Види структури дисертації і їхня характеристика

Назва структури	Форма плану роботи	Переваги і недоліки
1. Лінійна структура	Вступ Розділ 1 Розділ 2 Висновки	Перевага в простоті. Але при вивченні явищ дуже складно представити рівнозначними ті чи інші аспекти предмета. Тому така структура часто порушує логіку викладу, не дозволяє поглиблено розглядати деякі аспекти предмета.
2. Дволанкова структура, або структура "два по три"	Вступ Розділ 1 1.1 1.2 1.3 Розділ 2 2.1 2.2 2.3 Висновки	Ця структура дозволяє добре працювати над темами, у яких чітко обґрунтовані дві цілі дослідження і які передбачають аналіз (Розділ 1) і розробку нововведення (Розділ 2), або осмислення наявного вітчизняного і зарубіжного досвіду (Розділ 1) і його застосування в конкретних умовах України (Розділ 2). Недоліками такої структури може бути зменшення або значне збільшення обсягу параграфів.
3. Триланкова структура, або структура "три по два"	Вступ Розділ 1 1.1 1.2 Розділ 2 2.1 2.2 Розділ 3 3.1 3.2 Висновки	Ця структура передбачає висування трьох цілей роботи: дослідження проблеми (Розділ 1), узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду (Розділ 2), обґрунтування моделі практичного вирішення проблеми (Розділ 3). При використанні цієї структури зростає обсяг дослідницької роботи.
4. Змішана структура, або структура один – один, один по два і один по три"	Вступ Розділ 1 Розділ 2 2.1 2.2 Розділ 3 3.1 3.2 3.3 Висновки	Це структура поєднує в собі лінійну і триланкову структуру. Вона застосовується тоді, коли при визначенні цілей деякі з них не піддаються декомпозиції (Розділ 1), а декомпозиція інших цілей приводить до того, що вони розпадаються не на однакову кількість завдань (Розділ 2 і Розділ 3). Або при декомпозиції цілей на однакове число завдань деякі з них виявляються вирішеними в літературі.

Варто підкреслити, що збільшення кількості розділів і підрозділів може призвести до небажаних наслідків: до перевищення обсягу дисертації або до дрібності підрозділів, що можуть виявитися настільки малими, що в них буде неможливо втиснути накопичений матеріал. Неприпустимі й істотні диспропорції у величині розділів і підрозділів. Вони виникають найчастіше через неправильний вибір типу структури. Тому при її виборі потрібно задумуватися про переваги і недоліки тієї чи іншої структури. Гарна дисертаційна робота відрізняється структурною гармонією, рівномірним розподілом інформації за структурою роботи.

Дисертація – це досить складна текстова модель, яка містить у собі кілька найважливіших блоків. Кожний з цих блоків виконує свої функції. Схематично цю модель можна представити в такий спосіб.

Рис. 4.1.

Універсальна структурно-функціональна модель дисертаційної роботи

Як показано на рис. 4.1, у структурно-функціональній моделі дисертаційної роботи структура і функції дуже тісно взаємозалежні. Відсутність якого-небудь елемента структури неминуче веде до функціональних проблем дисертації, її нездатності бути якісним науковим продуктом.

Будучи досить популярним жанром наукового дослідження, дисертація піддається науковій рефлексії як з боку самих дисертантів, так і з боку дослідників і організаторів науки. В.Ф.Берков виділяє такі типові методолого-логічні помилки при оформленні дисертації:

• нечітке формулювання назви дисертації;

• неточність визначення і некоректне використання термінів;

• недостатня обґрунтованість висновків;

• відсутність узагальнених характеристик (опису) новизни отриманих результатів, незмістовність висновків;

• відсутність посилань на першоджерела;

• невиразна і важка мова.

Цікавий аналіз недоліків дисертацій зробили В. Майборода і С.Майборода. На їхнюдумку, найбільш поширеними є такі недоліки:

• використання в назві дисертації псевдонаукової термінології, що починається зі слів "Деякі питання...", "Проблеми розвитку...", "Дослідження умов...", "Теоретико-методологічні основи...." і т.ін.

• невідповідність теми дисертації спеціальності і Паспорту спеціальності;

• відсутність обґрунтування актуальності й доцільності наукового дослідження, не розкрита суть проблеми і завдань дослідження;

• об'єкт дослідження погано співвідноситься з метою, не виділений предмет дослідження, його мета, завдання і гіпотези;

• мета дослідження формулюється не як кінцевий результат дослідження, а як спосіб його досягнення: "Досліджувати...", "Експериментально перевірити...", "Визначити...", "Аналіз практичних методів і засобів...";

• методи дослідження перелічуються у відриві від самого дослідження, не дається їхнє обґрунтування і застосування;

• при характеристиці новизни дається їх формальна анотація, але не розкривається сама її суть, наприклад "Уперше розроблена нова система…...", "Удосконалений метод…", а потрібно дати характеристику цієї нової системи і напрямів удосконалення методу;

• досить часто відсутня кореляція між науковими завданнями, отриманими результатами і науковою новизною;

• наукова новизна не підтверджується змістом дисертації;

• отримані результати не можна кваліфікувати як вирішення важливої наукової або прикладної проблеми;

• не визначається особистий внесок дисертанта в роботах, що підготовлені разом зі співавторами;

• відсутній або має формальний характер огляд літератури, бібліографічний опис джерел не відповідає стандартам та вимогам до публікацій, огляд літератури перевищує 20% обсягу дисертації;

• перевантаженість розділів іпідрозділів зайвою інформацією;

• використання в докторських дисертаціях і монографіях матеріалів, виконаних авторами раніше в кандидатських дисертаціях;

• основні результати дисертації не опубліковані в спеціальних наукових виданнях;

• відсутність або помилки у посиланнях, відсутність посилань на роботи самого автора дисертації в її тексті;

• істотні розбіжності в змістах дисертації й автореферату дисертації.

Інтегральною проблемою є якість дисертаційного дослідження. На нашу думку, якість дисертації включає чотири складові: методологічний, науково-теоретичний, практичний і текстуальний різновиди цінності (рис. 4.2).

Рис. 4.2.