

7. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление. – М.: Логос, 2002. – 254 с.

8. Франк А. Г. Развитие неразвитости. – Режим доступа: http://www.left.ru/2005/9/frank126.phtml?print

9. Штомпка П. Социология социальных изменений / Пер. с англ, под ред. В.А.Ядова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – С. 60-67.