195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення

Повітряне судно — літальний апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні^[1]. Повітряне судно долає силу тяжіння використовуючи статичний підйом абопідйомну силу крила. До повітряних суден не відносяться літальні апарати та транспортні засоби, які використовують лишеекранний ефект або призначені для польотів у космічному просторі, зокрема ракети, екраноплани (але не екранольоти), судна наповітряній подушці.

Сфера діяльності, пов'язана з будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням повітряних суден називається авіацією. Повітряними суднами в авіації вважаються як пілотуємі літальні апарати, тобто ті, на борту яких знаходиться екіпаж або льотчик-пілот, який здійснює керування ЛА, так і безпілотні, керування якими здійснюється оператором з землі або які здійснюють політ в автоматичному режимі за завчасно закладеною програмою.

196. Правовий статус повітряного судна

Одним з основних джерел міжнародного повітряного права є Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1994 року з доповненнями. Вона встановлює, що повітряні судна, які діють на регулярних міжнародних повітряних лініях, можуть здійснювати польоти через усю територію або в межах території держави тільки за спеціальним дозволом або з іншої санкції цієї держави і відповідно до умов такого дозволу чи санкції.

Держави можуть надати одна одній ряд транзитно-комерційних прав за Чиказькою конвенцією, що мають умовну назву "П'яти свобод повітря", а саме:

1) право транзитного безпосадочного перельоту через повітряний простір договірних держав;

2) право транзитного перельоту через повітряний простір договірних держав і здійснення при цьому посадок з некомерційною метою у певних пунктах їх території;

3) право привозити на територію певної договірної держави пасажирів, багаж, пошту та вантаж з території договірної держави, національність якої має повітряне судно, що здійснює перевезення;

4) право вивозити з території певної договірної держави пасажирів, багаж, пошту та вантажі на територію тієї договірної держави, національність якої має повітряне судно, що здійснює перевезення;

5) право привозити на територію певної договірної держави, а також вивозити з неї пасажирів, багаж, пошту та вантажі з будь-яких інших договірних держав.

Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією здійснюється також шляхом укладення двосторонніх угод про повітряний транспорт. Значний вплив на договірну практику держав мають і угоди "бермудського типу", зокрема, ті їх положення, які стосуються встановлення тарифів і розподілу обсягів перевезення між учасниками конкретної угоди.

Кожне повітряне судно повинно мати розпізнавальні знаки, які визначають його національність. Також важливе юридичне значення має факт реєстрації судна і тому одночасна реєстрація повітряного судна у двох державах забороняється.

Отже, правовий статус повітряного судна - це статус, за яким всі повітряні судна мають право за міжнародними угодами використовувати повітряні простори інших держав, за їх згодою у мирних цілях використовувати їх (перевезення вантажу, пасажирів). Вони не мають право без згоди держави, над якою переміщується повітряне судно, перевозити радіоактивні речовини, зброю та вибухові пристрої, також вони повинні заздалегідь погоджувати плани польотів повітряних суден над територіями інших держав.